Сьогодні, 30 липня 2026 року, у Парку Героїв російсько-української війни, що розташований у мікрорайоні Газове в Малині, з'явився новий символ пам'яті — гранітну інсталяцію у вигляді розгорнутої книги відкрили на честь журналіста, бібліотекаря, поета та військовослужбовця Володимира Петренка.
Церемонія освячення
На освячення пам'ятного знаку зібралися друзі, знайомі, однокласники, колеги-бібліотекарі, місцеві поети та письменники Малина. Присутні вшанували пам'ять усіх Героїв України хвилиною мовчання. Після цього батьки Володимира Петренка, його брат та товариш Олексій урочисто зняли Державний прапор України з пам'ятника, відкривши меморіал на честь полеглого Захисника.
Молебень звершив протоієрей, настоятель Свято-Покровського храму Василь Ігнатович.
Участь у заході взяв заступник міського голови Віталій Лукашенко.
Був присутній і наставник Володимира — керівник оркестру, заслужений працівник культури України Володимир Олексієнко. Разом зі своїм колективом він вшанував пам'ять Героя, виконавши кілька пісень.
До слова була запрошена однокласниця Володимира Ольга Якимович, яка поділилася теплими спогадами про нього.
Присутні щиро подякували батькам Володимира за виховання сина — Героя, який був поетом, волонтером, воїном і справжнім патріотом своєї держави.
Людина, яка стояла біля витоків парку
Символічно, що пам'ятний знак з'явився саме в цьому парку — Володимир був одним із тих, хто стояв біля витоків його створення. Він власноруч садив тут дерева, доклався до облаштування простору і мріяв, щоб це місце стало територією пам'яті про українських Захисників. Після його загибелі парк набув ще глибшого символічного значення.
Пам'ятний знак створили з ініціативи однокласників, друзів та небайдужих малинчан, які вирішили увічнити в граніті один із віршів Володимира. Композиція виконана у формі розгорнутої книги — символу життя людини, закоханої в літературу, журналістику та українське слово.
Коротко про Володимира Петренка
Володимир Петренко народився в Малині, навчався у школі №2, здобув освіту за фахом української філології та літературної творчості. Працював журналістом місцевих видань, бібліотекарем, активно займався волонтерством, писав поезію, есе та прозу.
Наприкінці 2023 року він став до лав Збройних сил України, а 22 лютого 2024 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу Синьківки на Харківщині.
Після загибелі сина його мама, журналістка Ніна Петренко, упорядкувала й видала книгу «Якого кольору дощ» — до неї увійшли вірші, есе, статті та оповідання Володимира, а також спогади людей, які його знали.
Пам'ять, викарбувана в камені
Новий пам'ятний знак став не лише даниною пам'яті Захиснику України, а й нагадуванням про силу слова, людяність і любов до рідного міста. Відтепер у Парку Героїв кожен охочий може зупинитися біля гранітної книги, прочитати рядки поезії Володимира Петренка і згадати людину, яка залишила помітний слід у житті Малина й віддала найдорожче за свободу України.
