Голоби — селище на трасі Луцьк — Ковель, центр Голобської громади Ковельського району. Тут перетинаються старий тракт, залізниця й шосе, яке є частиною європейського маршруту Е85 від Балтійського до Егейського моря. А в самому селищі ховаються бароковий костел, руїни магнатської садиби з в'їзною брамою й старий станційний будинок.
Звідки назва
За переказом, давній власник наказував непокірним селянам голити лоби — звідси «Головлоби», а потім Голоби. Цієї версії дотримувався дослідник волинської топоніміки Володимир Покальчук. За іншим переказом, назва походить від слова «головби» — так називали тих, хто возив ліс.
Королева Бона й Збаразькі
Перша згадка про Голоби — 29 вересня 1544 року, у листі королеви Бони Сфорци до луцького старости князя Андрія Сангушка. Королева обміняла староство на маєтки Мельницької волості, серед яких були й Голоби, і володіла ними до своєї смерті 1557 року. Селяни возили дерево на будівництво мосту Луцького замку й несли «службу з возом і сокирою». 1573 року Голоби належали Варварі Козинській і князю Юрію Збаразькому.
У 1648 році голобчани приєдналися до повстанців під Ковелем, і шляхта у відповідь спалила село. 1708 року його вдруге спалили шведи. Старі Голоби стояли за три кілометри на північ, біля Стахора. Після війни люди почали будуватися вздовж старого тракту Ковель — Мельниця, де й виросли сучасні Голоби.
Костел і садиба Вільгів
На початку XVIII століття Голобами володіли Єрузальські. За Юзефа Єрузальського в 1711–1728 роках збудували бароковий костел Архангела Михаїла — на місці старого, імовірно спаленого шведами. 1786 року в його вежу влучила блискавка, а 1793-го костел відбудував воєвода Людвік Вільга.
У першій половині XVIII століття посеред парку постав палац Вільгів-Єрузальських із гербом Вільгів на фронтоні. Його зовнішній вигляд нагадував палац Чарторийських у Любліні. У середині XIX століття палац згорів, і від нього лишився тільки земляний насип. У парку була огороджена частоколом ділянка, де вільно ходили дикі звірі, тож її довго називали звіринцем. Про колишню розкіш нагадують кам'яна башта — в'їзна брама — і двоповерховий будинок XIX століття. Біля брами стоять фігури святих, які колись прикрашали ринкову площу.
Георгіївська церква
1783 року Людвік Вільга збудував у Голобах Георгіївську церкву з дерев'яною дзвіницею. Того ж року він добудував дві каплиці до костелу.
Залізниця й XX століття
1871 року через Голоби проклали залізницю, а нова дорога на Ковель розрізала навпіл великий ставок у парку. Мурований будинок станції Голоби збудували 1903 року, і він зберігся досі. 1918 року в Голобах формувалася 2-га Синьожупанна дивізія армії УНР. У роки Другої світової нацисти знищили єврейську громаду Голобів і Мельниці. Сьогодні в селищі працює краєзнавчий музей.
Голоби на відео
Коли їхати
Голоби зручно оглянути дорогою з Луцька до Ковеля: костел, брама й станція — у кількох хвилинах ходьби одне від одного.
Поруч
Ковель — пів години на північ, Луцьк — на південь. Більше — у статті Ковельський район.
Як дістатися
Голоби стоять на трасі М19 Луцьк — Ковель і на залізниці Ковель — Ківерці. Автобуси й електрички ходять часто.
