Село Піски в Попільнянському районі Житомирської області вперше згадується у документах ще в 1587 році. Це старовинне поселення з багатовіковою історією та населенням близько 1400 осіб на сучасному етапі. У Пісках збереглися кілька цікавих архітектурних об’єктів, серед яких одна з найяскравіших — садиба поміщиків Капелістів, побудована у XIX столітті.
Історія села Піски
Піски розташоване на річці Гуйва, правій притоці Тетерева, неподалік від траси Житомир–Сквира. Назва села з’являється в акті від 1 серпня 1587 року, коли воєвода Берестейський скаржився на розорення маєтностей місцевого магната, що засвідчує наявність тут феодального устрою ще в XVI столітті.
За багато століть Піски зберегли свою сільську і водночас шляхетну атмосферу. Попри активні зміни в XX столітті, у селі досі можна знайти сліди старовини — забудови, що відносяться до доби пізнього дворянського володіння.
Садиба Капелістів — пам’ятка XIX століття
Серед місцевих об’єктів, які привертають увагу, — садибний будинок поміщиків Капелістів. Це споруда XIX століття, що була резиденцією місцевого поміщицького роду. Сам маєток свідчить про соціальну структуру того часу: у селі поряд із селянськими хижаками існували й панські садиби з облаштованими господарськими корпусами, садибними будинками та парками.
Зараз садиба Капелістів має значення як культурний артефакт народної та дворянської історії Житомирщини. Вона не включена в офіційний державний реєстр пам’яток, але є важливою для розуміння побуту й архітектури тих часів у сільському середовищі.
Архітектура та характерні риси
Характерна для садиби XIX століття архітектура поєднувала простоту з елементами пізнього класицизму — типові для провінційних маєтків того періоду. Імовірно, головний будинок був збудований з місцевих матеріалів і має прямокутну форму з симетричним фасадом.
Поблизу будинку зазвичай розташовувалися господарські споруди, які обслуговували панське господарство, а також сади та парки, де власники могли проводити дозвілля. Такі садиби відігравали роль не лише житла, а й центру місцевого господарського життя.
Стан і виклики збереження
Нажаль, як і багато інших подібних об’єктів в Україні, садиба Капелістів не має статусу офіційної пам’ятки архітектури і не охороняється державою. Через це її стан може поступово руйнуватися. Наявність таких споруд у селі — це виклик для місцевої громади: з одного боку — потреба зберегти історичну пам’ять, а з іншого — обмежені ресурси для реставрації.
Інші пам’ятки Пісок
Окрім садиби Капелістів, у селі також знаходиться церква святого Георгія, збудована у 1913–1914 роках, та хмелесушарка, історія якої менш відома. Жодна з цих споруд не увійшла до державного реєстру пам’яток, але всі вони разом формують історичний шар села.
Значення для культурної спадщини
Садиба поміщиків Капелістів — свідчення того, як у XIX столітті формувалися сільські маєтки на території сучасної Житомирської області. Вона нагадує про соціальні й економічні зв’язки між панами та місцевими мешканцями, про спосіб життя, господарювання та будівельні традиції того часу. Збереження таких об’єктів важливо не лише для істориків, а й для громади, що прагне усвідомити своє коріння та зберегти локальну унікальність.


Церква святого Георгія, збудована у 1913-1914 роках.



Садиба поміщиків Капелістів, побудована у 19 столітті.


Хмелесушарка, дата побудови якої залишається невідомою.
Фото: Роман Маленков, Сергій Щербій.