Відселене (Чорнобиль) Затоплене (водосховище) Де-факто покинуте
Житомирська область
 
Торкніться позначки, щоб побачити інформацію про село.

На картах Житомирщини ще пів століття тому були десятки сіл, яких сьогодні немає. Вони щезли з адміністративного обліку, з дорожніх вказівників, із пам'яті — лишилися хіба згадки в документах і спогадах старожилів. Але «зникло село» — це не одна історія, а щонайменше три різні. І плутати їх не варто. Цей матеріал відкриває серію про втрачені села регіону й пояснює, як читати цю тему.


Три різні історії під однією назвою

Коли кажуть «зниклі села», уявляється вода — село на дні водосховища, дахи під хвилями. Але на Житомирщині це незавжди завжди так. Тут «зникнення» села має три зовсім різні причини.

1. Чорнобильське відселення — головний сюжет

Найбільший і найкраще задокументований пласт. Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року північ Житомирщини — насамперед Народицький та Овруцький райони — потрапила під радіоактивне забруднення. Людей евакуйовували, села роками тримали в статусі переселення, а згодом офіційно знімали з обліку.

Фото Станіслава Поліського

Це не «затоплені» села. Вони стоять на своїх місцях — порожні, зарослі лісом, але на суходолі. Правильне слово тут — відселені.

Минають роки, змінюються покоління, але люди, які після аварії на ЧАЕС у 1986 році були змушені залишити рідні домівки, й досі не забувають свою малу батьківщину.

Щороку у поминальні дні вони повертаються сюди, щоб відвідати могили рідних, пройти знайомими вулицями та хоча б на кілька годин знову побачити село, яке колись було їхнім домом.

На в’їзді до чорнобильської зони колишніх мешканців зустрічає меморіальний знак відселеному селу. На ньому викарбувані слова, які стали символом пам’яті про втрачене Полісся:

«Люди добрі! Поклоніться тим, хто в радості і горі жив тут і більше ніколи сюди не повернеться».

2. Гідротехнічні проєкти — рідкісний, але справжній «затоплений» випадок

Це єдиний сценарій, де слово «затоплене» буквальне. На Житомирщині найвідоміший приклад — село Острів під Малинським водосховищем: його прибрали з мапи не радіація, а індустріальний проєкт. Таких історій в області мало, і саме тому вони особливо цінні.

Молоденька дамба, щось будують, щось засипають, наступають на озеро Туманне...
Озеро Туманне — це затока на Ірші. З річкою єдналася лише під час повені. Через різницю температур глибинної води й поверхневої, над озером часто стояв туман. Засипали у 80-х залишивши невеличку водойму.

Фото сайту ІнфоМалин

3. Меліорація і повільний занепад

Третій, найменш гучний сюжет — села, що поступово знелюдніли через осушення земель, занепад колгоспів, відтік молоді. Тут немає однієї драматичної дати — є тихе згасання впродовж десятиліть.


Скільки сіл втратила область

Точну цифру назвати складно — і це чесна відповідь. Юридичний каркас теми задають Закон про правовий режим радіоактивно забруднених територій і постанова Кабміну УРСР № 106а від 23 липня 1991 року, яка затвердила перелік населених пунктів за зонами забруднення. Пізніше до неї вносили зміни, а у 2023 році Державне агентство з управління зоною відчуження винесло на обговорення новий проєкт переліку.

Що відомо твердо:

  • До зони відчуження в межах Житомирської області офіційно належали сім населених пунктів: Деркачі, Довгий Ліс, Журба, Липські Романи, Мотилі, Нове Шарне та Омельники. Це підтверджує і екопаспорт області, і проєкт нового урядового переліку.
  • Овруцька міська рада опублікувала історичну довідку, з якої видно цілі хвилі ліквідації сіл: 14 листопада 1991 року з обліку зняли Журбу, Деркачі, Липські Романи, Підчашшя; 15 квітня 1995 року — ще дев'ять сіл; далі — у 2005, 2008 і 2009 роках.
  • На Народиччині, за даними громади, під радіаційний удар потрапили понад 80 населених пунктів, а десятки сіл були повністю відселені.

Тобто йдеться не про кілька сіл, а про десятки — і процес розтягнувся більш ніж на 20 років.

Довідка ДАЗВ: ⬇️
"Із забруднених територій зони відчуження:
▪️ спочатку евакуйовано 116 тисяч людей
▪️ загалом відселено близько 160 тисяч осіб;
З території зони відчуження зникло 96 населених пунктів. Разом із зоною безумовного (обов'язкового) відселення - 162. Про що нагадують таблички Меморіального комплексу "Зірка Полин" у Чорнобилі.
З карти звичного життя зникли міста і села.
Прип’ять, Чорнобиль, десятки поліських сіл — із домівками, садами, школами, пам’яттю поколінь." 


Чому села зникали не одразу

Поширена помилка — думати, що всі чорнобильські села спорожніли в 1986 році. Насправді ліквідація йшла хвилями, інколи десятиліттями:

  • 1986 — перша евакуація з зони відчуження
  • 1990 — додаткові постанови про переселення
  • 1991 — перша велика хвиля зняття сіл з обліку
  • 1995 — друга хвиля
  • 2005, 2007, 2008, 2009 — пізні поодинокі випадки

Яскравий приклад — Старе Шарне на Народиччині, яке зняли з обліку аж у 2007 році. Або Виступовичі — велике прикордонне село, яке не зникло повністю: у 2008 році там ще лишалося 33 жителі, у 2019-му — 12.

Це робить тему складнішою, але й людянішою: за кожною датою — окреме рішення, окремі люди, які трималися за дім до останнього.


Чого чекати від серії

У наступних матеріалах ми розповімо історії конкретних сіл. Перші п'ять — ті, що мають найкращу доказову базу:

  1. Журба — село на Овруччині, евакуйоване фактично за один день
  2. Виступовичі — велике село, яке так і не зникло до кінця
  3. Довгий Ліс, Мотилі, Омельники, Нове Шарне — «чорнобильська четвірка» Народиччини
  4. Старе Шарне — село, що зникло не в 1986-му, а через два десятиліття
  5. Острів — єдина справді «затоплена» історія, село під Малинським водосховищем

Окремо буде матеріал про тих, хто зберігає пам'ять про втрачені села — музейників, архівістів, краєзнавців.


Як ми працюємо з темою

Ця серія базується на документах, а не на чутках. Основні джерела:

  • законодавчі акти й урядові переліки забруднених територій
  • екопаспорт Житомирської області
  • офіційні публікації Овруцької та Народицької громад
  • матеріали Державного архіву Житомирської області та центральних державних архівів
  • історичні карти й супутникові знімки для порівняння «було/стало»

Там, де дата чи факт ще потребують архівної звірки, ми це чесно зазначаємо — і не видаємо припущення за встановлений факт.


Якщо ви народилися в одному з відселених сіл, маєте родинні фото, листи, шкільні світлини чи карти — напишіть редакції. Саме приватні архіви часто зберігають те, чого немає в жодному державному фонді. Кожен такий матеріал ми публікуємо лише за згодою власника і з зазначенням джерела.


📌 Title і Description

Title: Зниклі села Житомирщини: що зникло і чому — пояснюємо тему (