Сокиринський палацово-парковий комплекс — одна з найкращих садиб доби ампіру в Україні. Він стоїть у селі Сокиринці на Срібнянщині, неподалік Срібного й Прилук. Палац на 60 кімнат із високим куполом, великий ландшафтний парк, кріпацький театр і хор — колись Сокиринці називали «українським Парнасом».
У селі Сокиринці на Чернігівщині зберігся один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів Лівобережної України — колишня резиденція роду Ґалаґанів. Класицистичний палац, ротонда, готичний місток і вікові дерева нагадують про розквіт маєткового будівництва XIX століття.
Історія та архітектура палацу
Сокиринці належали Ґалаґанам із 1716 року. На початку XIX століття Павло Ґалаґан вирішив облаштувати тут нову заміську резиденцію. Проєктування розпочалося 1823 року за участю архітектора Павла Дубровського та садівника Івана Бістерфельда. Сам палац спорудили у 1825–1829 роках, а формування всього комплексу тривало до середини 1830-х.
Двоповерхова мурована споруда вирізняється рисами класицизму й ампіру. Головний фасад прикрашає восьмиколонний портик іонічного ордера, піднятий над аркадою. З протилежного боку розташований шестиколонний портик, до якого веде пандус від парадних приміщень другого поверху.
Інтер’єри мали анфіладне планування — кімнати розташовувалися послідовно, одна за одною. Тут зберігали мистецькі твори, колекції порцеляни, посуду та зброї. Особливе місце посідала картинна галерея, зібрання якої згодом стало одним із підґрунтів формування Чернігівського художнього музею.
Пейзажний парк
Ландшафтний парк почали формувати в 1820-х роках на основі природного лісового масиву. У його плануванні брали участь Павло Дубровський та Іван Бістерфельд, а згодом роботи продовжували інші садівники.
Серед найвідоміших паркових споруд — ротонда на восьми колонах, розташована на терасі біля ставка. Її класична архітектура гармонійно поєднується з навколишнім пейзажем. Інший настрій створює готичний місток із арками й баштами. Варто побувати й у «Святій долині» — мальовничій галявині, обриси якої визначив природний рельєф.
Тут ростуть дуби, липи, граби, клени, модрини, сосни, каштани та інші дерева. Серед них є старі екземпляри, що зберігають атмосферу історичного ландшафту.
Відомі гості
У XIX столітті в Сокиринцях діяли кріпацький театр і хор. Серед відомих гостей були Тарас Шевченко, який відвідав село 1845 року, та художник Лев Жемчужников, пов’язаний із цими місцями своєю творчою працею.
Особливе місце в історії села посідає кобзар Остап Вересай — уродженець Сокиринців, видатний виконавець українських народних дум і пісень. У парку встановлено пам’ятник кобзареві.
Подальша доля
Після революційних подій палац змінив призначення. У 1920 році тут відкрили агрономічну школу, згодом працювали сільськогосподарські навчальні заклади. У 1920-х роках діяв також художньо-історичний музей. Частина історичних споруд не збереглася, проте головна будівля вціліла.
Нині в колишньому палаці розташований Сокиринський професійний аграрний ліцей. А самі Сокиринці залишаються важливою пам’яткою української садибної архітектури XIX століття.
Як дістатися
Сокиринці лежать за кілька кілометрів від Срібного, близько 45 км від Прилук. Найзручніше їхати автомобілем. Палац працює як ліцей, тож про огляд інтер'єрів краще домовитися заздалегідь, а парк відкритий для прогулянок.
