Рівень головних річок області — Тетерева, Ужа та Гуйви — впав до історичного мінімуму, на окремих ділянках вода застоюється і цвіте, а в області попереджають про можливі обмеження на споживання води.

Але звести все виключно до спеки було б спрощенням. Останні роки на Житомирщині один за одним трапляються екологічні інциденти, які до посухи жодного стосунку не мають — і саме вони показують, наскільки вразливою є водна система області ще до того, як на неї тисне аномальна погода.

Водна криза в Житомирі вже неодноразово ставала предметом широких дискусій. Експерти та мешканці міста пропонували різні шляхи вирішення проблеми — від буріння нових артезіанських свердловин до повторного використання очищених стічних вод для технічних потреб. 

У соцмережах також лунали пропозиції розчищати русло Тетерева, однак екологи застерігали, що такі заходи не дадуть довготривалого ефекту без комплексного відновлення водної екосистеми. 

Фахівці наголошували, що головними причинами обміління річки є малосніжні зими, дефіцит опадів, зміни клімату та порушення природного водного балансу. 

Саме тому проблему рекомендують вирішувати комплексно: модернізувати систему водопостачання, скорочувати втрати води в мережах, розглядати альтернативні джерела водозабезпечення та відновлювати природні заплави й водно-болотні угіддя, які допомагають утримувати воду в басейні річки. 

Негребівський кар'єр: боротьба за озеро триває десятиліттями

Одна з найгучніших історій останніх місяців розгортається навколо Негребівського родовища доломітів у Радомишльській громаді. Кар'єр збудували ще у 70-х роках минулого століття, згодом його законсервували, а на його місці утворилося озеро. Спроби відновити видобуток у 2011 році зупинили протести місцевих — і ось зараз історія повторюється: розробку планує компанія ТОВ «Доломіне».

Мешканці сіл Раковичі, Негребівка, Раївка та Товсте відмовилися погоджувати оцінку впливу на довкілля, наполягаючи, що видобуток призведе до зникнення води в криницях, всихання лісів і садів.

Восени 2025 року, за повідомленнями місцевих журналістів, на озері встановили обладнання для відкачування води, а коли впоратися з притоком підземних джерел не вдалося, прокопали канал безпосередньо до річки Білка — невеликої притоки Тетерева. Внаслідок цього підтопило прилеглі землі громади.

Верховний Суд у грудні 2024 року став на бік компанії, підтвердивши її право на сервітут, попри позицію Радомишльської міської ради. А вже в травні 2026-го, після хвилі звернень громадян і публічного розголосу, Державна екологічна інспекція Поліського округу провела позапланову перевірку та підтвердила: відновлення видобутку супроводжується порушеннями. Водночас інспектори зафіксували, що формально в підприємства є необхідні дозвільні документи — спецдозвіл на користування надрами, висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на спецводокористування. Тобто ситуація складніша, ніж просте беззаконня: конфлікт триває на межі формального права та реальних наслідків для довкілля й людей, які там живуть.

Мика: темна плівка та тисячі загиблих риб

5 травня 2026 року під час рейду на території Радомишльської громади державні інспектори з охорони довкілля зафіксували масову загибель водних біоресурсів у річці Мика. Поверхня води була вкрита нехарактерною темною плівкою, стояв різкий, невластивий водоймі запах. 

За офіційним підрахунком екоінспекції, загинуло 3395 риб. Фахівці виявили дві ймовірні ділянки забруднення, на одній з яких зафіксували потрапляння стічних вод у водойму — проби води відправили на лабораторні дослідження, а остаточні висновки про джерело забруднення на момент повідомлення ще не оприлюднили.

Ірша біля Малина: ще один мор риби

Історія повторилася і в червні 2026 року — цього разу на річці Ірша поблизу Малина. Місцевий рибоохоронний патруль зафіксував масштабну загибель риби: за попередніми підрахунками, майже 12 тисяч загиблих особин. Держекоінспекція Поліського округу відібрала проби води для лабораторних досліджень, а про подію поінформували поліцію, громаду та Басейнове управління водних ресурсів річки Прип'ять. Остаточну причину інциденту, як і у випадку з Микою, мають встановити результати аналізів.

Хомора: багаторічна історія забруднення

Ще один показовий приклад — річка Хомора на Баранівщині та Звягельщині. Ще з 2016 року в ній масово гинула риба, а купання в річці заборонили. Мешканці роками виловлювали з води шматки мікроцелюлози, через які вода перетворювалася на подобу клею, і пов'язували це зі скидами розташованої вище за течією Понінківської картонно-паперової фабрики. 

Підприємство свою причетність заперечувало, однак у 2017 році Держекоінспекція офіційно підтвердила: у Хомору потрапляють неочищені стоки саме з цієї фабрики. Ситуація стала приводом для багаторічних протестів жителів двох районів.

Тетерів уже мав аварію зі стоками

Навіть головна річка області — Тетерів — не вперше опиняється в центрі скандалу. Ще у 2022 році сталася масштабна аварія, під час якої в річку потрапили неочищені стоки. 

У водоканалі тоді запевняли, що якість питної води не постраждала, оскільки забір води для міста здійснюється вище за течією від місця скиду, а річка здатна самоочиститися за один-два тижні. Втім, сам факт аварії показав: інфраструктура, яка мала б захищати воду від забруднення, залишається вразливою.

Що показує загальна картина

За даними головного управління статистики, у 2025 році підприємства Житомирської області викинули в атмосферу 7,8 тисячі тонн забруднюючих речовин і парникових газів — це шостий показник серед усіх регіонів України. Найбільше повітря забруднювали підприємства сільського, лісового та рибного господарства, переробна промисловість і видобувна галузь, включно з розробкою кар'єрів.

Малі річки живлять великі: Мика та Білка впадають у Тетерів, а Тетерів — у Дніпро. 

Тож кожен локальний випадок забруднення чи знищення маленької річки — це не ізольована подія, а ще один крок до проблем із водою в набагато ширшому масштабі. І хоча аномальна спека справді б'є рекорди, історія останніх років показує: обміління та забруднення річок Житомирщини — це не лише наслідок погоди, а й результат того, як область роками поводиться зі своїми водними ресурсами.