Село Криве лежить у Попільнянській громаді Житомирського району (до 2020 року — Попільнянський район), за 18 км від Попільні. За переписом 2001 року тут жило 630 мешканців. Дорога сюди не з простих: найзручніше діставатися через Брусилів та Корнин, хоча останній відрізок шляху від Корнина до Кривого залишає бажати кращого. Та попри транспортні незручності, село приховує глибоку історію й унікальні архітектурні пам’ятки.
Історія села та родина Юркевичів
Датою утворення Кривого вважають 1618 рік; за століття свого існування село пережило різні історичні епохи. У XIX — на початку XX століття тут жила відома родина Юркевичів, серед яких вирізняється лікар Йосип Юркевич, що працював у Києві й був знаною постаттю свого часу.
У селі збереглися залишки садиби Юркевичів серед мальовничого лісу. На жаль, до наших днів дійшли лише руїни головного будинку. Над колишнім ганком досі видно табличку з написом «Казка» — мовчазне нагадування про часи, коли в садибі діяв дитячий табір. Більше про історію родини та маєток можна дізнатися з праць київського краєзнавця Дмитра Малакова.
Народний дім — перлина українського модерну
Найціннішою архітектурною пам’яткою Кривого без перебільшення є Народний дім — унікальний зразок українського модерну, зведений у 1924–1929 роках. Будівлю спорудили з ініціативи й коштом сільської кооперативної спілки — свідчення високого рівня самоорганізації тогочасної громади.
Авторство проєкту пов’язують з архітектором Миколою Даміловським. Цю версію підтримував і Дмитро Малаков, вказуючи на схожість вежі Народного дому з вежами Ніжинської електростанції, спроєктованої тим самим архітектором. Про це згадує й дослідник архітектури Андрій Власенко.
Будівля вражає пропорціями, силуетом і деталями, а особливо — вікнами. Такі елегантні рами з обрамленням колонками сьогодні майже не збереглися, і саме вони надають споруді особливого шарму.
Забуття і спотворення пам’яті
Первісно на вежі Народного дому був великий годинник, що символічно відмірював час громади. Проте будівничі не могли передбачити, що невдовзі українське життя зламають колективізація, голодомори та війни. Унаслідок цього було втрачено не лише матеріальну, а й історичну пам’ять.
Під час спілкування з місцевими мешканцями з’ясувалося, що більшість із них не знає ані справжнього призначення Народного дому, ані часу його будівництва. Дехто навіть вважав, що споруду звели в 1970-х роках — імовірно, через невдалу плитку, якою тоді спотворили фасад. На жаль, переконати селян у справжній історичній цінності пам’ятки так і не вдалося.
Особливо прикро, що ця архітектурна перлина не внесена до реєстру пам’яток, попри неодноразові спроби пам’яткоохоронців.
Промінь надії
Останнім часом в одному з крил Народного дому відкрили церкву. Це вселяє обережну надію, що будівля не буде остаточно зруйнована й отримає шанс на нове життя.
Криве — приклад того, як у глибинці може зберігатися справжній культурний скарб, майже невідомий широкому загалу. Історія села, родина Юркевичів, руїни садиби та унікальний Народний дім — усе це потребує уваги, дослідження й збереження. Поруч, у Корнині, варто побачити й старий водяний млин.





Фото Романа Маленкова.
Станом на весну 2024 року два великі модернові вікна замінили на пластикові. Далі — фото 2024 року.




Фото 2024 року




Залишки садибного будинку Юркевичів