Висока Гірка (Wysoka Górka) — штучний пагорб на вершині Замкової гори в центрі Хелма, давнього руського Холма. У XIII столітті тут стояла резиденція князя, а згодом короля Данила Романовича (Галицького), коли Холм був столицею Галицько-Волинської держави. Від замку на поверхні лишилися насип, рів і законсервовані фундаменти, зате з вершини видно все місто. На сусідньому підвищенні, Кафедральній Гірці, стоїть собор Різдва Богородиці. Хелм лежить у західній частині Волинського Полісся, трохи більше ніж за 20 км від українського кордону.
Столиця Данила
Городище на горі існувало вже в X столітті: археологи знайшли тут рештки дерев’яно-кам’яного валу й п’ять рядів частоколу з дубових колод. Наприкінці 1230-х — на початку 1240-х років Данило Романович переніс сюди свій осідок, і Холм став головним містом держави. За Галицько-Волинським літописом, князь кликав до нового міста ремісників і переселенців, будував храми й укріплення. На Високій Гірці постав кам’яний палац із місцевого зеленого вапняку завдовжки 57 і завширшки 22,5 метра зі стінами завтовшки близько двох метрів, а поруч — церква святого Івана Золотоустого. Літописець захоплено описує її різьблені портали з білого галицького й зеленого холмського каменю, роботу майстра Авдія, — одне з перших відомих імен різьбярів на українських землях.
Посеред городища височіла вежа: низ із каменю, верх із тесаного дерева, вибілений так, що, за словами літопису, сяяв на всі боки. Близько 1256 року місто знищила пожежа; її заграву, як пише літописець, бачили навіть зі Львова, і саме цей запис вважають першою згадкою про Львів. Данило відбудував Холм, а 1264 року його поховали тут, у церкві Богородиці. У XIV столітті вежу на горі перебудували, її традиційно називають вежею Казимира Великого.
Що лишилося на горі
За описами, ще наприкінці XVIII століття тут стояв переважно дерев’яний замок, але вже в XIX столітті від нього лишилися тільки фундаменти. 1876 року російська влада частково зрівняла насип і влаштувала з півдня пологий в’їзд, а згодом на вершині збудували каплицю святих Кирила і Мефодія, розібрану 1921 року. На її цоколі 1928 року шкільна молодь насипала невеликий Курган незалежності, де 1998 року встановили Ювілейний хрест.
Перші розкопки провели російські дослідники в 1910–1912 роках, у 1960-х їх продовжили польські археологи, а з 2010 року на горі працюють експедиції під керівництвом професора Анджея Буко. Відкрито фундаменти палацових будівель, церкви й вежі; верхню частину фундаменту вежі законсервовано й показано відвідувачам. Сам пагорб із 1983 року — пам’ятка природи, а біля його підніжжя росте старий ясен, теж під охороною.
Як дістатися
Хелм лежить на трасі № 12 Люблін — Дорогуськ: від Любліна близько 70 км, від пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин на кордоні з Волинню близько 25 км. Із України до Хелма ходять і поїзди. Висока Гірка — у самому центрі міста, над вулицею Любельською; нагору ведуть стежки від собору на Кафедральній Гірці. Вхід вільний. Поруч — собор Різдва Богородиці з дзвіницею, палац уніатських єпископів, а нижче, на Любельській, — костел Розіслання Апостолів і вхід до Хелмських крейдяних підземель. Приблизно за 3 км на північ — руїни вежі в Белавіні, а за кілька кілометрів на південний захід від міста — вежа в Столп’ї. Огляд краю — у статті «Польське Полісся». Для громадян України потрібен закордонний паспорт.
