Сьогодні громада Вишевичів провела в останню путь свого земляка — військовослужбовця Збройних Сил України Олексія Васильовича Маринича, 1996 року народження.
Його життя було непростим із самого дитинства. Олексій зростав у складних життєвих обставинах, рано залишився без матері та пройшов нелегкий шлях сирітства. Вісім років навчання у Вишевицькій спеціальній школі стали для нього одним із найсвітліших періодів, після чого він продовжив навчання в інтернатному закладі.
Олексій мав особливості розвитку, однак це не завадило йому залишатися щирою, доброю та відкритою людиною. Він по-особливому сприймав світ — без фальші, без байдужості, з чистим серцем.
Коли розпочалася війна, він не залишився осторонь. Попри всі труднощі життя, добровільно став на захист України. У лавах Збройних Сил України Олексій служив стрільцем-санітаром третього штурмового спецвідділення 2-го штурмового спецвзводу 2-ї штурмової роти штурмового спецбатальйону «ШКВАЛ» військової частини А7400.
На фронті він був таким, яким і в житті — відданим, щирим і небайдужим. Для побратимів він був підтримкою, захистом і людиною, на яку можна покластися.
Олексій Маринич загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Островське Запорізької області, залишившись вірним військовій присязі до останнього подиху.
Сьогодні Вишевичі схиляють голови перед пам’яттю не лише воїна, а й людини з великим серцем. Його життєвий шлях — це приклад мужності, сили духу та справжньої відданості.
Громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого Захисника.
Світла пам’ять Герою.
Слава Україні.
