Сторінка про північну, білоруську частину Полісся: долина Прип'яті з найбільшим у Європі болотним масивом, давні міста Пінськ, Туров і Мозир, спільна з Україною історія.
Північне Полісся
Північна частина Полісся лежить у Білорусі, в межах Брестської та Гомельської областей. Головна річка краю — Прип'ять; як і загалом Полісся, це рівнинна, заболочена й лісиста низовина. Український етнографічний кордон проходить тут річками Нарвою, Ясельдою, Цною та Прип'яттю, повз Лунинець і Мозир, тож частина земель на південь від Прип'яті історично була українською за населенням. У Білорусі виокремлюють Західне і Східне Полісся.
Прип'ятський національний парк
У заплаві Прип'яті на Гомельщині 1996 року створено Прип'ятський національний парк, попередником якого був заповідник, заснований 1969 року. Ліси, болота й заплавні комплекси займають близько 95% його території, а в повінь під водою може опинитися до 70% площі. Тут живуть 246 видів птахів і 51 вид ссавців, а 1987 року в парк переселили зубрів.
Давні міста
Туров на правому березі Прип'яті вперше згадано в «Повісті минулих літ» під 980 роком; у X–XIII століттях він був столицею Турово-Пінського князівства, з ним пов'язане ім'я мислителя Кирила Туровського. Пінськ, відомий із 1097 року, стоїть при впадінні Пини в Прип'ять, а в будівлі колишнього єзуїтського колегіуму працює Музей Білоруського Полісся. Мозир лежить на Мозирському пасмі. Тут зібрано матеріали про природу, історію й подорожі Білоруським Поліссям.
