13 жовтня Віктору Раченку могло б виповнитися 29 років. Він народився в селі Нові Вороб’ї, з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до захисту рідного краю, а згодом став до лав Збройних сил України. Віктор загинув 26 червня 2023 року поблизу села Рівнопіль на Донеччині. Майже рік його вважали безвісти зниклим. Йому було лише 25 років.
Дитинство та навчання у Нових Вороб’ях
Віктор Павлович Раченко народився 13 жовтня 1997 року в селі Нові Вороб’ї Малинської громади. Тут минули його шкільні роки: у 2014 році він закінчив Нововороб’ївський навчально-виховний комплекс.
Наступного року здобув фах у Бородянському професійному аграрному ліцеї. Вивчився на слюсаря з ремонту автомобілів, водія автотранспортних засобів і тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Військова служба та захист України
У 2017 році Віктора призвали на строкову військову службу до Національної гвардії України. З 2018-го до 2021 року він продовжував служити за контрактом.
Після завершення служби повернувся до рідного села й працював на місцевому підприємстві ТОВ «Європак».
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віктор долучився до місцевої територіальної оборони, допомагаючи захищати рідне село. У квітні 2023 року його мобілізували до Збройних сил України. Він служив солдатом, номером обслуги механізованого батальйону однієї з військових частин.
Останній бій і довге очікування рідних
Свій останній бій Віктор Раченко прийняв у червні 2023 року поблизу населеного пункту Рівнопіль на Донеччині. Датою його загибелі стало 26 червня.
Після цього Віктор майже рік вважався безвісти зниклим. Рідні та близькі продовжували його шукати й до останнього сподівалися на добру звістку. Однак 11 травня 2024 року Малинська міська рада повідомила, що захисник загинув.
За спогадами рідних, Віктор був веселим, життєрадісним і сміливим. Він не залишався осторонь, коли комусь потрібна була допомога, і завжди був готовий підтримати інших.
У його житті мала статися ще одна важлива подія — народження доньки. Та Віктор так і не встиг дізнатися, що став батьком.
Він вірив у перемогу України й віддав своє життя за її свободу. Його шлях обірвався надто рано, але пам’ять про нього залишиться з рідними, друзями та всіма, хто знав його.
Світла пам’ять Віктору Павловичу Раченку. Вічна шана захиснику України.
