26 липня у Житомирі в останню путь провели полковника Валентину Савіцьку — керівницю Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони України. Її життя обірвалося 24 липня внаслідок російського ракетного удару по Київській області.

Попрощатися із Захисницею прийшли рідні, друзі, колеги, військовослужбовці, представники влади та жителі міста. Поховали Валентину Савіцьку на Корбутівському міському кладовищі.

Від золотої медалі до служби Україні

Валентина Савіцька народилася і виросла у Житомирі. Вона навчалася у місцевій школі №20, яку закінчила із золотою медаллю. Після цього вступила до Академії Служби безпеки України.

Свою професійну діяльність розпочала в СБУ, а згодом продовжила службу в Управлінні державної охорони України. В останні роки очолювала Центр міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій УДО, працюючи над розвитком міжнародних зв'язків, комунікаційних проєктів та співпраці із закордонними партнерами.

Колеги зазначають, що саме завдяки її професіоналізму та наполегливості вдалося реалізувати низку важливих ініціатив для розвитку Управління державної охорони.

«Вона була дуже багатою на любов»

Рідні згадують Валентину як надзвичайно щиру, добру та небайдужу людину.

Її тітка Анна Тимощук розповідає, що племінниця завжди знаходила час для близьких, телефонувала без нагоди, ніколи не забувала привітати рідних зі святами та завжди прагнула допомогти кожному.

«Це була дуже світла, добра людина. Якби могла, обійняла б увесь світ. Вона завжди намагалася допомогти кожному. Ніколи не забувала про рідних і була дуже багатою на любов», — згадує жінка.

Людина, яка надихала інших

Друзі та знайомі говорять, що Валентина залишалася відкритою і людяною незалежно від посади.

Житомирянин Дмитро, який прийшов провести її в останню путь, розповів, що знав Валентину через її родину. За його словами, вона неодноразово допомагала людям у складних життєвих ситуаціях і ніколи не залишалася осторонь чужої біди.

Колеги по службі називають її людиною, яка надихала команду, підтримувала нові ідеї та мотивувала працювати заради України.

«Проєкти, які ми реалізовували разом, були спрямовані на благо держави. Вона дала потужний поштовх розвитку нашого управління. Ми вдячні їй за все, що вона зробила», — зазначив один із її колег.

Загинула через російський удар

24 липня життя Валентини Савіцької трагічно обірвалося внаслідок російського удару по Київщині. Разом із нею Україна втратила досвідчену офіцерку, фахівчиню з міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій, яка багато років присвятила службі державі.

Світла пам'ять про Валентину Савіцьку житиме не лише серед рідних і друзів, а й серед усіх, хто знав її як професіонала, патріотку та людину з великим серцем.

Вічна пам'ять.

Прощання з Валентиною Савіцькою, Житомир, 26 липня 2026 року. Ірина Чириця