Перші справжні зимові негаразди показали, наскільки важливою є робота тих, кого ми часто не помічаємо. Поки містяни зранку розчищають власні подвір'я, комунальні служби Малина працюють цілодобово, щоб місто продовжувало жити звичним ритмом.
Коли ламається те, що має працювати завжди
Комунальне підприємство "Енергія" цього тижня працювало в режимі постійної готовності. Аварії на водопроводі не вибирають зручного часу — вони трапляються раптово і вимагають негайного реагування.
На вулиці Українських Повстанців прорвало водопровідну мережу. Бригада виїхала на місце одразу після виклику. Поки одні перекривали воду, інші готували інструмент та матеріали. Порив ліквідували оперативно — мешканці навколишніх будинків залишилися без води на кілька годин.
Схожа історія сталася на вулиці Івана Мазепи, 25. Там взагалі зникла вода в будинку. Спеціалісти з'ясували причину та усунули її на місці. Здавалося б, дрібниця, але для родини, що залишилася без води, це справжня проблема.
Коли старе змінюють на нове
Є речі, які неможливо відкласти. Якщо водопровідна мережа зношена настільки, що ремонтувати вже немає сенсу, доводиться міняти повністю. Старі труби вирізали, нові встановили та підключили. Робота ювелірна — один неправильний рух, і без води залишиться половина вулиці. Але бригада справилася. Тепер ця ділянка мережі працюватиме ще багато років.
Дрібниці, від яких залежить тепло
У школі №1 зламався вібраційний двигун на котельні. Для пересічної людини це просто незрозумілі слова. А для дітей та вчителів — це температура в класах. Двигун відремонтували, котельня працює, діти вчитимуться в теплі.
На очисних спорудах продовжують облаштовувати резервуар. Це одна з тих робіт, яку не видно, але від якої залежить, чи працюватиме вся система водовідведення міста.
Під'їзну дорогу до каналізаційної насосної станції КНС-1 підсипали щебенем. Здається, дрібниця, але коли станеться аварія, до неї має під'їхати спецтехніка. І під'їхати швидко, а не застрягти в багнюці.
Коли вода йде не туди, куди треба
На вулиці Винниченка прочистили лінію зливових вод. Після дощів та танення снігу ця система має відводити воду. Якщо вона забита — вулиця перетворюється на болото. Комунальники прочистили, тепер вода йде туди, куди має йти.
Сніг, лід та щоденна рутина
Комунальне підприємство "Екоресурс" цього тижня працювало майже без перерв. Снігопади змінювалися відлигою, відлига — ожеледицею. Кожна зміна погоди вимагала нових зусиль.
Розчищали тротуари — там, де ходять люди, не має бути ні снігу, ні льоду. Особливо уважно попрацювали там, де людей завжди багато: біля церков, громадських будівель, у парках. Одна непомічена крижина може закінчитися травмою для когось із містян.
У парках та скверах прибирали не лише сніг. Негода наламала гілля, десь повалила дерева. Все це потрібно забрати, доки хтось не постраждав. Бригади методично обходили зелені зони міста, очищали, вивозили непотріб.
Те, що має працювати завжди
Сміття вивозили за графіком, без затримок. Здається, що це таке просте — просто вивезти сміття. Але коли графік порушується хоча б на день, баки переповнюються, територія перетворюється на смітник. Тому "Екоресурс" працював у штатному режимі навіть під час негоди.
Спецтехніка підприємства була постійно готова до виїзду. Її обслуговували, перевіряли, заправляли — все для того, щоб у потрібний момент машина поїхала, а не заглохла посеред вулиці.
Комунальні служби — це робота, яку помічають лише тоді, коли щось іде не так. Коли є світло, вода, тепло, чисті вулиці — це сприймається як щось само собою зрозуміле. Але варто зникнути воді чи завалити сніг дорогу — одразу лунають питання: "А де комунальники?"
Комунальники тут. Працюють щодня. Виїжджають на аварії вночі. Розчищають сніг на світанку, доки місто ще спить. Ремонтують те, що зламалося, і готуються до нових викликів.
Можливо, їхня робота не завжди ідеальна. Можливо, щось робиться повільніше, ніж хотілося б. Але вони роблять те, що має бути зроблено. Щодня. Незалежно від погоди та свят.
