Коротка відповідь — і те, і те. Рівненщина — це історична Волинь: майже вся область століттями входила до Волинської землі, воєводства й губернії. А за природою вона ділиться навпіл: північ — це Полісся з борами, болотами й озерами, південь — Волинська височина з пагорбами, чорноземами й замками, а між ними ще й вузька смуга Малого Полісся. Тому житель Сарн з повним правом скаже «я з Полісся», а житель Дубна — «я з Волині».
Розберімося докладніше: що таке Волинь, що таке Полісся, де між ними межа і з ким сусідить область.
Волинь — це історія
Волинь — історико-культурний край на північному заході України, в басейні південних приток Прип'яті й верхів'ях Західного Бугу. Назва вперше трапляється в літописі під 1077 роком. Більшість мовознавців виводить її від давнього кореня зі значенням «мокрий, вологий», тобто «заболочений край», — і це дуже пасує північним районам області.
У сучасних межах до Волині належать Волинська й Рівненська області, захід Житомирщини, північ Тернопільщини, Хмельниччини й Львівщини. Із 1797 року ці землі входили до Волинської губернії Російської імперії, між світовими війнами — до Волинського воєводства Польщі з центром у Луцьку. Лише крайня північ Рівненщини довкола Зарічного тоді належала до Поліського воєводства з центром у Пінську. Сама Рівненська область з'явилася 1939 року.
Полісся — це природа
Полісся — природний і етнографічний край лісів і боліт уздовж Прип'яті, що тягнеться через Україну, Білорусь, Польщу й Росію. На Рівненщині це вся північна половина: Поліська низовина з висотами 140–180 метрів, у тому числі Клесівська рівнина. Географи відносять її до Волинського Полісся — природної області між Західним Бугом і Случчю. Тут лежать Рівненський природний заповідник, озера Біле й Нобель, Базальтові стовпи й бурштинові піски.
Полісся — це й культура: вбрані рушниками хрести на цвинтарях, архаїчні пісні, поліські говірки, бортництво й села, до яких довго не було доріг. Про це — у статті Рівненське Полісся: куди поїхати і що побачити.
Де проходить межа
Межу між Волинським Поліссям і Волинською височиною (власне Волинню в природному сенсі) географи проводять приблизно лінією Любомль — Ковель — Рівне — Корець. Тобто саме Рівне стоїть на межі: на північ від міста починаються бори й болота, на південь — горбисті поля.
Південна частина області — Волинська височина з висотами 200–300 метрів. Найвищі ділянки — Повчанська височина, Мізоцький кряж, Рівненське й Гощанське плато. На крайньому півдні в область заходять схили Подільської височини — Вороняки, і саме там, біля села Дружба, найвища точка Рівненщини — 372 метри. Найнижча, 134 метри, — у долині Горині на півночі.
Мале Полісся
Є ще третій край — Мале Полісся. Це вузька, 20–25 кілометрів завширшки, смуга низовини між Волинською й Подільською височинами, що тягнеться від Рави-Руської на Львівщині до Славути й Шепетівки. На Рівненщині вона проходить через Дубенщину й околиці Острога, а найвужче місце — Острозька долина, де лежить національний парк «Дермансько-Острозький». Тут знову піски, сосни й болота, але оточені пагорбами. Північна межа Малого Полісся проходить біля Берестечка, Козина, Бущі й Острога.
Чотири райони
Із 2020 року Рівненщина складається з чотирьох районів і 64 територіальних громад — 11 міських, 13 селищних і 40 сільських. До реформи районів було шістнадцять.
- Вараський район — північний захід, центр — Вараш. Повністю поліський: Біле озеро, Нобель, Зарічне, Володимирець.
- Сарненський район — північний схід, центр — Сарни. Теж Полісся: Дубровиця, Рокитне, Клесів, болота заповідника.
- Рівненський район — у центрі, навколо обласного центру. Його північ поліська (Костопіль, Березне, Соснове), південь — височина й Мале Полісся (Острог, Здолбунів, Мізоч).
- Дубенський район — південний захід, центр — Дубно. Волинська височина й Мале Полісся: Дубно, Радивилів, Млинів, Козин.
З ким межує область
Рівненщина займає 20 047 квадратних кілометрів — близько 3,3 відсотка території України. З півночі на південь вона тягнеться на 215 кілометрів, із заходу на схід — на 186. Сусіди:
- на заході — Волинська область;
- на південному заході — Львівська;
- на півдні — Тернопільська;
- на південному сході — Хмельницька;
- на сході — Житомирська;
- на півночі — Білорусь: Берестейська й Гомельська області.
На півночі область межує з Білоруссю, тож у прикордонних громадах можуть діяти обмеження на перебування й рух — перевіряйте повідомлення Державної прикордонної служби перед поїздкою.
Річки, що збирають край
Усі майже 170 річок області належать до басейну Прип'яті, що тече північно-західною окраїною. Найбільші — Горинь зі Случчю та Стир з Іквою. Цікаво, що витоки Горині, Стиру й Ікви лежать недалеко один від одного на Подільській височині, а потім річки розходяться й несуть воду через усю Рівненщину на північ, у поліські болота й до Прип'яті. Так річки й поєднують Волинь і Полісся в один край.
То як правильно казати
Обидва варіанти правильні, просто про різне. Якщо мова про історію, князів, замки й церкви — Рівненщина є серцем Волині: тут Острог, Дубно, Корець і Клевань. Якщо про природу й народну культуру півночі — це Полісся, частина великого краю від Бугу до Дніпра. А південна смуга довкола Острога й Козина має ще й власну назву — Мале Полісся. Наш путівник об'єднує все це на сторінці Рівненщина.
