Сьогодні, 13 вересня, Малинщина згадує чотирьох Захисників України, чиї долі назавжди пов’язані з цією датою. У різні роки на війні загинули Олександр Гулькевич, Микола Семенюк, Дмитро Вінтоник та Олександр Горобенко.
Цього дня ми згадуємо їх не лише як військовослужбовців, а як синів, чоловіків, батьків, друзів і земляків, які стали на захист України.
Олександр Гулькевич — загинув 13 вересня 2016 року
Олександр Гулькевич народився 7 квітня 1974 року в Малині. Навчався у Малинській школі №4, яку закінчив у 1991 році.
У мирному житті працював на підприємстві з виготовлення пам’ятників у Слобідці. Після початку російської агресії у серпні 2015 року разом із молодшим братом став до лав Збройних Сил України.
Олександр служив молодшим сержантом, стрільцем-зенітником роти вогневої підтримки 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот».
13 вересня 2016 року він загинув на блокпості поблизу Зайцевого внаслідок артилерійського обстрілу.
17 вересня Захисника поховали у Малині. Без нього залишилися мама, син та брат.
Посмертно Олександра Гулькевича нагородили орденом «За мужність» III ступеня. У 2021 році йому присвоїли звання «Почесний громадянин міста Малина», а одну з міських вулиць перейменували на його честь.
Микола Семенюк — загинув 13 вересня 2022 року
Микола Семенюк народився 4 січня 1981 року в Рутвянці.
Після закінчення Морозівської школи навчався в училищі Радомишля, де здобув професію маляра-штукатура. Після строкової служби працював у Києві та створив сім’ю.
У 2014–2015 роках Микола вже виконував бойові завдання в зоні АТО. Після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав ЗСУ.
Молодший сержант Микола Семенюк служив навідником кулеметного взводу.
13 вересня 2022 року Захисник загинув під час виконання бойового завдання.
У Миколи залишилося п’ятеро дітей. Для них він назавжди залишиться батьком, який був прикладом сили, працьовитості та любові до родини.
Дмитро Вінтоник — загинув 13 вересня 2024 року
Дмитро Вінтоник народився 12 листопада 1976 року.
Навчався у Малинському лісотехнічному коледжі. До повномасштабної війни працював майстром сировини на деревообробному підприємстві «Форест Технолоджі».
24 лютого 2024 року Дмитро став на захист України у складі 54-го окремого розвідувального батальйону. Він мав звання старшого сержанта та служив командиром кулеметного відділення взводу бойового забезпечення.
За службу та мужність Дмитро був відзначений грамотами командування, нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та орденом «За мужність» III ступеня.
13 вересня 2024 року Дмитро загинув під час виконання бойового завдання в районі Любімовки Курської області внаслідок підриву бойового автомобіля на міні.
Йому було 47 років. Захисник залишив дружину, двох доньок та онука.
Дмитра Вінтоника поховали на Алеї Героїв Малинського нового міського кладовища. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади».
Олександр Горобенко — загинув 11 листопада 2024 року
Олександр Горобенко народився 13 вересня 1986 року в Малині. Саме сьогодні йому могло б виповнитися 40 років.
Дитинство та юність Олександра минули в рідному місті. У 2004 році він закінчив Малинську школу №4, після чого навчався у Немішаївському агротехнічному коледжі.
Після одруження разом із дружиною жив у селі Чудин Радомишльської громади. Працював у лісництві, виховував двох синів.
Після початку повномасштабної війни Олександр став на захист України. Лейтенант, командир окремого кулеметного взводу 31-ї окремої механізованої бригади, він воював на Сході та брав участь в обороні Вугледара.
11 листопада 2024 року в районі Кучерівки Сумської області життя Захисника обірвалося. Підрозділ потрапив під вогонь ворожої диверсійно-розвідувальної групи, внаслідок атаки на бойовий автомобіль Олександр загинув.
До кінця року він мав демобілізуватися і повернутися до роботи майстром лісу, до дружини та синів. Але цим планам не судилося здійснитися.
Рішенням Малинської міської ради Олександру Горобенку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади».
Пам’ятаємо
Чотири різні долі. Чотири родини, для яких війна назавжди змінила життя. І одна дата, яка щороку нагадує Малинщині про ціну свободи.
Олександр Гулькевич. Микола Семенюк. Дмитро Вінтоник. Олександр Горобенко.
Їх немає поруч, але пам’ять про Захисників залишається з нами.
Вічна пам’ять і шана Героям, які віддали життя за Україну.
