Основним завданням Житомирського рибоохоронного патруля є збереження рибних запасів області. Інспекторський склад кожного дня проводить рибоохоронні рейди, де не тільки затримує браконьєрів, виявляє порушення у рибалок, але й фіксує правопорушення на ринках. Зокрема, це стосується незаконного продажу риби та заборонених знарядь лову. Щодо останніх, то рибоохоронні патрульні зобов’язані складати адміністративні протоколи за продаж, зберігання, виготовлення та рекламу цих знарядь. Крім того, багато заборонених знарядь лову знаходяться на зберіганні у громадян. Це теж є порушенням закону, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП. Санкція статті передбачає накладання штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
«Ми впевнені у тому, що у разі зникнення з прилавків магазинів заборонених знарядь – стане у рази менше порушень на водоймах! Рибоохоронний патруль всіма можливими способами агітує громадян не використовувати заборонені знаряддя лову. Також ведемо пропаганду здорового способу життя та спортивного рибальства!», - заявив начальник Житомирського рибоохоронного патруля Олександр Гонтар.
Березень оголошено місяцем добровільної здачі заборонених знарядь лову. Громадяни, які звернуться до рибоохоронців з цією метою, звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності. Дана акція проводиться з метою попередження порушень на водоймах та нанесенні збитків рибному господарству.
До заборонених знарядь відносяться:
- острога (подоба вил з зазубреними вістрями);
- драч (колюче знаряддя для вилову методом багріння, наварений на важку блешню великий гострий гачок);
- електровудка (пристосування, яке застосовується для видобутку риби у водоймах за допомогою потужного електророзряду);
- ятір (сітка, виготовлена з плетених вербових прутів або дроту, натягнута на обруч);
- «екран» або «телевізор» (маломірна прямокутна зяброва сітка з поплавками по верхньому ряду і вантажем внизу. Запускається у воду і витягується з водойми на гумовому амортизаторі);
- «доріжка» (звичайна волосінна зяброва мережа, яка випускається у воду і витягується на гумовому амортизаторі);
- «павук» (розміром більше 1х1 м з вічком понад 10 мм);
- «парашут» (конусоподібна мережева снасть, яка накидається зверху і накриває рибу).
З приводу добровільної здачі заборонених знарядь лову звертайтеся на “гарячу лінію” Житомирського рибоохоронного патруля за номерами: (0412) 24-57-81, (067) 414-60-74, або за адресою: м. Житомир, пров. Гуйвинський, 6.
Довідкова інформація:
За вилов риби забороненими знаряддями лову на порушника чекає адміністративна відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП (грубе порушення правил рибальства), а саме накладення штрафу від 340 до 680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих живих ресурсів.
Також залежно від ступеня завданих збитків передбачена кримінальна відповідальність за ст.249 ККУ (незаконне заняття рибним промислом). Дана стаття передбачає накладення штрафу у розмірі від 1 700 до 6 800 грн або обмеженням волі на строк до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховуються збитки згідно постанови КМУ від 21.11.2011 р. № 1209 для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожну виловлену рибину незалежно від її розміру та ваги. Зокрема, судак обійдеться порушнику в 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, сазан – 306 грн, лящ – 170 грн, лин – 119 грн, тарань (плітка) – 85 грн, краснопірка – 68 грн, плоскирка – 34 грн, карась сріблястий – 17 грн, рак – 25,5 грн та інші.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
