Седнів — садиба Лизогубів над Сновом
Седнів — селище на високому березі річки Снов, притоки Десни, за 25 км від Чернігова. Невелике містечко зберегло одну з найкрасивіших садиб Лівобережжя — родове гніздо козацьких полковників Лизогубів ...
Місця: 173
Седнів — селище на високому березі річки Снов, притоки Десни, за 25 км від Чернігова. Невелике містечко зберегло одну з найкрасивіших садиб Лівобережжя — родове гніздо козацьких полковників Лизогубів ...
Острожець — велике село над річкою Зборів, правою притокою Стиру, центр Острожецької громади Дубенського району. Тут живе близько двох з половиною тисяч людей. До Луцька — менше двадцяти кілометрів, д...
Затурці — село на півдні Волині, центр Затурцівської громади Володимирського району, за 19 кілометрів від Локачів. Тут живе близько двох тисяч людей. Затурці знають насамперед як родинне гніздо В'ячес...
Луків — селище на Волинському Поліссі, центр Луківської громади Ковельського району, за 40 кілометрів від кордону з Польщею. Тут живе понад три тисячі людей. До 1946 року воно мало іншу назву — Мацеїв...
Мельниця — село на Ковельщині, у Велицькій громаді, де бере початок річка Ставок. Тут живе близько шестисот людей. А колись Мельниця була гамірним містечком на дві з половиною тисячі мешканців, з база...
Тучин — велике село над Горинню, за пів години від Рівного, у Гощанській громаді. Тут живе понад дві тисячі людей. Колись це було місто з замком, пристанню й фабриками, а з 1940 по 1959 рік — районний...
Голоби — селище на трасі Луцьк — Ковель, центр Голобської громади Ковельського району. Тут перетинаються старий тракт, залізниця й шосе, яке є частиною європейського маршруту Е85 від Балтійського до Е...
Квасилів — селище на південній околиці Рівного, над річкою Устя, на залізниці Рівне — Здолбунів. Тут живе понад дев'ять тисяч людей, а саме селище входить до Рівненської громади. Перша згадка про Квас...
Зарічне — селище на лівому березі Стиру на самій півночі Рівненської області, центр Зарічненської громади Вараського району. Тут живе близько шести з половиною тисяч людей. До Рівного — 190 кілометрів...
Смига — селище посеред лісів на півдні Дубенщини, за 24 кілометри від Дубна, на дорозі Дубно — Кременець. Від 2016 року це центр Смизької громади. Смига молода: їй трохи більше півтора століття, і вся...
Нова Борова — селище на правому березі річки Ірші, центр Новоборівської громади Житомирського району. Воно лежить на Житомирському Поліссі між Житомиром і Коростенем: до Житомира звідси близько 55 км,...
Вільськ — село на річці Кам'янці в Оліївській громаді Житомирського району, за 12 км від Черняхова й за 16 верст на північний захід від Житомира, як писали в старих довідниках. Тепер тут живе близько ...
Полісся охоплює території п'яти областей України — Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської. На цій території розташовані десятки міст, селищ і сіл, об'єднаних у територіальні громади та райони.
Адміністративний поділ Полісся змінювався протягом історії. Сучасна система складається з областей, районів і територіальних громад, а населені пункти мають власний адміністративний статус. Тому під час пошуку інформації про конкретне місце варто враховувати як сучасний адміністративний поділ, так і географічне поняття Полісся.
Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року райони стали більшими, а значну частину повноважень передали територіальним громадам.
До поліських територій належать, зокрема, Коростенський район у Житомирській області, Вараський район у Рівненській області, а також частини інших районів Житомирщини, Київщини, Рівненщини, Волині та Чернігівщини.
Коростенський район охоплює значну частину півночі Житомирської області. Його адміністративним центром є Коростень. До району входять території, пов'язані з такими містами та громадами, як Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та іншими населеними пунктами.
Вараський район розташований на півночі Рівненської області. Це один із найбільш виражених поліських районів України з великими лісовими масивами, болотами, річками та озерами. Адміністративний центр району — Вараш.
На сторінках цього розділу можна окремо переглядати інформацію про райони, які повністю або частково розташовані в межах Полісся.
Міста Полісся відрізняються за розміром, історією та значенням для своїх регіонів. Серед них є великі адміністративні та промислові центри, невеликі міста з давньою історією, а також населені пункти, які стали важливими туристичними напрямками.
На Житомирському Поліссі це, зокрема, Житомир, Коростень, Малин, Овруч, Олевськ та Звягель. На Рівненщині до поліського регіону належать Вараш, Сарни та інші населені пункти. Свої міста Полісся мають також Волинська, Київська та Чернігівська області.
Окремі сторінки про міста допомагають знайти інформацію про їхню історію, визначні місця, природу, туристичні локації, водойми та інфраструктуру.
Сучасний адміністративний поділ передбачає важливу роль територіальних громад. Саме громади об'єднують міста, селища та села й відповідають за значну частину місцевого управління.
У межах поліських областей працюють десятки територіальних громад. Серед них — Коростенська, Малинська, Овруцька, Олевська та інші громади Житомирщини, Вараська та сусідні громади Рівненщини, а також громади Волині, Київщини й Чернігівщини.
Для кожної громади важливі власні природні ресурси, історичні пам'ятки, населені пункти та туристичні об'єкти. Саме тому в путівнику інформація про громади може бути корисною як місцевим жителям, так і мандрівникам.
Села займають значну частину території Полісся. Багато з них розташовані серед лісів, біля річок, озер і боліт та мають цікаву історію.
Сільські населені пункти Полісся часто залишаються менш відомими туристам, хоча саме там можна знайти старі церкви, садиби, природні пам'ятки, водойми, грибні та ягідні місця.
У цьому розділі поступово збиратиметься інформація про села Полісся — їхню історію, розташування, адміністративну належність, цікаві місця та особливості.
Наш путівник охоплює поліські території Житомирської, Київської, Рівненської, Волинської та Чернігівської областей.
Важливо враховувати, що географічне Полісся не має чіткої межі за адміністративними кордонами. Частина області може належати до Полісся, а частина — до інших природно-географічних районів. Тому в путівнику ми орієнтуємося саме на території, які географічно та історично пов'язані з Поліссям.
Тут можна буде знайти інформацію про райони Полісся, міста, територіальні громади та села, а також перейти до окремих сторінок населених пунктів. Такий поділ допоможе швидше зорієнтуватися на карті Полісся та знайти потрібне місце для подорожі, відпочинку, риболовлі, збору грибів або знайомства з історією регіону.