Кролевець — місто на Сіверщині, на заході Сумщини, де живе близько 20 тисяч людей. На всю Україну він відомий кролевецькими рушниками — тканими червоними на білому, з деревом життя, птахами й квітами, — а ще яблунею-колонією, яка за двісті років розрослася на цілий сад. Місто стоїть на горі між річками Реть і Свидня.
Від Зартого до королівського міста
У літописі під 1160 роком згадано місто Зартий, яке стояло на місці нинішнього Кролевця. Під сучасною назвою місто заснували 1601 року переселенці з Правобережжя й назвали на честь короля — польською «круль». За Хмельниччини Кролевець став сотенним містом Ніжинського полку; за описом 1654 року на горі між Реттю і Свидною будували фортецю, стояла дерев'яна Миколаївська церква, а в місті налічувався 681 двір. Місто кілька разів переходило з рук у руки й було спалене під час війни гетьманів Дорошенка й Брюховецького, а остаточно Річ Посполита відмовилася від нього лише 1686 року.

Ярмарок і герб з архангелом
У XVIII столітті Кролевець славився Хрестовоздвиженським ярмарком, куди з'їжджалися купці з Росії, Польщі й Пруссії, а кролевчани називали його «всесвітнім». У 1730-х місто стало центром Кролевецької протопопії. Про багате торгове минуле нагадує й герб 1782 року: на синьому тлі архангел Михаїл у вбранні воїна з мечем і терезами стоїть на чорному змії. У XIX столітті довкола міста простягалися бурякові плантації цукрозаводчика Миколи Терещенка й князів Долгоруких; частину прибутків Терещенко віддавав на доброчинність. 1860 року в Кролевці жило 7209 людей, 1913-го — 16 500.
Кролевецькі рушники
Найвідоміше, що дав світові Кролевець, — ткацтво. Кролевецькі рушники з характерним червоним візерунком на білому полотні століттями ткали місцеві майстрині; їх дарували на весілля, ними прикрашали ікони. Традицію продовжила фабрика «Художнє ткацтво», а давні рушники й ткацькі верстати зібрав музей кролевецького ткацтва. Щоосені в місті проходить міжнародний фестиваль «Кролевецькі рушники». Докладніше — у статті «Кролевецькі рушники — червоне на білому».

Княжа яблуня й садиба Рудзинських
Яблуня-колонія в районі Андріївка — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення. Їй понад 200 років; за легендою, її посадив князь Мещерський на знак любові до дружини. Гілки яблуні, торкаючись землі, вкорінюються, тож материнського стовбура давно немає, а п'ятнадцять прирослих стовбурів-нащадків займають близько 1000 квадратних метрів.
На південно-східній околиці, біля старого шляху на Глухів, стоїть дерев'яний садибний будинок Рудзинських, збудований у 1820-х роках повітовим лікарем Федором Рудзинським у формах пізнього класицизму: стіни з дубових брусів, портик, пряма алея від вулиці до круглої клумби. Тарас Шевченко 1845 року намалював портрет його сина Йосипа Рудзинського. Серед інших пам'яток — Спасо-Преображенська церква 1782 року, будинок жіночої гімназії 1912–1914 років і синагога XIX століття; історію міста показує краєзнавчий музей. За 50 км на схід лежить Глухів, на південь — Конотоп.
Герб і прапор


Як дістатися
Кролевець — на трасі Київ — Глухів, приблизно за 270 км від Києва; через місто проходить залізниця.



