6 жовтня — день народження двох захисників, чиї життя пов’язала з Малинщиною війна. Валерій Малихін народився у 1971 році та загинув у серпні 2022-го під Бахмутом. Іван Хінціцький народився у 2000 році та загинув у березні 2026-го на Харківщині.
Обидва стали на захист України та загинули, виконуючи бойові завдання.
Валерій Малихін: воїн, мисливець, бджоляр
Валерій Валерійович Малихін народився 6 жовтня 1971 року в Малині.
Навчався у міській школі №2, після чого закінчив Малинське професійно-технічне училище. Пізніше після строкової служби здобув вищу освіту в Тюменському державному нафтогазовому університеті за спеціальністю «інженер-механік».
Певний час Валерій жив у Ноябрьську Тюменської області, однак згодом повернувся до рідного Малина. Багато років працював на ТОВ «Юнігран», а останніми роками був водієм великовантажних автомобілів.
Валерій із дитинства захоплювався вільною боротьбою та здобув чимало нагород. Любив полювання і риболовлю. Після смерті батька продовжив родинну справу — займався бджільництвом.
Рідні та знайомі згадували його як доброзичливу, комунікабельну людину, яка завжди була готова допомогти. Він любив родину, добре готував і часто пригощав близьких власними стравами.
Ще у 2014 році, після початку російської агресії проти України, Валерій долучився до захисту держави. Він служив у добровольчому батальйоні «Київ-2» та брав участь в АТО.
Після початку повномасштабного вторгнення спочатку вступив до територіальної оборони громади, а згодом був призваний до лав Збройних Сил України.
Валерій Малихін служив молодшим сержантом, командиром відділення снайперів. У липні 2022 року Малинська міська територіальна громада отримала подяку від командування військової частини А4080. У ній Валерія відзначили серед кращих захисників та наголосили на його мужності, професіоналізмі й відданості військовій присязі.
16 серпня 2022 року Валерій Малихін загинув поблизу Бахмута Донецької області, виконуючи бойове завдання.
Поховали захисника у селі Діброва.
16 вересня 2022 року Валерію Малихіну посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» — за вірність військовій присязі, мужність, самовідданість та героїзм під час захисту України.
Іван Хінціцький: механік безпілотних комплексів
Іван Павлович Хінціцький народився 6 жовтня 2000 року в селі Федорівка.
Згодом переїхав до села Ірша, де жив разом із бабусею та навчався в місцевій школі. Після закінчення 11 класів вступив до Бородянського професійного ліцею, де здобув спеціальність автослюсаря-механіка.
У жовтні 2020 року Івана призвали на строкову військову службу. Після початку повномасштабної війни він продовжив службу у Збройних Силах України.
Іван був старшим солдатом, механіком взводу безпілотних комплексів 2-го батальйону охорони 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ імені генерал-полковника Геннадія Воробйова.
За мужність, відвагу та успішне виконання бойових завдань у березні 2025 року військовослужбовця нагородили почесним знаком «Золотий Хрест».
23 березня 2026 року Іван Хінціцький загинув поблизу села Соболівка Куп’янського району Харківської області внаслідок бойових дій під час виконання бойового завдання.
20 квітня 2026 року захисника поховали на місцевому кладовищі в селі Ірша.
Пам’ять, яка залишається
Сьогодні, 6 жовтня, рідні, друзі, побратими та земляки згадують Валерія Малихіна та Івана Хінціцького у день, коли вони народилися.
Їхні долі різні, але об’єднує їх одне — обидва стали на захист України та заплатили за її свободу найдорожчу ціну.
Пам’ятаємо Валерія Малихіна. Пам’ятаємо Івана Хінціцького.
Їхні імена назавжди залишаться в історії Малинщини.
