«Плоский будинок» у Житомирі — одна з найнезвичніших архітектурних пам’яток міста. Його ще називають «будинок-химера» або «будинок у формі серця», але головна «фішка» — оптична ілюзія. Якщо дивитися під правильним кутом, здається, ніби будівля має лише одну стіну — настільки вона вузька з торця.
Насправді це повноцінна споруда, просто з дуже нестандартною геометрією.
Історія будівлі
«Плоский будинок» з’явився в другій половині XIX століття — найімовірніше, у 1870-х роках, коли місто активно розвивалося й забудовувалося. Це була епоха формування центру Житомира, коли кожен клаптик землі мав значення, а архітекторам доводилося працювати з непростими ділянками.
Саме така ситуація й стала причиною появи цієї незвичайної будівлі. Ділянка розташовувалася на розі майдану й тодішньої Іларіонівської вулиці (нині — вулиця Грушевського) і мала складну форму. Замість того щоб ігнорувати це обмеження, архітектор зробив його основою проєкту: стіни будинку сходяться не під прямим, а під гострим кутом, і план вийшов трикутним.
Завдяки цьому з’явився ефект, який сьогодні знає кожен турист: під певним ракурсом здається, що будинок має лише одну стіну. Насправді це повноцінна споруда, просто її геометрія створює оптичну ілюзію. Звідси й назва — «Плоский будинок».
Спочатку будівля мала практичне призначення — її зводили для міського пожежного відділення на території садиби Златоровича, де в 1870-х роках розмістилася перша міська пожежна команда. Тож це була не декоративна архітектура і не експеримент заради ефекту, а раціональне використання простору в центрі міста.
Згодом функції будинку змінювалися, але унікальна форма лишилася незмінною й одразу привертала увагу містян. Стиль будівлі — еклектика: фасад поєднує риси класицизму й неоренесансу. Краєзнавці відносять будинок до пам’яток архітектури місцевого значення.
Пізніше з’явилася ще одна назва — «будинок у формі серця»: з певного ракурсу два крила будівлі утворюють силует, схожий на серце. Це породило низку міських легенд — від романтичних історій про подарунок коханій до версій про заклад сумнівного призначення. Жодна з них документально не підтверджена, але всі вони стали частиною міського фольклору.
Подібні «плоскі будинки» є й в інших містах світу, однак у Житомирі таке рішення виникло не як наслідування моди, а як вимушена адаптація до умов забудови. Саме це робить його унікальним у місцевому контексті.
Сьогодні в будівлі працює Міський інформаційний центр, а сам будинок став однією з найвідоміших архітектурних цікавинок Житомира, яку спеціально приходять подивитися й сфотографувати.
Чому «будинок у формі серця»
Якщо подивитися на будівлю згори або з певного ракурсу, видно, що два її крила формують силует, схожий на серце. Звідси й ще одна, «романтична» назва.
Ця форма породила кілька міських легенд:
- нібито багатий купець збудував будинок для коханої;
- або що до 1917 року тут був будинок розпусти.
Жодна з цих версій не підтверджена, але вони додають місцю характеру.
Архітектурна фішка
Головна особливість будинку — ілюзія перспективи:
- вузький торець створює ефект «плоскої стіни»;
- на фото будівля виглядає нереальною;
- з різних ракурсів сприймається по-різному.
Тому це одна з найпопулярніших фототочок Житомира.
Цікаві факти про «Плоский будинок»
«Плоский будинок» давно став не лише архітектурною цікавинкою, а й героєм міських історій і легенд.
По-перше, будинок насправді не плоский. Це повноцінна споруда трикутної форми з двох крил, які, сходячись під гострим кутом, створюють ефект, схожий на силует серця.
По-друге, ефект «плоскої стіни» — це оптична ілюзія. З правильного ракурсу здається, що в будинку лише один фасад із вікнами, а бічні стіни ніби зникають. Саме цей візуальний обман і зробив будівлю популярною.
Ще один момент — сприйняття будинку змінюється залежно від точки огляду. З одного боку він виглядає як звичайна будівля, з іншого — як тонка декорація без глибини. Тому його часто фотографують, а ті, хто бачить його вперше, не одразу вірять очам.
Окремо варто згадати міські легенди — від романтичних до містичних. Дехто з місцевих запевняє, що тут можна почути дивні звуки чи навіть зіткнутися з «потойбічним». Підтверджень цьому немає, але такі історії тільки підсилюють інтерес до місця.
І ще один факт: попри свою популярність, це не музей і не туристичний об’єкт, а будівля з установами всередині. Тому вона виглядає «живою», а не декорацією для туристів.
Як дістатися
Будинок стоїть на майдані Перемоги, тож дістатися легко громадським транспортом до зупинки «Площа Перемоги»:
- автобус № 102;
- маршрутки № 2, 11, 19, 40, 58;
- тролейбуси № 2, 3, 5А;
- трамвай.
Що поруч
Будинок у самому центрі міста, тож поруч:
- Спасо-Преображенський кафедральний собор;
- будинок на Київській, де жив Михайло Коцюбинський;
- пішохідна Михайлівська вулиця з будинком Трибеля.
Це точка, яку легко додати до будь-якого маршруту.
Що варто знати
- це не музей — усередині працюють установи;
- найкращий ракурс — з боку вузького кута;
- на фото будинок виглядає ще ефектніше, ніж наживо;
- одна з «прихованих» фішок Житомира.
«Плоский будинок» — приклад того, як обмеження можуть створити щось унікальне. Просте архітектурне рішення перетворилося на міську легенду й одну з найцікавіших фотолокацій Житомира.