Без людей у Чорнобильській зоні з'явилося те, чого бракує решті Полісся: великі хижаки. Тут живуть вовки, рисі, а останніми роками фотопастки Чорнобильського біосферного заповідника фіксують навіть бурого ведмедя — звіра, який зник з українського Полісся ще в минулому столітті.
Вовки
Вовк — головний хижак зони. За оцінкою керівника наукового відділу заповідника Дениса Вишневського, на українському боці живе близько восьми вовчих зграй, тобто 50–60 звірів, а частина зграй ходить і на білоруську територію. Вовкам вистачає здобичі: у зоні багато лосів, оленів, козуль і кабанів. Поширені історії про «вовків-мутантів» — вигадка: це звичайні поліські вовки, яким просто ніхто не заважає.
Рись
Рись звичайна — рідкісний червонокнижний звір. У минулому столітті вона зникла з більшої частини Українського Полісся, а на початок 2020 року її популяцію в Україні оцінювали лише приблизно в 40 особин. У зоні відчуження рись знову оселилася й розмножується. Фотопастки ловлять її і вдень, і на світанку: восени 2025 року в один кадр потрапили одразу двоє хижаків — рись і сова.
Бурий ведмідь
Бурий ведмідь — справжня сенсація для українського Полісся. Фотопастки заповідника фіксували його у 2020 році, двічі у 2022-му — 24 травня та 19 серпня, у листопаді 2023-го зняли дорослого самця, а влітку 2025 року ведмедя знову помітили. Заповідник наголошував, що звір не покинув територію навіть під час війни. Чи живе ведмідь тут постійно, ще невідомо: розмноження й зимівлю поки не підтвердили.
Чому хижаків так багато
Зона відчуження — понад 2600 км² без полювання, вирубок і доріг з активним рухом. Тут відновилися ліси, а з ними й здобич для хижаків. Науковці вважають кадри великих звірів прямим доказом того, що природні комплекси Полісся в зоні вцілілі й повноцінні. Під час окупації 2022 року екосистема загалом не постраждала, хоча міни й пожежі лишаються загрозою.
Як побачити
Самостійно шукати хижаків у зоні не можна: це режимна територія, частина якої замінована, а під час воєнного стану відвідування обмежене. Найкраще стежити за кадрами фотопасток заповідника. Про травоїдних мешканців зони — у статтях «Коні Пржевальського» і «Лосі, олені й здичавілі корови».
