Бірюзова вода і скелі: затоплені кар'єри Житомирщини, куди варто поїхати на вихідні

Житомирщина — це передусім камінь. Граніт, лабрадорит, габро, кварцит: сотні років тут вирізали з надр блоки, які потім лягали в бруківку міст, у фундаменти, у пам'ятники. А коли видобуток зупинявся, у величезних кам'яних чашах поступово збиралася вода — тала, дощова, з підземних джерел. Так промислові рани перетворилися на одні з найчистіших водойм країни.

Сьогодні затоплені кар'єри області — повноцінний туристичний ресурс: сюди їдуть купатися, ставати з наметами, фотографуватися, лазити по скелях і пірнати з аквалангом. У всеукраїнському переліку водойм, придатних для дайвінгу, який улітку 2026 року опублікувала платформа Rybalka.club, з 13 локацій чотири — з Коростенського району Житомирщини, а перше місце в усій країні посідає кар'єр у межах самого Житомира.

Соколівський кар'єр: найглибша прісна водойма України

Де: Житомир. Координати — 50.29333, 28.64083. Глибина: до ~110 метрів за Вікіпедією; ехолот фрідайверів показав близько 101 метра.

Починаємо з рекордсмена. Затоплений гранітний кар'єр у межах обласного центру — найглибший прісноводний кар'єр України. Український портал технічного дайвінгу свого часу наводив цифру 104 метри взимку, а в центрі кар'єру прилад показував 99,8 метра.

Соколовський кар’єр давно став однією з найвідоміших локацій Житомирщини для занурень із аквалангом. Завдяки чистій воді, значним глибинам та мальовничому підводному рельєфу водойма регулярно приваблює дайверів з різних куточків України.

Тут проводять змагання з фрідайвінгу, дайвери сягали глибин 45–90 метрів. Прозорість — 8–10 метрів, але природне світло гасне вже приблизно на 35 метрах: глибше потрібні ліхтарі й серйозна підготовка.

Під водою — справжній ліс: дайвери описують занурення як плавання серед густих затоплених дерев. Довгий час на дні лежав автомобіль «Жигулі», але його підняли, бо з нього витікали паливо й мастило. Серед місцевих ходять чутки про затоплений екскаватор — підтверджень немає. Ще одна легенда — про «аномальну зону», де нібито перестають працювати прилади.

Свого часу кар’єр відвідали учасники D2U Club, які провели тут тренувальні та дослідницькі занурення. Для них це була можливість не лише відпрацювати навички підводного плавання, а й ближче познайомитися з унікальним підводним світом Соколовського кар’єру.

Під час своїх візитів дайвери не обмежувалися лише зануреннями. Вони наголошували на важливості дбайливого ставлення до природи та брали участь у прибиранні сміття з водойми, яке залишали відпочивальники. Такі ініціативи вкотре довели, що дайвінг — це не лише захоплення, а й можливість зробити свій внесок у збереження природних перлин Житомирщини.

Під час заходу дайвери також зустріли активістів громадської організації «Бірвіль», які працювали над збереженням природної спадщини. Ця випадкова зустріч стала ще одним нагадуванням, що чистота навколишнього середовища залежить від кожного, а спільні зусилля небайдужих людей здатні змінювати природу на краще.

Офіційних пляжів тут немає, зате є скелі, з яких стрибають з висоти 10–15 метрів. За літо на кар'єр приїздить понад 50 тисяч відпочивальників — і це головна проблема: місцеві скаржаться на гори сміття після вихідних.

Ph Тарас Орешніков

Пашинський кар'єр: 54 метри і гранітні «спіралі» під Коростенем

Де: мікрорайон Пашини, за 3 км від Коростеня. Координати — 50.988, 28.6463. Друга назва — Малодивлинський. Глибина: до 54 метрів. Від Києва: близько 150 км.

Пашинський кар'єр уже відомий не лише серед туристів, а й серед дайверів. Це найглибша «дайверська» водойма Коростенського району і найвище місце серед житомирських локацій у всеукраїнському рейтингу занурень.Зокрема, тут проводили занурення учасники київського дайвінг-клубу D2U Club, які опублікували відеозвіт зі своєї експедиції. За інформацією клубу, максимальна глибина занурення сягнула 46,3 метра, температура води біля дна становила близько +5°C, а сам кар'єр привернув увагу прозорою водою, гранітним рельєфом і різноманіттям підводного світу

Під час одного із занурень дайвери зафіксували цікаві особливості Пашинського кар'єру. За словами учасників експедиції, під водою відкриваються незвичайні краєвиди: величезні гранітні брили з химерними природними візерунками, своєрідні «поля» бульбашок і пейзажі, які вони порівняли з поверхнею іншої планети. Підняті з глибини зразки каміння перевірили дозиметром — вимірювання показали лише природний радіаційний фон. Не менш приємно здивувала й мілководна частина кар'єру, де прозора вода дозволяє спостерігати велику кількість щук та іншої риби.

Колишній гранітний кар'єр затопили ґрунтові води. Під водою збереглися характерні уступи, які дайвери називають «спіралями», обриви, майданчики та затоплені лісові посадки. Вода дуже чиста; взимку видимість в окремих місцях сягає 20 метрів, бо в холодну пору вона не цвіте.

Над водою — скелі заввишки до 30 метрів, на яких тренуються скелелази. Кар'єр овальної форми, береги скельні.

Головний нюанс: місце абсолютно дике. Жодної інфраструктури, жодних рятувальників, усе спорядження й страховку треба везти з собою.

Як дістатися: автомобілем — трасою Е373/М07 до Коростеня. Громадським транспортом — потягом до Коростеня, далі місцевим транспортом або пішки.

Пашинський кар’єр — це насамперед природна локація без розвиненої туристичної інфраструктури, тому сюди варто їхати за мальовничими краєвидами, чистою водою та спокійним відпочинком на природі. Плануючи поїздку, краще заздалегідь взяти із собою все необхідне — питну воду, їжу, засоби від сонця, аптечку та пакет для сміття, адже на місці розраховувати доведеться передусім на власну підготовку.

Дібровський кар'єр: затоплена техніка на дні

Де: Коростенський район (колишня Олевщина), біля села Діброва. Координати — 51.1675, 27.9695. Глибина: до 30 метрів. Площа: понад 27 га. Від Києва: близько 219 км.

Якщо Пашинський цінують за глибину, то Дібровський — за те, що лежить на дні. Це індустріальний музей під водою:

• на глибині близько 30 метрів — трансформаторна станція;
• на 12 метрах — об'єкт, який дайвери називають «сторожовою»;
• по акваторії — затоплені бурові машини, старі механізми, фрагменти колишньої інфраструктури;
• плюс гострі гранітні брили, затоплені дерева й скелі.

Дібровський кар'єр уже давно привертає увагу дайверів з України та сусідніх країн завдяки прозорій воді (сюди регулярно приїжджають дайвери з різних регіонів України, а до повномасштабної війни також приїжджали клуби з Білорусі), значній глибині та незвичайному підводному рельєфу. Однією з найвідоміших експедицій стало занурення у 2015 році, під час якого дайвери провели дослідження дна водойми та встановили місця розташування об'єктів, що залишилися після завершення видобутку граніту. На глибині близько 30 метрів вони виявили дві бурові установки та трансформаторну підстанцію, а на глибині приблизно 12 метрів — будівлю колишнього сторожового поста. Ці знахідки стали своєрідними підводними пам'ятками кар'єру й досі викликають інтерес у любителів дайвінгу та підводних досліджень.

Температура води тримається в межах 17–20 °C залежно від сезону. Вода найчистіша навесні; місцями трапляється арматура й металобрухт, тож потрібна обережність.

Під водою також можна побачити затоплений ліс, великі гранітні брили, уступи кар'єру та характерний скельний рельєф.

Багато туристів потрапляють сюди випадково — коли їдуть шукати «Житомирський Памуккале», білі мінералізовані відклади всього за 6 кілометрів.

Як дістатися: трасою Е373/М07; до самого кар'єру ведуть два шляхи — через Радовель або через село Білокоровичі.

Новоозерянський кар'єр: підводний ліс і різкий термоклин

Де: біля селища Новоозерянка, Коростенський район. Координати — 51.2037, 27.9976. Глибина: 26 метрів. Від Києва: близько 208 км.

Гранітні стіни завдовжки сотні метрів і затоплений молодий ліс — це те, заради чого сюди пірнають. Але головна особливість не в краєвидах, а в температурі.

Однією з водойм, яку свого часу досліджували дайвери клубу D2U club, став кар'єр поблизу селища Новоозерянка. Локація розташована за кілька кілометрів від відомих Дружбівського та Дібровського кар'єрів і привернула увагу любителів підводних занурень завдяки чистій воді та природним краєвидам.

Кар'єр оточений густим змішаним лісом і гранітними скелями, а прозорість води дозволяє навіть із кількаметрової глибини добре бачити поверхню та дерева на березі. Під час занурень дайвери досліджували гранітні урвища, затоплений ліс і підводний рельєф. За їхніми спостереженнями, праворуч від входу у воду розташований крутий схил із глибинами до 50 метрів, а попереду — мілководні ділянки глибиною до 15 метрів, де мешкає велика кількість риби. Зручний під'їзд, піщаний вхід у воду та мальовничі краєвиди роблять цю водойму цікавою для дайвінгу та відпочинку на природі.

Тут найяскравіший термоклин серед житомирських водойм: приблизно з 7 метрів вода різко холоднішає — з +18 до +6 °C. Для повноцінного занурення потрібен сухий костюм, а плавцям варто пам'ятати, що вже за кілька метрів під ногами починається справжній холод.

Місце підходить для кемпінгу: є галявини для наметів і зручні підходи до води. Поруч — залишки старого польського костелу, ягідні й грибні ліси, а також сусідні кар'єри — Дружбівський і Дібровський.

Дружбівський кар'єр: «Житомирські Мальдіви» 

Де: біля селища Дружба, Коростенський район (на межі з Олевщиною). Координати — 51.19127, 27.97497. Від Києва: близько 235 км.

Найбільш «інстаграмна» водойма області. Тут добували не граніт, а кварцито-піщаник (пісковик), тому береги — це білі піщані скелі, між якими треба пройти, щоб вийти до води. Колір — яскравий блакитно-зелений, і дає його глина, що вистилає дно. Звідси й прізвиська: «Житомирські Мальдіви» та «друге Памуккале».

Історія тут задокументована краще, ніж у решти кар'єрів. Розробку розпочали у 1948 році — для забезпечення військової промисловості будівельними матеріалами. Для працівників звели поселення, яке у 1961-му отримало статус селища й назву Дружба. Після 1991 року об'єкт перейшов у керування Міністерства оборони й мав офіційну назву «Державне підприємство Міністерства оборони України Дружбівський кар'єр нерудних копалин "Кварц"». У 2020 році його передали Фонду державного майна, і приставку «Міноборони» прибрали.

Туристичний бум почався близько 2020–2021 років, після того як у соцмережах розійшлися аерознімки бірюзової води з білими схилами. До того про локацію знали лише місцеві.

Щодо цифр. Часто цитована площа 124 га — це кар'єр разом із заводом, а не дзеркало води. Глибину різні джерела подають від 20 до 50 метрів; найчастіше фігурує близько 30.

Як дістатися громадським транспортом (найдешевший варіант): Київ → приміський потяг до Коростеня → пересадка на електричку Коростень — Олевськ (ходить двічі на день, вранці та ввечері) → станція Рудня Радовельська (близько 7 км до Дружби) або Діброва Олевська (близько 5 км). Далі пішки, таксі у місцевих або автостоп.

Звісно Дружбівський кар'єр — це вже не просто місце для купання, а повноцінна відпочинкова зона для всієї родини. 

Станом на 2026 рік тут доступні:

• 🚤 прокат катамаранів;
• 🏄 прокат SUP-дошок;
• 🪑 пляжні лежаки (1 та 2 лінія);
• 🛖 бунгало для відпочинку;
• 🏕️ глемпінг із можливістю ночівлі;
• ☕ кафе-бар Laguna зі стравами, напоями та кавою;
• 🚻 безкоштовні туалети для відвідувачів;
• 📱 бронювання місць та проживання.

Дружбівський кар'єр продовжує розвиватися й поступово перетворюється на один із найкращих літніх туристичних комплексів Житомирщини, де можна не лише покупатися, а й комфортно провести цілий день або навіть залишитися на кілька діб.

Автомобілем: трасою М-07/Е373 у бік Олевська; з Житомира — 150–160 км, приблизно 2,5–3 години. Від селища до води ще близько 2 км ґрунтівкою через ліс.

Бонус: якщо поїздка припадає на другу суботу вересня — до Коростеня звідси близько 60 км, а там саме проходить Фестиваль дерунів.

Коростишівський кар'єр і каньйон

Де: місто Коростишів, приблизно за 100 км від Києва трасою Е40 (Київ — Чоп). Глибина: до 20 метрів. Скелі: місцями до 10 метрів.

Найстаріша історія в списку. Виробництво каменю під Коростишевом почалося у 1890 році; добували лабрадорит, габро та сірий граніт. За сто років кар'єр став одним із найбільших підприємств міста — на його базі створили гранітний завод. Після розпаду СРСР виробництво зупинилося, і чашу затопило.

Об'єктів насправді два, за півтора кілометра один від одного: великий Коростишівський кар'єр і малий, який через високі скелі прозвали каньйоном.

Вода бірюзова й надзвичайно прозора: на дні немає піску та мулу. Пейзаж — гранітні скелі, хвойний ліс, дерев'яний місток, стежки серед сосен. Уздовж берегів ростуть ялинки та берези, через що краєвиди часто порівнюють із південно-східною Фінляндією.

З одного боку облаштований пляж, є пологі спуски до води й стрімкі скелі. Рибалять зазвичай на протилежному від пляжу березі.

Коростишівський кар'єр уже неодноразово ставав місцем занурень для учасників D2U Club. Водойма, що утворилася на місці колишнього гранітного кар'єру та живиться підземними джерелами, приваблює дайверів прозорою смарагдовою водою, гранітними скелями та мальовничими краєвидами серед соснового лісу.
Кар'єр розташований неподалік Коростишева, приблизно за 100 кілометрів від Києва. Його береги висотою до 10 метрів оточені хвойним і місцями листяним лісом, а глибина водойми сягає близько 20 метрів. Температура води змінюється залежно від глибини — від приблизно +25 °C біля поверхні до близько +6 °C на дні, тому для занурень рекомендується використовувати відповідне спорядження.

Під час дослідження кар'єру дайвери спостерігали під водою гранітні виступи, затоплений ліс, залишки будинку працівників зі сходами, що ведуть угору, а також окремі предмети, які залишилися з часів роботи кар'єру, зокрема велосипеди та елементи робочого обладнання. Попри невелику кількість риби, водойма залишається популярною серед любителів дайвінгу та відпочинку завдяки чистій воді, зручному входу у воду та унікальному підводному рельєфу.

Лайфхаки від бувалих:

• місця для відпочинку краще займати з правого боку — там зручніший спуск до води;
• у купальний сезон на вихідних усе заставлене машинами й наметами;
• з наметом виїжджайте в п'ятницю ввечері — гарні місця біля води розбирають миттєво;
• найкращий час — пізня весна або початок осені: природа яскрава, людей утричі менше;
• найефектніші кадри — на світанку й заході сонця.

Граніт у Коростишеві добувають і сьогодні, але вже на інших родовищах.

«Високий камінь»: тихе озеро серед сосен

Де: біля сіл Новогородецьке та Городське, за 10–15 км від Коростишева. Координати — 50°22.102′, 29°11.625′. Відстані: до Житомира — 50 км, до Києва — 95–103 км.

Альтернатива для тих, кому Коростишівський кар'єр здається надто людним. Така сама смарагдова вода й круті обриви, але навколо густо ростуть сосни й берези, а атмосфера значно спокійніша. Місце для кемпінгу, шашликів, лазіння по рельєфних стінах і сімейного відпочинку.

Два чесні мінуси:

1. Поруч працює діючий Новогородецький гранітний кар'єр — буває шумно.
2. Немає жодних магазинів — усе везіть із собою. Плюс сміття: не всі прибирають за собою.

Як дістатися: не доїжджаючи Коростишева, з траси Київ — Чоп звернути праворуч на Новогородецьке. За селом ліворуч буде пропускний пункт кар'єру; далі — до Городської розвилки і наліво від дороги 200–300 метрів.

Три міські кар'єри Житомира: Богунський, Силікатний, Мальованський

Крім Соколівського, у межах обласного центру є ще три затоплені гранітні кар'єри — кожен зі своїм характером.

Богунський — у мікрорайоні Богунія, глибина близько 20 метрів, водойма овальної форми. Береги — піщані пляжі та кам'яні виступи. Лісники облаштували поруч екостежку довжиною один кілометр, популярну серед велосипедистів. Сюди приходять цілий рік: навесні й восени на пікніки, влітку — купатися.

Силікатний — біля Житомирського силікатного заводу. Глибина понад 110 метрів, але головна перевага для родин інша: глибина набирається поступово, а не різко. Саме тому житомиряни вважають цей кар'єр найбезпечнішим для відпочинку з дітьми. Працює платний пляж з альтанками, при цьому сам кар'єр відкритий для безкоштовного відвідування, а поруч є магазини.

Інфраструктура: На відміну від дикого Богунського, Силікатний кар'єр краще адаптований для відпочинку. Тут функціонує зона відпочинку з піщаним пляжем, альтанками, прокатом човнів та волейбольним майданчиком. Частина території платна, але більша частина водойми залишається у безкоштовному доступі. 

Мальованський — неподалік Чуднівського мосту, що веде на Корбутівку. Глибина невелика, близько 10 метрів. Це передусім фотолокація: скелі, дерева, ефектні краєвиди влітку, восени й узимку.

Малинська «Калюжа»: підводний музей, якого немає в жодних реєстрах

Де: південно-східна околиця міста Малин, Коростенський район. Координати — приблизно 50.7576, 29.3166. Площа: 19,3 га. Глибина: близько 15 метрів.

Наймілкіша водойма списку — і водночас найцінніша. Офіційно це Городищенська ділянка Малинського родовища граніту. Неофіційно — «Калюжа», і назву дали саме дайвери: гігантські гранітні стіни навколо створюють враження справжнього каньйону, а сама вода при цьому має якихось п'ятнадцять метрів. На тлі стометрового Соколівського це справді калюжа. Жарт став топонімом.

Читайте на тему: Малинська «Калюжа»: унікальний кар'єр із підводним музеєм за 100 км від Києва

Як з'явився музей

Історія почалася на початку 2000-х, коли інструктор Андрій Матусевич привіз сюди дайверів клубу «DiveTeam». Місце виявилося ідеальним для навчання: прозора вода, зручний заїзд, безпечна глибина. Згодом ентузіасти почали проєкт Малинського підводного музею — Малинська міська рада датує його створення 2011 роком і пов'язує з активістами організації Dive Time.

Ключове: музей робили без жодного бюджетного фінансування й без документального оформлення. Дайвери з усієї країни просто звозили сюди експонати й опускали їх на дно.

Що лежить на дні

Загалом близько 30 експонатів:

• статуя княгині Ольги — перший експонат експозиції;
• мотоцикл, спеціально підготовлений під вигляд німецької воєнної моделі;
• старий якір, знайдений на дні Чорного моря і перевезений з Одеси;
• автомобілі;
• макет морської міни;
• трансформаторна будка й насосна станція;
• дерев'яний човен;
• «підводний зоопарк» — фігури лева, тигра та ведмедя.

До повномасштабної війни тут була традиція: на Новий рік дайвери встановлювали під водою ялинку.

Історія з мушлею

Один із найцікавіших епізодів — боротьба за прозорість. У певний момент у водойму потрапили водорості, вода зацвіла, видимість зникла. Тоді з Дніпропетровщини привезли мушлю — природний біофільтр — і запускали її вручну. Молюск прижився, і прозорість повернулася: влітку 7–10 метрів, узимку до 25, а іноді й до 50. Для прісноводної водойми це унікальний показник.

Утім, до середини літа вода тут традиційно каламутніє — враховуйте це, плануючи занурення.

Не тільки туризм

За словами Павла Богдана — інструктора з дайвінгу, автора каналу Dive UA Film і одного з творців експозиції, — через «Калюжу» пройшли 200–300 людей, які зробили тут свої перші занурення. Тренувалися не лише цивільні: рятувальники, підрозділи ДСНС, бійці Нацгвардії та ЗСУ відпрацьовували тут безпеку на воді, підводне орієнтування, командну взаємодію.

Окрема історія — реабілітація поранених військових. Дайвінг для людей після поранень, ампутацій і важких травм працює не як спорт, а як інструмент психологічного відновлення: у воді зникає вага тіла й біль від руху.

Музей відвідували інструктори міжнародних асоціацій — SDI, IANTD, PADI, SSI, GUE.

Що з «Калюжею» зараз

З 2019 року були спроби осушити кар'єр і відновити видобуток граніту — за оцінками дайверської спільноти, таких спроб уже близько п'яти. У червні 2025 року ситуація загострилася: на кар'єр завезли техніку, поставили ворота й охорону, а мешканці Малина ворота знесли й організували чергування.

Судова історія навколо спецдозволу №4509, виданого ТОВ «БМ Граніт-У» ще у 2007 році (справа №240/29240/21):

• 13 грудня 2024 — Житомирський окружний адмінсуд відмовляє Держгеонадрам у позові про анулювання дозволу;
• 18 квітня 2025 — Сьомий апеляційний адмінсуд у Вінниці скасовує це рішення й анулює спецдозвіл;
• 21 травня 2025 — той самий суд переглядає власну постанову за нововиявленими обставинами (висновок ОВД від 21 березня 2025 року) і повертає дозвіл;
• лютий 2026 — Верховний Суд скасовує рішення про поновлення й повертає справу на новий розгляд;
• 22 квітня 2026 — апеляція знову стає на бік підприємства;
• 3 червня 2026 — Верховний Суд відкриває касаційне провадження за скаргою Держгеонадр.

Станом на середину 2026 року спецдозвіл залишається неанульованим, а питання законності користування надрами — відкритим. Виконком Малинської міськради заявив, що не заперечує проти планованої діяльності компанії й обіцяє сприяти облаштуванню зони відпочинку з безпечними місцями для купання. Паралельно з сайту міської ради тихо зникли згадки про підводний музей, яким раніше рекламували місто.

Порада редакції: перед поїздкою на «Калюжу» перевірте актуальний стан доступу.

А де сапи, катамарани й нормальний сервіс?

Чесна відповідь: на самих кар'єрах — ніде. Дібровський, Новоозерянський, Пашинський, «Високий камінь» — це «дикі» локації. Безкоштовний вхід, безкоштовний паркінг, безкоштовне місце під намет і рівно нуль сервісу: без туалетів, прокату, кафе й рятувальників. 

Часткові винятки серед кар'єрів:

• Силікатний (Житомир) — платний пляж з альтанками, магазини поруч;
• Коростишівський — облаштований піщаний пляж;
• Богунський (Житомир) — екостежка на кілометр.

Якщо ж потрібні саме сапи, катамарани й ночівля з ліжком, найближчий за форматом варіант в області — комплекс «Голубе озеро» в Могилівці, за 25 км від Житомира. Там є пляж із прозорою водою, глемпінг-намети та будиночки, чани, катамарани, сапборди, батутне містечко, волейбол, прокат велосипедів, шезлонги, альтанки й дитяча кімната. Це вже платний формат: орієнтовно від 1000 грн за добу в глемпінг-наметі та від 1500 грн за будиночок (ціни сезону 2025-го, перевіряйте актуальні).

Схожі бази з катамаранами й будиночками є на Тетереві — зокрема в селі Тетерівка за 15 км від Житомира, де ціни починаються приблизно від 600 грн за добу.

Тобто логіка проста: кар'єри — за краєвидами й водою, бази — за комфортом. Поєднувати їх в одному вікенді цілком реально: відстані невеликі.

Зведена таблиця кар'єрів Житомирської області

Скільки коштує вікенд на кар'єрі

Головна перевага цього формату — він практично безкоштовний. Вхід на більшість водойм вільний, намети ставити можна, за краєвиди грошей не беруть.

Мінімальний варіант. Приміський потяг Київ — Коростень і далі електричка — найдешевший спосіб дістатися Полісся. Вода, бутерброди, фрукти з дому. Ночівля — власний намет. Витрати: тільки квитки.

Середній варіант. Дорога плюс продукти на шашлик, куплені на місці. У Малині, Коростені, Коростишеві та Олевську є звичайні супермаркети й ринки — м'ясо, овочі та вугілля місцеві купують саме там, а не на трасі, де дорожче. Воду беріть із запасом: на диких кар'єрах питної немає.

Комфортний варіант. Автомобіль (пальне туди-назад), обід у кафе в найближчому місті, ночівля в готелі чи садибі. Найближче житло до Дружбівського — Олевськ, до Пашинського й Дібровського — Коростень, до «Калюжі» — сам Малин.

Формат «база + кар'єр». Ночівля на базі з інфраструктурою (від ~600 грн за будиночок, від ~1000 грн за глемпінг), а вдень — виїзд на кар'єр за краєвидами.

Дайвінг і скелелазіння. Окремі статті витрат: занурення з інструктором, оренда спорядження й балонів; для скель — виїзний курс із інструктором або власне спорядження. Ціни встановлюють конкретні клуби, їх треба уточнювати напряму.

Тарифи на потяги, автобуси, пальне та бази змінюються — перевіряйте актуальні перед поїздкою.

Практичні поради

Коли їхати. Найкраща вода — навесні та на початку літа, коли прозорість максимальна. До середини літа вода цвіте й каламутніє. Для фото найефектніші пізня весна й початок осені.

У який день. Будні. У вихідні на популярних локаціях не залишається вільного місця. З наметом виїжджайте в п'ятницю ввечері.

Що взяти. Закрите зручне взуття (рельєф нерівний, скрізь гострий щебінь), запас питної води, їжу, сонцезахисний крем, головний убір, повербанк, окремий пакет для сміття. На лісових локаціях — репелент.

Зв'язок і навігація. У поліських лісах сигнал зникає. Завантажте офлайн-карти заздалегідь.

Дорога. Ґрунтівки після дощу розкисають — перевірте кліренс авто. До Дружбівського останні 2 км ґрунт, до Дібровського й Пашинського — теж.

Сміття. Це не формальність. Соколівський за літо приймає понад 50 тисяч людей, і місцеві скаржаться саме на це. Забирайте все своє — інакше ці локації закриють не забудовники, а самі громади.

Кар'єри як туристичний капітал Житомирщини

Затоплені кар'єри — мабуть, найнедооціненіший ресурс області. Дорога від Києва до більшості з них — від однієї до трьох годин. Вхід безкоштовний. Вода чистіша, ніж на більшості офіційних пляжів. Плюс скелі, на яких лазить пів країни, і — у випадку «Калюжі» — унікальний об'єкт, аналогів якому в прісній воді просто немає.

Водночас історія Малинського підводного музею показує вразливість такого капіталу. Експозицію, через яку пройшли сотні дайверів, яка стала майданчиком для тренувань рятувальників і реабілітації поранених військових, створювали виключно ентузіасти — без документів, без статусу, без бюджету. І саме тому її так легко втратити: юридично її не існує.

Житомирщина має все, щоб перетворити свої кар'єри на повноцінний туристичний продукт — з облаштованими підходами, безпечними зонами купання, паркінгами та вивозом сміття. Питання лише в тому, чи встигнуть громади зробити це раніше, ніж кар'єри повернуться до промислового призначення.

FAQ 

1. Який найглибший кар'єр Житомирщини? Соколівський у Житомирі — до ~110 метрів за Вікіпедією; ехолот фрідайверів показав близько 101 метра. Це найглибший прісноводний кар'єр України.

2. Чому глибини в різних джерелах не збігаються? Кар'єрне дно — це система уступів, а не рівна чаша. «Максимальна глибина» стосується однієї точки. Плюс рівень води коливається сезонно, а частина замірів зроблена дайверськими ехолотами.

3. Чому Малинський кар'єр називають «Калюжею»? Так пожартували дайвери: на тлі гігантських гранітних стін водойма має глибину лише близько 15 метрів. Назва прижилася.

4. Що лежить на дні Малинської «Калюжі»? Близько 30 експонатів: статуя княгині Ольги, мотоцикл, якір із Чорного моря, автомобілі, макет морської міни, трансформаторна будка, човен, насосна станція, фігури лева, тигра й ведмедя.

5. Хто створив Малинський підводний музей? Дайвери-ентузіасти. Малинська міськрада датує створення 2011 роком і пов'язує з активістами організації Dive Time. Офіційного статусу музей не має.

6. Чи можна зараз відвідати «Калюжу»? Ситуація нестабільна через судовий спір щодо спецдозволу на видобуток граніту. Перед поїздкою варто перевірити актуальний стан доступу в місцевих медіа.

7. Скільки кар'єрів Житомирщини входить до всеукраїнського рейтингу для дайвінгу? П'ять: Соколівський у Житомирі та чотири з Коростенського району — Пашинський, Дібровський, Новоозерянський і Малинська «Калюжа».

8. Де на Житомирщині лазять по скелях? Головний район — Дениші на Тетереві (близько 50 маршрутів, стіна 20–25 м). Також Коростишівський каньйон (23 маршрути, 4а–7b) і чотири сектори в самому Житомирі.

9. Дениші — це кар'єр? Ні. Це природний гранітний каньйон річки Тетерів, частина Житомирського гранітного щита.

10. Чи є на кар'єрах прокат сапів і катамаранів? Ні. Кар'єри — «дикі» локації без сервісу. Сапи, катамарани й глемпінг є на базах, зокрема на «Голубому озері» в Могилівці за 25 км від Житомира.

11. Чи побудували базу відпочинку на Дружбівському кар'єрі? Станом на сезон 2026 року — ні. Вхід, паркінг і намети безкоштовні, але інфраструктури немає: ні туалетів, ні баків, ні рятувальників.

12. Коли почали розробляти Дружбівський кар'єр? У 1948 році — для військової промисловості. З 1991-го належав Міноборони, у 2020-му перейшов до Фонду державного майна.

13. Чому Дружбівський кар'єр називають «Житомирськими Мальдівами»? Через білі кварцито-піщані схили й воду блакитно-зеленого кольору, який дає глина на дні.

14. Який кар'єр найкращий для відпочинку з дітьми? Силікатний у Житомирі: глибина набирається поступово, є облаштований пляж і магазини поруч.

15. Яка прозорість води в кар'єрах? На «Калюжі» влітку 7–10 метрів, узимку до 25 і навіть до 50. На Соколівському — 8–10 метрів. На Пашинському взимку — до 20 метрів.

16. Коли вода найпрозоріша? Навесні та на початку літа. До середини літа вода цвіте й каламутніє.

17. Що таке термоклин і де він найпомітніший? Різкий перепад температури з глибиною. Найяскравіший — на Новоозерянському: з ~7 метрів вода холоднішає з +18 до +6 °C.

18. Чи є кар'єри для купання в Овручі? Ні. Товкачівський кар'єр і «Овруч-Стоун» — діючі промислові підприємства з видобутку кварциту. Їх відвідують у складі екскурсій Овруцьким кряжем.

19. Коли почали добувати граніт у Коростишеві? Виробництво каменю почалося у 1890 році. Добували лабрадорит, габро та сірий граніт.

20. Чи безпечно стрибати зі скель у кар'єр? Ні, якщо ви не знаєте дна. У воді можуть лежати уламки техніки, арматура й каміння, а прозора вода створює оманливе враження глибини.