Ще кілька років тому життя уродженця Донецької області Геннадія Миколайовича Стасенка нічим не відрізнялося від нашого. Народився і працював у Донецьку, потім переїхав у місто Докучаєвськ. Одружився, народилося двоє синів-двійнят (на жаль, один із них інвалід другої групи). Однак 2014 рік змінив життя родини. Місто Докучаєвськ, у якому проживає сім’я, знаходиться фактично біля лінії зіткнення, тому сім’я мусила залишити своє житло — невелику двохкімнатну квартиру.
Від міста Волноваха поїздом доїхали до Києва, а звідти електричкою дісталися до Коростеня і потім приїхали в селище Ушомир, де служив один із їх синів (зараз він проживає в Росії). Там сім’ї не вдалося знайти житло, і вони перебралися до села Мелені, де чотири місяці жили в лікарні. Потім приїхали до Малина в держадміністрацію, їм виділили житло у селі Головки, де сім’я проживає з лютого 2015 року і по сьогодні.
Розповів чоловік і про своє нелегке життя в селі. За його словами, живуть вони неначе у вакуумі. Маленький телевізор не працює, з односельцями також близьких стосунків не вдалося зав’язати. Житлові умови також бажають кращого. До того ж, у селі важко жити із сином, у якого з дитинства друга група інвалідності по психіатрії.
Геннадій Миколайович розповів один випадок, який трапився із його сином. Із села він вийшов до «Варшавки», де рознервувався і розгубився, не змігши дістатися назад додому. На щастя, проїжджала небайдужа людина, яка їхала в Народицький район. Його відвезли в село Кухарівки, звідки його забрали рідні разом з поліцією.
Поділився переселенець і своїми поневіряннями щодо призначення пенсії.
— У мене вистачає стажу для призначення пенсії, — розповідає «Малин Інформ» чоловік. — Я працював 32 роки, вісім років у мене пільгові. За місяць до мого дня народження я звернувся у Пенсійний фонд. Сказали, що скоріше за все дадуть відмову, що і сталося. Я мусив подавати до суду. Місяців за три довелося повозитися з судами, але в районі суд я виграв. Потім виграв й апеляційний суд у Житомирі. Тому пенсію мені все ж призначили. Сказали підійти на початку серпня. Думаю, все буде добре. Можливо, було певне недовір’я, що я не місцевий.
У своїй розповіді зачепив Геннадій Миколайович і свій рідний Докучаєвськ. Ще у вересні 2014-го року в місті був жовто-блакитний прапор. Однак з середини вересня того ж року українські війська відступили на кілька кілометрів до села Миколаївка, оскільки там знаходиться висота, а сам Докучаєвськ знаходиться нижче. З тих пір місто знаходиться у своєрідному напівкільці. У ньому працюють школи, комунальні установи, банк. Але комбінат, де видобували щебінь, і на якому працювало більше тисячі чоловік, стоїть під замком. Виплачують також пенсії, зарплати, але вже рублями. Озброєних людей на вулицях вже немає, хоча, коли розпочинався конфлікт, їх було дуже багато. Зараз дуже багато людей повиїжджало з Докучаєвська, багато квартир пустує. Від мікрорайону, де раніше проживав Геннадій Миколайович, до вогневих позицій всього близько кілометра. Снаряди влучали в сусідні будинки, в декого обвалився балкон, хоча наскільки ми зрозуміли зі слів чоловіка, великих руйнувань у місті немає. Місто відвідують і міжнародні організації, які надають місцевому населенню гуманітарну допомогу. Загалом, люди думали, що конфлікт минеться швидко — максимум за рік. Однак він виявився затяжним і триває вже більше трьох років.
— Може, хтось здав би нам за невелику ціну помешкання в Малині. Можливо, це буде квартира, невеликий будинок, пів-будинку, де була б вода, якийсь літній душ, туалет. Хай навіть будинок буде з пічним опаленням, а за дрова, думаю, ми якось домовимося. Дуже важко жити з сином інвалідом в селі. У Малині поруч і соціальні установи, і лікарня. Буває треба викликати швидку, а приїхати вона не може, бо або немає наряду, або бензину. У місті все ж трохи легше. Ми люди віруючі, відвідуємо церкву, і гарантуємо своєчасну оплату та порядність, — говорить Геннадій Миколайович.
Отож і ми звертаємося до всіх небайдужих малинчан допомогти родині переселенців. Просимо всіх, хто може допомогти з житлом, телефонувати за номером: 067-97-86-715 — Геннадій Миколайович Стасенко.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
