Димер — селище на Київському Поліссі, на річці Піхівці, за 32 км на північ від Києва; 2001 року тут жило 6825 людей. У 1676–1679 роках містечко було резиденцією гетьмана Правобережної України Остапа Гоголя, а в XIX столітті — казенним містечком, центром Димерської волості.
Кургани й містечко
Поселення на місці Димера виникло за Київської Русі, у X–XII століттях, — про це свідчать близько 65 курганів довкола; 1890 року тут знайшли коштовний меч, що належав представникові тодішньої військової еліти. У містечку плавили болотяну руду й кували зброю, тож над ним завжди стелився дим — від цього, за однією з версій, і пішла назва. У документах Димер згадано 1582 року як володіння польської шляхти. Жителі брали участь у повстаннях Косинського й Наливайка, а 1676–1679 років, за Журавненським договором між Річчю Посполитою й Османською імперією, тут сидів гетьман Остап Гоголь; Димер тоді був і центром королівського староства. 1703 року, під час козацького повстання, Семен Палій узяв приступом Димерський замок, де отаборилися поляки, і зруйнував місто — значним містом Димер відтоді вже не став. Під час Коліївщини димерці воювали в загонах Івана Бондаренка.
Казенне містечко
З 1810 року Димер утримувався державною казною. Головною святинею лишалася церква святих Косми й Даміана, метричні книги якої збереглися з XVIII століття. Від 1932 року Димер — у Київській області, у 1932–1973 роках — районний центр, а з 1957 року — селище. Офіційних пам'яток архітектури тут немає, але в центрі стоїть з десяток будинків XIX — початку XX століття. 2012 року на Поштовій площі насипали «Курган пам'яті» до 430-річчя першої згадки.

Ліси довкола
Димер стоїть на межі лісостепу й Полісся: на північ і захід тягнуться соснові бори, мішані ліси й болота, через які тече Піхівка.
Окупація 2022 року
Уранці 25 лютого 2022 року російські війська увійшли в Димер і понад місяць тримали селище; головна база окупантів була на заводі «Вікналенд», де утримували й катували викрадених місцевих жителів. 1 квітня 2022 року ЗСУ звільнили Димер, Демидів та інші села довкола; світло повернулося в середині квітня, водогін запрацював 20 квітня.

Що подивитися
У центрі — селищний ставок, довкола — ліси й Димерський заказник. На захід лежить Київське море, біля Демидова — дот № 580 на березі водосховища, а в сусідній громаді працює заміський зоопарк «XII місяців». Поруч — Вишгород та Київське Полісся з борами й річками.

Як дістатися
Димер — за 32 км від Києва трасою Київ — Іванків; автобуси ходять з автостанції «Полісся». Розклад — на сторінці «Розклад автобусів у Димері». До залізничної станції Немішаєве — 30 км.



