Овруч – одне з найстаріших міст України, що вперше згадується в літописах 946 року під назвою Вручай. Розташоване на півночі Житомирської області, це древнє місто зберігає унікальні пам'ятки Київської Русі, мальовничу поліську природу та тисячолітні традиції. Познайомтесь із містом, де час зупинився серед соснових лісів та історичних святинь.
Історична довідка про Овруч
Овруч (давні назви: Вручай, Вручий, Збручий, Беручій, Овручев) – місто обласного значення в Житомирській області, центр Овруцької міської громади Коростенського району. Населення становить близько 16 тисяч осіб (2024 рік). Місто розташоване на лівому березі річки Норинь, притоки Ужа, за 127 кілометрів на північ від Житомира.
Овруч – колиска древлянської землі
Перша письмова згадка про місто датується 946 роком, коли воно фігурує в "Повісті временних літ" під назвою Вручій. На той час Овруч був столицею древлянського племінного союзу – одного з найпотужніших слов'янських об'єднань на теренах сучасної України.
За літописними свідченнями, саме в Овручі у 945 році древляни вбили київського князя Ігоря, який намагався стягнути з них подвійну данину. Помста княгині Ольги за чоловіка призвела до підкорення древлянських земель і знищення їхньої столиці Іскоростеня (нині Коростень), проте Овруч вижив і продовжив своє існування.
Епоха Київської Русі
У 977 році в Овручі відбулася трагічна подія – під час міжусобної війни між синами князя Святослава тут загинув князь Олег Святославович, якому належала Деревська земля. За літописом, під час відступу до міста князь Олег упав з мосту через рів і потонув. Його брат Ярополк наказав поховати князя біля місця загибелі та насипати велику могилу.
Автор: Шевченко Тарас Григорович - Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1-2., Суспільне надбання (Public Domain)
У 997 році (на честь хрещення міста) київський князь Володимир Великий заклав у Овручі першу дерев'яну церкву. На початку XIII століття, за князя Рюрика Ростиславовича, місто переживало розквіт. У 1190 році придворний архітектор Петро Мілонег збудував величний кам'яний Свято-Василівський собор – унікальну пам'ятку візантійської архітектури, яка збереглася до наших днів.
Важкі часи та відродження
У 1240 році Овруч, як і більшість міст Київської Русі, був зруйнований під час монгольської навали хана Батия. Місто відродилося лише на початку XIV століття у складі Галицько-Волинського князівства. Для оборони від кочівників була зведена потужна фортеця з дерев'яним замком.
З 1356 року Овруч входить до складу Великого князівства Литовського. У 1399 році татарський хан Єдигей, завдавши поразки литовському князю Вітовту в битві на Ворсклі, зруйнував Овруч. Відновлення міста зайняло багато десятиліть.
Починаючи з 1470 року, Овруч стає центром староства. Для захисту від набігів кримських татар у 1506 році збудували новий дерев'яний замок, але незабаром він був знову зруйнований. Через 16 років (1522 р.) фортецю відбудували, обнесли кам'яним муром, обкопали ровом та звели чотири оборонні брами з шістьма багатоярусними вежами.
Польсько-литовський період
З 1569 року, після Люблінської унії, Овруч входить до складу Корони Польської у Речі Посполитій як центр Овруцького повіту Київського воєводства. У 1641 році король Владислав IV надав місту Магдебурзьке право – статус міста, який Овруч зберігає до сьогодні.
Під час національно-визвольної війни 1648-1654 років овручани активно підтримали повстання Богдана Хмельницького. У місті було створено козацький полк на чолі з Іваном Голотою, що налічував понад 6000 осіб. Повстанці знищили всі актові книги із записами повинностей і боргів місцевих жителів та брали участь у боях під Загальцями та Лоєвом.
У XVIII столітті мешканці Овруччини активно брали участь у гайдамацькому русі. В селі Вигів (нині частина Овруча) народився гетьман Іван Виговський – одна з найконтроверсійніших постатей української історії.
Овруч у складі Російської імперії
Після другого поділу Польщі (1793 рік) Овруч увійшов до складу Російської імперії. З 1796 року місто стає повітовим центром спочатку Ізяславського намісництва, потім Волинської губернії. У XIX столітті Овруч був найбільшим за територією повітом губернії, але найвідсталішим з усіх інших питань.
У другій половині XIX століття в місті сформувалася велика єврейська громада. Згідно з переписом 1897 року, у Овручі проживало близько 45% євреїв від загальної кількості населення. Тут діяла синагога, єврейські школи та культурні товариства.
ХХ століття: війни та відбудова
На початку ХХ століття Овруч отримав залізничне сполучення – тут з'явилася станція на магістралі Санкт-Петербург (Ленінград) – Одеса, що сприяло економічному розвитку міста.
Під час Першої світової війни та періоду революцій 1917-1920 років Овруч неодноразово переходив з рук у руки. Тут побували війська Центральної Ради, більшовики, німці, поляки, денікінці.
Друга світова війна принесла місту величезні руйнування та людські жертви. Німецькі окупанти знищили єврейську громаду Овруча – більшість була розстріляна в місцевих лісах. У роки окупації в місті діяв активний підпільний рух. Підпільники підірвали будинок гебітскомісаріату, вели агітаційну роботу серед словацьких військ, передавали розвідувальні дані партизанам.
17 грудня 1943 року Овруч був визволений від німецько-фашистських загарбників військами 1-го Українського фронту.
Свято-Василівський собор – перлина візантійської архітектури
Головна та найстаріша пам'ятка Овруча – Свято-Василівський собор, збудований у 1190 році за князя Рюрика Ростиславовича придворним архітектором Петром Мілонегом. Це один із небагатьох збережених храмів домонгольської доби на території України.
Архітектурні особливості
Собор був зведений з унікального місцевого каменю – овруцького пірофілітового сланцю рожево-малинового кольору, який видобували в околицях міста. Цей камінь володіє надзвичайною міцністю та термостійкістю. Храм являє собою хрестово-купольну шестистовпну споруду з одним куполом, характерну для візантійської архітектурної школи.
Оригінальні розміри собору: довжина близько 27 метрів, ширина – 18 метрів, висота купола – понад 25 метрів. Товщина стін досягає 1,5 метра. У плані храм являє собою майже правильний хрест з невеликими бічними приміщеннями.
Доля храму крізь століття
Собор неодноразово руйнувався і відбудовувався. Після монгольської навали 1240 року він простояв у напівзруйнованому стані кілька століть. У XVI столітті литовський князь Гедимін додатково пошкодив будівлю під час одного зі своїх походів.
Тривалий час стояли лише стіни та діряві склепіння. У 1842 році відбувся обвал частини склепінь. З 1860 року розпочався збір коштів на збереження залишків давньої святині. Місцеві жителі вважали храм збудованим ще за святого князя Володимира, що додавало йому особливої цінності.
Реставрація початку ХХ століття
Наприкінці XIX століття розпочалася велика реставрація собору під керівництвом архітектора Олексія Щусєва (автора проєкту Мавзолею Леніна та численних церков у неоруському стилі). Роботи тривали з 1907 по 1911 рік.
3 вересня 1911 року відбулося урочисте освячення відновленого храму. На цей захід до Овруча прибув останній російський імператор Микола ІІ разом із родиною. Кінохроніка цієї події збереглася і є унікальним історичним документом.
Під час реставрації Щусєв дещо відступив від оригінального вигляду, додавши елементи неовізантійського стилю. Зокрема, було змінено форму куполу та добудовано дзвіницю.
Сучасність
Сьогодні Свято-Василівський собор – діюча церква Української Православної Церкви. При храмі функціонує жіночий Свято-Василівський монастир. Собор є національною пам'яткою архітектури та одним із головних туристичних об'єктів Житомирщини.
Адреса: вул. Пролетарська, 2, м. Овруч, Житомирська область
Що подивитися в Овручі: топ-локацій
1. Замкова гора
Замкова гора – історичне ядро Овруча, де розташовувалися оборонні укріплення різних епох. Тут виявлено археологічні шари від неолітичного поселення (V-IV тисячоліття до н.е.) до середньовічної фортеці.
На вершині гори збереглися рештки валів та ровів давньоруської та литовської фортець. Звідси відкривається чудовий панорамний вид на місто та долину річки Норинь. Місцеві краєзнавці провели велику роботу з облаштування пішохідних доріжок та інформаційних стендів.
2. Пам'ятник князю Олегу Святославовичу
Біля підніжжя Замкової гори, на місці загибелі князя Олега Святославовича, встановлено пам'ятний знак. За легендою, саме тут у 977 році під час відступу загинув молодий князь Деревської землі.
Сучасний пам'ятник був відреставрований у 2010-х роках. Це місце має особливе значення для розуміння драматичних подій княжих усобиць Київської Русі.
3. Дерев'яна синагога
У центрі Овруча збереглася унікальна дерев'яна синагога – одна з небагатьох, що уціліли на Житомирщині. Будівля датується XIX століттям і є пам'яткою історії та архітектури.
Після Другої світової війни, коли єврейська громада Овруча була майже повністю знищена, синагога використовувалася під різні господарські потреби. Сьогодні будівля потребує реставрації, але залишається важливим свідченням багатонаціонального минулого міста.
4. Меморіальний комплекс жертвам Голокосту
На околиці Овруча, в урочищі Замостя, розташований меморіал пам'яті жертв нацизму. Тут у 1941-1942 роках німецькі окупанти розстріляли близько 3000 євреїв Овруча та навколишніх сіл. Меморіал нагадує про трагічні сторінки історії міста.
5. Овруцький краєзнавчий музей
Музей розташований у центрі міста і зберігає унікальну колекцію археологічних знахідок, етнографічних експонатів та документів з історії Овруччини. Тут можна побачити артефакти від кам'яного віку до сучасності, зокрема зразки унікального овруцького пірофілітового сланцю.
6. Поліський природний заповідник
Частина Поліського природного заповідника площею 7,5 тисяч гектарів розташована на території Овруцького району. Тут збереглася унікальна поліська природа: сосново-дубові ліси, болота, річкові долини з багатою флорою та фауною.
У заповіднику мешкають рідкісні види тварин: чорний лелека, орлан-білохвіст, журавель сірий, бобри, видри. Для туристів організовані екологічні маршрути та оглядові майданчики.
7. Словечансько-Овруцький кряж
Унікальне геологічне утворення – гірський кряж, що простягається на понад 200 кілометрів по території Житомирської та Рівненської областей. Тут видобувають унікальний овруцький пірофіліт та кварцит.
Кряж має мальовничі ландшафти з горбами, скельними виходами та густими лісами. Це чудове місце для екологічного туризму та пішого трекінгу.
Як дістатися до Овруча
З Києва
Автомобілем:
- Відстань: приблизно 160 км
- Час у дорозі: 2,5-3 години
- Маршрут: Київ → Житомир → Коростень → Овруч (траса Т-10-02)
Автобусом:
- З автостанції "Полісся" (Київ)
- З метро "Академмістечко"
- Щоденні рейси, час у дорозі: 3-4 години
- Вартість: 200-300 грн
Поїздом: Овруч – вузлова залізнична станція на магістралі Київ – Коростень – Сарни
- Електрички та приміські поїзди з Києва
- Час у дорозі: 3,5-4,5 години
З Житомира
Автомобілем:
- Відстань: 127 км на північ
- Час у дорозі: 2-2,5 години
- Маршрут: Житомир → Коростень → Овруч
Автобусом:
- Щоденні рейси з автостанції Житомира
- Час у дорозі: 2,5-3 години
З інших міст
Через Овруч проходить автомобільна траса міжнародного значення, що сполучає Мінськ та Ізмаїл. Місто має зручне транспортне сполучення з Білоруссю (прикордонний перехід за 50 км), Рівненською та Київською областями.
Практична інформація для туристів
Де зупинитися
У Овручі функціонують кілька міні-готелів та приватних садиб, що пропонують ночівлю. Ціни помірні – від 300 до 800 грн за добу. Також можна знайти житло на Airbnb або забронювати кімнату в приватному секторі.
Де поїсти
У центрі міста є кілька кафе та ресторанів, що пропонують українську кухню. Обов'язково спробуйте традиційні поліські страви: верещаку (м'ясний соус), крупеню (перлова каша з м'ясом), деруни з грибами.
Середній чек у кафе: 150-250 грн на особу.
Коли краще відвідати
Літо (червень-серпень) – найкращий час для туризму. Тепла погода дозволяє повноцінно оглянути всі пам'ятки та насолодитися поліською природою.
Весна (квітень-травень) та осінь (вересень-жовтень) – комфортна температура, менше туристів, мальовничі ландшафти.
День міста – традиційно святкується у перші вихідні вересня. У цей час організовуються ярмарки, концерти, виставки.
Зима – можливість побачити засніжене Полісся, відвідати різдвяні богослужіння у Свято-Василівському соборі.
Контактна інформація
Овруцька міська рада
- Адреса: вул. Тараса Шевченка, 31-а, м. Овруч, 11101
- Телефон: +38 (04148) 2-11-67
- Email: [email protected]
- Офіційний сайт: ovruch.in.ua
Овруцький краєзнавчий музей
- Телефон для довідок: +38 (04148) 2-23-45
Цікаві факти про Овруч
- Унікальний камінь: Овруцький пірофілітовий сланець – єдине родовище в Україні. Цей камінь використовувався для будівництва храмів у Києві, зокрема Десятинної церкви та Софійського собору.
- Відео історичне: Кінохроніка освячення Свято-Василівського собору у 1911 році з участю Миколи ІІ є одним із найдавніших збережених відео з території України.
- Батьківщина гетьмана: У селі Вигів (нині мікрорайон Овруча) народився Іван Виговський – гетьман Війська Запорозького (1657-1659).
- Старовинне право: Овруч – одне з небагатьох міст України, що зберегло міський статус безперервно з 1641 року (отримання Магдебурзького права).
- Найдавніший храм: Свято-Василівський собор – один із трьох збережених храмів домонгольської доби на території України (поряд із Софійським собором у Києві та П'ятницькою церквою в Чернігові).
Довідкова інформація
Географічні координати: 51°19'N, 28°48'E
Площа міста: 14,6 км²
Населення: ~16 000 осіб (2024)
Часовий пояс: UTC+2 (UTC+3 влітку)
Телефонний код: +380 4148
Поштовий індекс: 11100-11105
Річка: Норинь (притока Ужа, басейн Прип'яті)
Відстань до кордону з Білоруссю: 50 км
Клімат: помірно-континентальний з м'якою зимою та теплим літом
FAQ: поширені запитання про Овруч
Чи варто їхати в Овруч на один день? Так, основні пам'ятки можна оглянути за 4-6 годин. Але для повноцінного знайомства з містом та околицями краще закласти 2 дні.
Чи можна відвідати Свято-Василівський собор? Так, собор діючий і відкритий для відвідування. Рекомендується дотримуватися правил перебування в храмі.
Чи є екскурсії по місту? Екскурсії можна замовити в краєзнавчому музеї або через міську раду. Також у місті є ентузіасти-краєзнавці, що проводять авторські екскурсії.
Чи безпечно їхати в Овруч? Овруч розташований у безпечному регіоні, далеко від зони бойових дій. Місто живе звичайним життям.
Що привезти з Овруча? Зразки овруцького пірофіліту, сувеніри з малюнками Свято-Василівського собору, поліський мед, в'ялену рибу з місцевих річок.
Овруч – це місто, де кожен камінь дихає історією, а тиша поліських лісів дозволяє відчути справжню Україну. Приїжджайте до цього стародавнього міста, щоб доторкнутися до витоків нашої держави, побачити унікальні пам'ятки та відпочити від міської метушні серед мальовничої природи Житомирського Полісся.
Плануйте подорож до Овруча вже сьогодні – відкрийте для себе справжню перлину Північної України!
