Неоднозначно сприйняли жителі Головок, Маклаївки, Червоного Лану та Лідівки Малинського району звістку про те, що на подвір’ї родини Миколи та Світлани Науменків ветеринари зафіксували спалах захворювання свиней на африканську чуму (АЧС). Інформацію підтвердив начальник Малинського райуправління ГУ ДПСС в області Віктор Гвоздецький.
4 жовтня власник тварин повідомив Малинську ветлікарню про захворювання двох поросят. У господарство, де проживають Науменки, виїхали фахівці-ветеринари для встановлення причини. З відібраного біоматеріалу встановлено діагноз — африканська чума свиней (АЧС).
З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 7 жовтня проведено засідання надзвичайної протиепізоотичної комісії при Малинській райдержадміністрації, рішенням якої затверджено план заходів із ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.
У жителів населених пунктів цієї територіальної громади в радіусі трьох кілометрів проведено облік свиней. Відповідно складених списків, у Головках обліковано 41 голову свиней, у Маклаївці – 18, у Квітневому — 19, у Червоному Лані – 1 голову. Власників тварин попереджено про заборону їх переміщення. Встановлено зону захисту по межі населених пунктів — Квітневе, Лідівка, Маклаївка та Червоний Лан.
При в'їзді в село Головки та виїзді з села, в сторону Квітневого, встановлено два карантинні пости. Всі інші польові дороги на межі Головок із Пиріжками перекопані ровом для унеможливлення проїзду.
Після виявлення хворих свиней семеро тварин було відразу утилізовано на місцевому смітнику.
Нині у вогнищі захворювання проводять спеціальні заходи для локалізації та недопущення розповсюдження збудника АЧС. Карантин у радіусі три кілометри на території цієї територіальної громади триватиме 40 днів.
9 жовтня в райдержадміністрації провели нараду з власниками мисливських угідь Малинщини.
Головківський сільський голова Надія Назаренко розповіла, що люди відразу неабияк були стурбовані цією ситуацією, що сталася в селі. Багато хто відразу встиг подорізати свою живність, очевидно боячись, що її утилізують ветеринари. Така неприємна ситуація у нас виникла вперше, тому ми всі керуємося приписами й вказівками ветеринарів, компетентних у цій ситуації фахівців. Оперативно на цю подію відреагували всі: поліція, бійці УДСНС, ветеринари, райдержадміністрація. В селі є пости, чергує поліція, проводиться дезінфекція транспортних засобів тощо. Спочатку люди панікували, адже не знали, що це за хвороба і які її наслідки, але після роз’яснень фахівців, ситуація дещо стабілізувалась.
Депутат Головківської сільської ради Валентина Петренко повідомила, що жителі Квітневого також були вкрай незадоволені такою невеселою звісткою.
— Цього року в людей рясно вродила картопля, тому багато господарів придбали поросят для відгодівлі, на продаж, а тут така погана звістка… Але у нас в селі всі встигли поколоти поросят і закрити в банки.
Жителі Головок, хто утримував по декілька капловухих, які заважили більше 100 кілограмів, кинулися на минулих вихідних купувати морозильні камери в Малині, щоб вмістити туди м’ясо і сало, адже холодильники селяни «забили» грибами.
Родину, в якій сталося таке горе, у селі знають всі. Вони порядні й працьовиті люди. У селі подейкують, що вірус привезений нібито із Рівненщини, де родина начебто востаннє купувала поросят. Є й версія, що АЧС могла потрапити в село й від диких тварин. Розводять в’єтнамських поросят Науменки декілька років. Своїх свиней вони продавали односельчанам, а також на ринках у Малині, Коростені, столиці.
Ветеринари зауважують, що АЧС не становить небезпеки для людей. Ця хвороба розповсюджується лише серед диких та свійських свиней (усіх видів, порід та статево-вікових груп). Резервуаром Африканської чуми свиней у природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині). Основний шлях передачі збудника — це безпосередній контакт тварин між собою (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також — предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи. Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і, в першу чергу, у харчових продуктах, заражених вірусом АЧС (наприклад, у копченій шинці — до 5 місяців). Холод (заморожена свинина) — всього лиш консервує збудника (продукт залишається небезпечним для свиней після розморожування).
Також ветеринари радять у разі виявлення хворої тварини (нестандартна поведінка) чи труп свині в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення контакту із виділеннями хворої тварини. Утримувати свиней у закритих, надійно ізольованих приміщеннях. Не допускати вигулу свиней та їх контакту з іншими тваринами. Проводити щоденний клінічний огляд тварин з метою виявлення можливого захворювання. Регулярно здійснювати очистку та дезінфекцію приміщень у яких утримуються свині. Обслуговування тварин проводити лише у змінному одязі, при цьому використовувати окремі засоби догляду, інвентар. Постійно вести боротьбу з гризунами. Не допускати відвідування господарств, тваринницьких приміщень сторонніми особами. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях, без супровідних ветеринарних документів. Забій тварин проводити лише після перед забійного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини, реалізовувати продукти забою лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи. Не купувати м’ясні продукти в невстановлених для цього місцях, стихійних ринках. При виявленні клінічних ознак захворювання або при виникненні підозри на захворювання, та/або при загибелі свиней негайно звертатись до представників державної служби ветеринарної медицини. Обов’язково забезпечувати доступ представників державної служби ветеринарної медицини до тварин для проведення клінічного огляду та обов’язкових або необхідних ветеринарно-санітарних заходів.Не переробляти трупи свиней, та/або туші вимушено забитих свиней. Не використовувати для напування тварин воду з річок, інших водойм з повільною течією, що протікають через лісові масиви, в яких є дикі кабани. Періодично проводити дезінфекцію приміщень, в яких утримуються свині.
Віктор Правдолюб.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
