У самому центрі Житомира, біля сучасної площі Житній ринок, збереглася будівля, історія якої зовсім не схожа на історію звичайного міського будинку. Понад століття тому тут не було магазинів та офісів. Сюди приходили люди, які опинилися у скруті, щоб отримати роботу, навчитися ремесла, поїсти або переночувати.
Це був Будинок працьовитості — заклад, створений заради допомоги бідним, безробітним та бездомним. Будівлю звели у 1897 році коштом Житомирського міського комітету піклування про народну тверезість.
Історія цієї споруди цікава ще й тим, що саме тут у 1911 році розмістився Волинський музей — майбутня основа музейної справи Житомира.
Будинок працьовитості звели у Житомирі в 1897 році в районі сучасного перехрестя вулиць Хлібної та Гоголівської, неподалік нинішньої площі Житній ринок. На той час ця частина міста мала зовсім інший вигляд, а сама місцевість активно змінювалася.
Гоголівська тоді мала назву Миловська — на честь інженера Милова, який займався осушенням болота та Хлугового озера. Саме на цій території згодом сформувався сучасний Житній ринок.
Історію змін пережила й Хлібна вулиця. До середини XIX століття вона називалася Тверською, після чого отримала назву Хлібна. У 1919 році її намагалися перейменувати на честь Григорія Сковороди, однак ця назва не закріпилася. У 1937 році вулиця отримала ім'я Максима Горького, яке зберігалося в радянський період. Лише у 1993 році їй повернули історичну назву — Хлібна.
Сам Будинок працьовитості був задуманий не просто як звичайна міська споруда. Тут створили цілий комплекс для допомоги людям, які опинилися у скрутному становищі. Під одним дахом працювали чайна, ясла, театр, бібліотека та майстерні. Люди могли отримати їжу, залишити дітей під наглядом, навчитися ремесла або заробити власною працею.
Тож історія цієї будівлі тісно пов'язана не лише з розвитком Житомира кінця XIX століття, а й із самою історією району Житнього ринку та вулиць, які за понад століття неодноразово змінювали свої назви.
1897 & 2023
Що таке Будинок працьовитості
Наприкінці XIX століття в Російській імперії почали створювати спеціальні заклади, де люди, які не мали роботи або засобів до існування, могли не просто отримати милостиню, а заробити гроші власною працею.
Перші такі установи з'явилися ще у 1880-х роках. До кінця XIX століття їх кількість значно зросла. Житомирський Будинок працьовитості відкрили у 1897 році.
Його спорудження профінансував Житомирський міський комітет піклування про народну тверезість.
Головна ідея була простою: дати людині можливість самостійно заробити на життя.
1970 -ті рр
Ph Констянтин Галактіонов
Тут не просто давали гроші
У Будинку працьовитості діяли майстерні, де нужденні могли опановувати різні ремесла та працювати.
За роботу людям платили щодня. За історичними описами, заробіток становив приблизно 15–30 копійок на день.
Але допомога не обмежувалася роботою.
Людей двічі на день безкоштовно годували. Для бездомних передбачався нічліг. Для самотніх матерів працювали ясла, де вони могли залишити дітей, поки самі працювали.
У будинку також були чайна, бібліотека та приміщення для культурних заходів. Тобто це був фактично цілий соціальний центр, створений для людей, які опинилися на самому дні суспільства.
1990-ті рр фото Дмитра Сайко
Як заклад утримували
Будинок працьовитості існував не лише за рахунок міського фінансування.
Кошти надходили від пожертв мешканців Житомира, продажу виробів, які виготовляли у майстернях, благодійних концертів, лотерей, плати за окремі гуртки та державних дотацій.
Таким чином, система намагалася поєднати благодійність із принципом самозабезпечення.
Людині не просто давали гроші — їй створювали умови, щоб вона могла працювати, отримувати професію та поступово повернутися до самостійного життя.
Саме тут народжувалася музейна справа Житомира
Одна з найцікавіших сторінок історії будівлі почалася вже у XX столітті.
У 1911 році до Будинку працьовитості переїхав Волинський музей. 1 січня того року музей відсвяткував новосілля у приміщенні на розі Хлібної та Гоголівської вулиць.
Фактично ця будівля стала одним із перших важливих осередків музейної справи Житомира.
Старі фотографії початку XX століття також фіксують будинок уже як приміщення Волинського музею.
Тож одна й та сама споруда в різні періоди виконувала абсолютно різні функції: спочатку допомагала бідним людям отримати роботу, а згодом стала місцем збереження історичних та культурних цінностей краю.
Що сталося після революції
Після приходу більшовиків система Будинків працьовитості припинила існування. Такі благодійні установи закривали, оскільки радянська влада проголосила, що соціальними проблемами має займатися вже держава.
Однак сама будівля продовжила використовуватися.
За різними історичними описами, музей тут існував і в наступні десятиліття. Після Другої світової війни в приміщенні розміщувалися колгоспний готель та управління місцевого ринку.
Згодом історична споруда отримала значно прозаїчніше сучасне призначення.
Що тут зараз
Сьогодні колишній Будинок працьовитості розташований за адресою вулиця Хлібна, 19/25 — біля площі Житній ринок. У будівлі працюють комерційні приміщення, зокрема магазини та офіси.
Будинок зберігся як частина історичної забудови Житомира і має статус пам'ятки архітектури місцевого значення.
На перший погляд це звичайна міська споруда поруч із ринком. Але за її стінами свого часу кипіло зовсім інше життя.
Тут люди, які не мали роботи й даху над головою, могли отримати їжу, нічліг та заробіток. Тут навчали ремесел. Тут працювали ясла для дітей самотніх матерів. А згодом у цьому ж будинку почалася нова сторінка — історія музейної справи Житомира.
Будинок, який варто помічати
Проходячи повз Житній ринок, навряд чи кожен зверне увагу на цю споруду. Тим більше сьогодні вона не виглядає як музей чи туристична пам'ятка.
Але її історія показує, наскільки сильно може змінитися призначення одного будинку за понад сто років.
Колись сюди приходили люди по роботу і допомогу. Потім тут зберігали історію Волині. Пізніше будинок пристосовували під готель та адміністративні потреби.
Сьогодні це просто частина міського життя.
І саме тому Будинок працьовитості цікавий — його історія розповідає не лише про архітектуру, а й про те, як Житомир у різні епохи ставився до бідності, праці, благодійності та збереження власної історії.
📍 Практична інформація
Адреса: вул. Хлібна, 19/25, Житомир.
Орієнтир: площа Житній ринок.
Відвідування: будівля не має музейного статусу, тому окремого графіка роботи для туристів немає. Оглянути пам’ятку можна зовні.
