Вадим Олександрович Гавриленко народився та виріс у Малині. У липні 2024 року він став до лав ЗСУ, а 20 вересня того ж року загинув під час бойового завдання на Курщині.
Понад півтора року його рідні не знали, що сталося з військовим. Офіційне підтвердження загибелі надійшло лише у травні 2026 року.
Вадим Гавриленко народився 29 березня 1997 року в Малині. У переліку загиблих Героїв Малинщини, оприлюдненому міською радою, зазначені його ім'я, дата народження та дата загибелі — 20 вересня 2024 року.
Дитинство та навчання у Малині
Вадим виріс у рідному Малині. Навчався у Малинівській школі, а після її закінчення вступив до професійно-технічного училища №36. Там здобув професію електрика.
Після навчання працював на підприємствах Малина. Згодом працював і на Київщині. У громаді згадують його як сумлінного працівника, який відповідально ставився до роботи та користувався повагою серед колег.
До повномасштабної війни його життя було пов'язане з роботою та рідним містом. У 27 років Вадим вирішив стати на захист України.
Служба у ЗСУ
У липні 2024 року Вадим Гавриленко приєднався до Збройних сил України.
Він служив у складі 82-ї окремої десантно-штурмової бригади та виконував обов'язки старшого стрільця десантно-штурмового відділення.
Належність Вадима Гавриленка до 82-ї окремої десантно-штурмової бригади також фіксують відкриті бази даних втрат, де вказані його дата народження, дата загибелі та Малин як місце проживання.
Загинув під час боїв на Курщині
У вересні 2024 року Вадим виконував бойові завдання на території Курської області Росії.
20 вересня 2024 року в районі населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області зв'язок із військовослужбовцем було втрачено. Після цього він тривалий час мав статус зниклого безвісти.
Для його рідних почався тривалий період очікування. Понад півтора року вони не мали остаточної відповіді про долю Вадима.
У травні 2026 року Малинська міська рада повідомила про офіційне підтвердження його загибелі. Місцеві медіа зазначали, що родина чекала на цю звістку понад півтора року.
Офіційною датою загибелі в документах громади вказано 20 вересня 2024 року.
На момент смерті Вадиму було 27 років.
Понад півтора року очікування
Звістка про підтвердження загибелі стала завершенням довгого періоду невідомості для родини.
У травні 2026 року до Малинської громади повідомили, що захисник повертається додому на щиті. До цього моменту від дня, коли з ним зник зв'язок, минуло понад півтора року.
Вадим загинув у перші місяці після вступу до війська. Його бойовий шлях тривав лише кілька місяців.
Поховання у Малині
20 травня 2026 року Вадима Гавриленка поховали на Алеї Героїв нового кладовища Малина.
Він повернувся до рідного міста через понад півтора року після загибелі.
Вадим Олександрович Гавриленко
29 березня 1997 — 20 вересня 2024
Вічна пам'ять захиснику України.
