Коні Пржевальського — єдині справжні дикі коні, що збереглися на планеті, і, мабуть, найвідоміші мешканці Чорнобильської зони. Ці кремезні тварини з темною гривою-щіткою й світлою мордою вільно ходять табунами лісами, луками й покинутими селами Чорнобильського біосферного заповідника. Для України це ще й єдиний представник диких конячих у природі.

Кінь, якого врятували зоопарки

Вид описали 1879 року на честь мандрівника Миколи Пржевальського. Тоді диких коней у степах Центральної Азії вже було мало, а в XX столітті їх повністю винищили в природі. Вид зберігся лише в зоопарках: наприкінці 1950-х у світі лишалося близько дюжини тварин, від яких походять усі нинішні. Найбільша програма розведення діє в Україні, в Асканії-Новій. Від домашнього коня кінь Пржевальського відрізняється навіть генетично: у нього 66 хромосом, а не 64.

Табун коней Пржевальського в зоні відчуження
Табун коней Пржевальського в зоні відчуження. Фото: Xopc (talk) (Uploads), CC BY-SA 2.5

Як коні опинилися в зоні

Після евакуації людей у 1986 році зона відчуження перетворилася на величезну територію без господарської діяльності. Починаючи з 1998 року сюди випустили 31 коня Пржевальського — без огорож, на волю. Коні прижилися: утворили власні табуни, де ватажок-жеребець охороняє своїх кобил і лошат. У 2018 році науковці заповідника за допомогою фотопасток нарахували 137 тварин, а до повномасштабної війни, за словами керівника наукового відділу заповідника Дениса Вишневського, їх було близько 130–140.

Улітку коні їдять переважно злаки й інші трави, а взимку обгризають гілки верби, груші, яблуні, сосни, шипшини й вільхи або розгрібають сніг копитами, щоб дістати торішню траву. Узимку їхній обмін речовин сповільнюється майже вдвічі — так вони переживають голодну пору. Табуни часто ховаються від негоди й комах у покинутих сільських будівлях і фермах.

Кінь Пржевальського
Кінь Пржевальського. Фото: IAEA Imagebank, CC BY-SA 2.0

Загрози

Найбільшою загрозою для коней довго було браконьєрство. Під час окупації 2022 року зону замінували, і міни досі забирають життя тварин: у 2025 році прикордонники повідомили, що на міні підірвався червонокнижний кінь Пржевальського. Попри все, табуни вціліли, і заповідник регулярно показує нові кадри з фотопасток.

Як побачити

Зона відчуження — режимна територія, а під час воєнного стану відвідування обмежене й можливе лише з дозволу та в супроводі. Не варто намагатися шукати коней самостійно: частина території замінована. Найкращий спосіб побачити табуни — кадри фотопасток, які публікує Чорнобильський біосферний заповідник. Про інших мешканців зони — у статтях «Хижаки Чорнобильської зони» та «Лосі, олені й здичавілі корови».