Семень — село в Парчівському повіті, приблизно за 9 км на захід від Парчева, там, де річка Півонія впадає в Тисьменицю. Тут лежить найбільший комплекс рибних ставів Люблінщини: господарство «Gospodarstwo Rybackie Siemień» вирощує рибу на понад 700 гектарах водного дзеркала. Його контора міститься в садибі Заорських близько 1870 року, внесеній до реєстру пам’яток, а довкола ставів прокладено природничу стежку та відкрито платне місце для риболовлі.
Став, насипаний полоненими
Семенський став утворили, перегородивши Тисьменицю греблею. За переказом, її насипали полонені татари; дату називають по-різному — кінець XVI або середина XVII століття. Водойма площею 1192 морги (близько 670 га) майже без змін дожила до XX століття. Серед власників маєтку були Любомирські, Малаховські й Бернацькі, а 1872 року його купив Август Заорський; до 1939-го ставами керували його нащадки, і головний дохід маєтку давала саме риба.
Став двічі потрапив в історію авіації. 1932 року на нього приземлився польський аеростат «Polonia», що брав участь у змаганнях за Кубок Гордона Беннета, — ця посадка принесла екіпажу четверте місце. А 6 вересня 1939 року тут сів новітній польський гідролітак CANT Z.506, евакуйований з Пуцька. Попри маскування, німецька авіація його виявила й 11 вересня знищила, а рештки опустилися на дно.
Після війни на основі маєтку створили державне рибне господарство. У 1950-х великий став розділили на кілька менших, у 1970-х Тисьменицю пустили руслом поза ставами, а 2001 року працівники заснували товариство, що орендує стави в держави.
Садиба й млин Заорських
Цегляну садибу Заорські збудували близько 1870 року посеред пейзажного парку. 1915 року її спалили козаки, після 1920-го відбудували й розширили, у Другу світову вона знову частково згоріла і 1945 року була відновлена. Відтоді тут контора рибного господарства. Після недавнього ремонту одну кімнату віддали під Кімнату пам’яті рибальства зі старим рибальським і браконьєрським знаряддям: її можна оглянути щодня з 7:00 до 15:00 за попередньою телефонною домовленістю. На Тисьмениці стоїть і цегляний водяний млин 1899 року з повним обладнанням першої половини XX століття; він не працює, але внесений до реєстру пам’яток.
Птахи над ставами
Стави разом із долиною Тисьмениці входять до пташиної території Natura 2000 «Долина Тисьмениці»; орнітологи називають цей край «люблінською Бебжею». Тут гніздяться і зупиняються під час перельотів тисячі качок, гусей і пірникоз, трапляються орлан-білохвіст, скопа, велика бугайка, журавлі, а на ставах бачили навіть рідкісну для Люблінщини руду чаплю. Навколо ставів прокладено природничо-освітню стежку з шістьма зупинками — від каплички святого Кайетана через «Деркачеві луки» до ставів Комарне, Колейовий і Добош; вести можна пішки або велосипедом. Вишок і схованок немає, тож знадобиться бінокль, а краще підзорна труба.
Риболовля
Господарство вирощує передусім коропа — від ікри до товарної риби вагою 1,2–2 кг за три роки на природних кормах, — а також білого амура, строкатого товстолоба, сома, щуку й карася. Виробничі стави для вільної риболовлі закриті, але з 1 травня 2026 року працює платне «Łowisko Siemień»: у п’ятницю, суботу й неділю з 7:00 до 19:00, 25 злотих за три години або 50 злотих за день на дві вудки. Ловлять лише з берега, на дві вудки, без спінінгу, гачками без борідки, з підсакою й килимком; уночі ловити не можна. Дику рибу до 2 кг можна забрати безкоштовно, решту — за цінником, а екземпляри понад 5 кг господарство може залишити у ставку. Діють польські правила рибальства: потрібні карта рибалки й дозвіл користувача водойми.
Як дістатися
Семень лежить за 9 км на захід від Парчева, до якого з Любліна (близько 60 км) ходять автобуси й потяги; у селі є місце для паркування, а до ставів далі лише пішки чи велосипедом. Дозвіл на риболовлю купують і місце бронюють в опікуна łowiska. Поруч — костел у Семені, у Парчеві — базиліка святого Івана Хрестителя, а на південь від міста — озеро Обрадовське в Парчівських лісах. Найкраща пора для птахів — весна й осінь. Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт.
