Носівка — місто на річці Носівочці в Ніжинському районі, з населенням близько 13 тисяч людей. Воно стоїть на залізниці Київ — Ніжин, приблизно посередині між Ніжином і Козельцем. Носівка має літописну історію, козацьке минуле й одну з найстаріших мурованих церков краю, а ще тут пишаються гартаначкою — кашею, яку варять гуртом.
Від літописного Носова
Давньоруське поселення Носів на Руді згадується в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Воно належало Чернігівському князівству, у середині XIV століття відійшло до Литви, а після Люблінської унії — до Речі Посполитої. З 1630-х років Носівкою володів магнат Адам Кисіль, згодом київський воєвода: король подарував йому Носівське староство за хоробрість у Смоленській війні.
Жителі Носівки брали участь у повстаннях Павлюка 1637 року й Острянина 1638-го. З 1649 року містечко стало центром сотні Ніжинського, а пізніше Київського полку. Йому довелося пережити багато лиха: у 1652 році чума скосила майже все населення, а в 1662 і 1679 роках Носівку спалили кримські війська.
У 1719 році носівські козаки повстали проти сотника, якого старшина призначила без їхньої згоди. Вони знищили гетьманський універсал і зламали сотникову хоругву. Виступ жорстоко придушили, а 30 козаків у кайданах заслали до Сибіру. У XVIII столітті частиною земель тут володіли Розумовські, зокрема мати гетьмана Наталія Дем'янівна.
Що подивитися
Головна архітектурна пам'ятка — мурована Троїцька церква 1765 року. Наприкінці XIX століття в Носівці стояли ще Миколаївська (1834) і Воскресенська (1891) муровані та дерев'яні Успенська й Преображенська церкви. У XVII–XVIII століттях у містечку працювали п'ять козацьких шкіл.
У 1861 році через Носівку проїжджала похоронна процесія з тілом Тараса Шевченка дорогою з Петербурга до Канева. На згадку про це погруддя поета встановили перед вокзалом і на подвір'ї кобзаря Василя Нечепи. Два носівчани, Шавулко й Назаренко, були членами Української Центральної Ради.
Гартаначка
У Носівці популяризують гартаначку — страву з Чернігівщини, яку готують у великому казані на вогнищі, щоб мала смак «з димком». До неї кладуть м'ясо, картоплю, пшоно й зелень, тож вона може бути і першою стравою, і гарніром. Варять її кілька людей разом, «гуртом» — звідси й назва. Ще цю кашу називають козацьким кулешем.
Герб і прапор
Сучасний герб Носівки затвердили 2019 року: щит у малиновій каймі вписаний у золотий картуш із китиць калини, дубового листя й колосків пшениці — символів роду, сили й достатку. Попередній герб 1997 року мав у синьому полі хрест на півмісяці. Прапор Носівки складається з двох рівних горизонтальних смуг — зеленої та жовтої.
Як дістатися
Носівка стоїть на залізниці Київ — Ніжин, приміські потяги йдуть з Києва й Ніжина. Автомобілем від Києва — близько 120 км, від Чернігова — близько 100 км. Поїздку зручно поєднати з Ніжином або Козельцем.
