Сьогодні, 14 жовтня, у селі Вишевичі відбулася зворушлива й водночас скорботна подія — відкриття та освячення меморіального пам'ятника полеглому воїну-земляку, захиснику України Іванові Недашківському. Вшанувати пам’ять Героя зібралися його найрідніші люди, бойові побратими, друзі, односельці та небайдужі жителі громади.
Право зняти покривало з пам'ятника батькові-Герою надали його синові Артему. Тепер Артем разом із молодшою сестричкою Іванкою вчаться жити далі без батьківської опори та тепла, але з великою гордістю за подвиг рідного тата.
Молитва, смуток та світла пам'ять
Зі словами глибокої співчуття та щирої вдячності до родини полеглого воїна звернувся Вишевицький сільський голова Сергій Гаврутенко. Заупокійну панахиду за загиблими українськими захисниками та чин освячення пам'ятного монумента здійснив протоієрей Артем Найденко.
Особливо проникливою частиною заходу стала театралізована постановка, підготовлена працівниками Вишевицького будинку культури. У ній постать Івана постала у трьох найголовніших образах його життя — як талановитого футболіста, мужнього захисника та відтепер небесного янгола-охоронця. Через постановку до присутніх ніби лунали слова підтримки від самого воїна: «Не плачте так, ніби мене немає...»
Шлях від шкільної лави та футбольного поля до фронту
Іван Недашківський народився 28 серпня 1992 року в місті Малині. До сьомого класу навчався у місцевій школі, а згодом переїхав до села Вишевичі до бабусі. Саме у Вишевичах він здобув середню освіту, знайшов вірних друзів, розпочав трудовий шлях та створив власну сім'ю.
Після завершення школи Іван працював на пилорамі. Важливою та пристрасною частиною його життя завжди був футбол — понад десять років він був незмінним нападником місцевої футбольної команди «Вікторія», здобувши повагу та авторитет серед одноклубників та вболівальників.
Військова служба та болючий рік очікування
У 2025 році Іван Недашківський свідомо став на захист рідної землі. Військовий вишкіл пройшов у навчальному центрі «Десна», після чого в березні був направлений для виконання завдань до 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля» (ОШБ «Скеля»).
Перед одним із відповідальних бойових виходів воїн звертався до земляків по допомогу у придбанні бронежилета. Отримавши необхідне спорядження, він надіслав фотографію з щирою подякою та проханням переказати коханій дружині й дітям, як сильно він їх любить.
Після виходу на бойову позицію зв'язок із захисником перервався. Для його родини розпочався виснажливий та болісний рік невідомості й очікування. Рідні до останнього вірили, молилися та сподівалися на диво. На жаль, остаточну крапку в цій історії поставила ДНК-експертиза, яка підтвердила загибель воїна.
11 серпня Вишевицька громада зустріла свого Героя на щиті живим коридором шани — на колінах, із квітами та державними прапорами. Встанню земну дорогу з Іваном розділили дружина, син, донька, мати та сотні вдячних земляків.
Іван Недашківський назавжди залишиться в історії Вишевичів як вірний син України, дбайливий батько, відданий друг та відважний воїн, який віддав найцінніше — власне життя за волю та мирне майбутнє нашої держави.
Вічна пам’ять, честь і слава Герою!
