10 липня Радомишльська громада разом із Великорацьким старостинським округом провела в останню земну дорогу свого земляка — мужнього захисника Юрія Костянтиновича Кузьменка.

Про це повідомляє прес-служба Радомишльської громади 

Життєвий шлях

Юрій народився 24 квітня 1979 року в селі Велика Рача у багатодітній родині. Тут минуло його дитинство, тут він зростав серед працьовитих людей і навчався у Великорачанській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1996 році.

Односельці та друзі запам'ятали Юрія доброю, відкритою й життєрадісною людиною, яка завжди була готова підтримати словом і прийти на допомогу. Він мав багато друзів і був душею компанії. Особливе місце в його житті посідав футбол — захищаючи честь рідного села та району на спортивних майданчиках, він виявляв ті риси, які згодом стали його життєвим кредо: наполегливість, витримку, відповідальність і командний дух.

Після школи Юрій здобув професію у Радомишльській школі автомобілістів, а в 1997 році пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, працював у різних сферах, а згодом знайшов своє покликання у будівництві транспортної інфраструктури. Він створив міцну сім'ю, будував власний дім, був турботливим чоловіком і безмежно любив свою доньку, яка стала найбільшою радістю його життя.

На захисті України

Коли Україна стала на захист своєї незалежності, Юрій не залишився осторонь. 13 липня 2023 року його призвали на військову службу за мобілізацією, і він став до лав Збройних Сил України. Службу проходив водієм мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти.

Серед побратимів він мав позивний «Дід». За мужність, витримку та відданість військовій присязі Юрій заслужив високу честь — отримав берет кольору морської хвилі, символ сили, стійкості, професіоналізму та братерства українських морських піхотинців. Право одягнути його мають лише ті військовослужбовці, які успішно проходять жорсткі випробування або гідно проявили себе в бойових діях.

Юрій воював на найгарячіших напрямках фронту, неодноразово отримував поранення, але після лікування щоразу повертався до побратимів. Його поважали за незламний характер, людяність, готовність підтримати товаришів і вірність військовому братерству. За мужність і самовіддану службу він був відзначений державними нагородами.

Останній бій

17 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гусинка Харківської області Юрій Кузьменко отримав тяжке поранення. Після евакуації він проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, де лікарі до останнього боролися за його життя. На жаль, 4 липня 2026 року серце Захисника зупинилося.

Світла пам'ять

Юрій Кузьменко віддав найдорожче — власне життя — за свободу України та мирне майбутнє своєї доньки, родини, громади й кожного з нас. Його ім'я назавжди залишиться в історії Великої Рачі, Радомишльської громади та України як символ мужності, честі й самопожертви.

Радомишльська міська рада та вся громада висловлюють щирі співчуття дружині, доньці, батькам, рідним, друзям і побратимам Юрія Кузьменка, розділяючи разом із ними невимовний біль утрати.

Вічна пам'ять і слава Герою України!

Фото: Радомишльська міська рада