Жителів міста Малин обурили, на їхню думку, "драконівські тарифи" за світло.
Відповідна інформація була розміщена в соціальній мережі Facebook, в одному з пабліків міста. Де малинчанка звинувачує одного з працівників РЕМу у виконанні "злочинних" наказів свого керівництва. І відповідно запитує поради, як їй боротися з монополістом.
Думки малинчан розділилися і не всі погодилися з думкою автора. Рекомендуючи подавати показники через інтернет та не звинувачувати простих працівників. "Я не розумію в чому ваша проблема. Зареєструйтеся на сайті вашої енергопостачальної компанії, в особистому кабінеті, передавайте щомісяця показники і платіть по факту. Я вже 5 років так плачу за всі комунальні послуги. Складається враження, що ви вмієте лише користуватися соціальними мережами."— радить Марина Лебедева. Дехто з коментаторів вказує на проблему з поданням показників через інтернет. "Я передала в інтернеті і мої показники не зарахувалися. Коли подзвонила в енергопостач компанію, сказали, що у них програма закрита. 21 грн не така велика проблема, у нас електроопалення і з нашим використанням у 2000 квт показали тільки 800, ну на слідуючий місяць будемо платити за првним тарифом або сидіти в холоді" — пише Елена Иванова. Інші нарікають на те, що в структурі зовсім немає порядку.
Чому так відбувається спробували розібратися редакція нашого сайту.
Першим хто заговорив у Малині про російський слід в Житомирському обленерго це депутати Малинської міськради. Руками російських спецслужб намагалися розправитися з мером та депутаттами за їх непохитну позицію. Дякувати Богові, що на захист "кращих мужів" Малинщини стало СБУ та Нацполіція.
Читайте по темі: В Малині виявили слід ФСБ. Депутати просять допомогу.... ВІДЕО
БУЛИ – НІДЕРЛАНДИ, СТАЛИ – СЕЙШЕЛИ
Якщо ж підійти серйозно до питання приналежності ПАТ “Житомиробленерго”. То розмови про російських власників компанії точаться давно та цілковито мали за собою виправдані підґрунтя. У середині 90-х підприємство одним з перших серед державних енергопостачальних компаній попало під приватизацію.
Згодом через аукціон повністю перейшло у приватну власність: у 2001 році державну частку в 76,4 % скупила словацька компанія Vychodoslovenskа Energetickа. Через два роки повні права власності набуває голандська ВС Енерджі Інтернешнл (VS Energy International N. V.), в інтересах якої словаки придбавали акції. Для поточного управління та контролю фінансових потоків у 2006 році в Україні з’являється однойменне товариство ВС Енерджі Україна. Вітчизняна структура за короткий час скупила решту невеликих пакетів акцій, сконцентрувавши 15,6 % частки в статутному фонді ПАТ “Житомиробленерго”.
Враховуючи, що українська компанія на 100 % належить голландській, загальна частка ВС Енерджі Інтернешнл Н. В. становить понад 91 %. Саме така структура власності незмінно фігурує в офіційній звітності.
Структура власності ПАТ “Житомиробленерго”
Знайти кінцевих власників цих підприємств вдалося через Перший інвестиційний банк. З березня 2015 року для всіх банківських установ встановлена вимога щодо оприлюднення їх кінцевих власників. Близько 5% цього банку належить ПАТ “Житомиробленерго”. Як свідчать офіційні звіти банку, ще в березні 2015 року основним власником ВС Енерджі Інтернешнл була малайзійська фірма Sandos International Power Limited через свою малайзійську “дочку” Alkahn Power Company. Імена кінцевих власників у публічному доступі так і не були викладені. В наступному опублікованому на сайті банку звіті за другий квартал 2015 року власники повністю змінюються.
Через низку фірм у Швейцарії та Латвії, якими володіють офшорні компанії з Кіпру, ниточки ведуть до Сейшельських островів. Саме на цьому райському куточку життя без податків зареєстровано кінцевий офшор.
Власники “Житомиробленерго”
Серед оприлюднених прізвищ п’ятьох співвласників, які в рівних долях ним володіють, немає жодного громадянина України. Троє – це громадяни Латвії, решта двоє – з Німеччини. В офіційному переліку фігурує ім’я громадянки Німеччини Марини Ярославської, яка є дружиною відомого харківського мільярдера Олександра Ярославського. Його давні тісні зв’язки з російським бізнесом віднедавна стали ще й родинними. Як повідомляється у документальному фільмі, хрещеним батьком менших дітей Ярославського є один з найбагатших людей Росії, алюмінієвий магнат, друг Путіна, Олег Дерипаска.
Німець російського походження Олег Сізерман, який володіє ще однією частиною у власності обленерго, має спільний бізнес із Евгенієм Гінером та Михайлом Воєводіним. Саме з даними персонами, яких у Росії відносять до клану “лужниковських“, асоціювалася попередня власність ряду обленерго, у тому числі й “Житомиробленерго”. Латвійців варто цілковито віднести до орбіти російського впливу. Зокрема, банкір Віліс Дамбиниш представляв на батьківщині інтереси компанії MacAsyng Holding, якій належало 49 % московського футбольного клубу ЦСКА, очолюваного згаданим Евгенієм Гінером. Колишній спортсмен Валтс Вігантс свого часу був директором малайзійської компанії Alkahn Power Company, якій донедавна належала вся структура ВС Енерджі Інтернешнл.
Про Артурса Альбертса з публічного профілю в соціальних мережах вдалося лише дізнатися, що він випускник Латвійського Університету за спеціальністю правознавство та займається юридичною практикою. Отже всі наведені видозміни мали на меті в черговий раз вибудувати структуру, яка мала б називатися європейським бізнесом із відкритими власниками та в черговий раз переприховати наявні тісні зв’язки між номінальними та реальними власниками. Сенс у цього всього може бути збереження прибутків та захист від втрати контролю над левовою часткою регіонального енергопостачання України.
ПОПУЛІЗМ ЧИ РЕАЛЬНА НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ОБЛЕНЕРГО
Непрямим підтвердженням того, що Евгеній Гінер володіє обленерго, служить розшифрування стенограми засідання виконкому Російського футбольного союзу, опублікована в “Новій газеті” у серпні 2014 року. Голос, приписуваний пану Гінеру, заявив, що “Севастопольенерго” (як і “Житомиробленерго”, – авт.) належить йому. Відкрити свою участь у компанії його змусив запуск владою окупованого Криму процес націоналізації електромереж. До міської власності Севастополя були переведені мережі підприємства та планувався викуп нерухомості, техніки та обладнання. Аналогічні кроки у відповідь донедавна в Україні навіть не розглядалися.
Першою законодавчою спробою була поява у грудні 2015 року на сайті Верховної Ради України законопроекту про націоналізацію “Рівнеобленерго“. У квітні 2013 року компанія “АЕС Рівнеобленерго“ стала частиною енергетичного бізнесу керуючої компанії – “ВС Енерджі Інтернейшнл Україна“, та змінила назву на ПАТ “Рівнеобленерго“. Керівництво обленерго відноситься до подібних ініціатив виключно як до популізму: держава не може бути ефективним власником – вона може бути хорошим контролером.
Порушені у вересні минулого року кримінальні справи проти ВС Енерджі розцінюється суто як тиск на європейську компанію. Головне слідче управління МВС встановило причетність посадових осіб управляючої компанії та підконтрольних їй обленерго до «розкраданні бюджетних коштів шляхом вилученням частини власного капіталу».
Декількома судовими ухвалами надано дозвіл на вилучення відомостей про банківській операції по рахункам ПАТ “Київоблненерго”, які використовувалися для інкрімінованої протиправної діяльності В оприлюднених текстах рішень судів фактичними власниками визнаються двоє громадян Росії, замаскованих під ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Звісно, приховані таким чином прізвища відомі не лише Міністерству внутрішніх справ. Однак, публічно, на вищому державному рівні, ніхто не наважується їх оголошувати.
Причиною тому заплутані економічні та фінансові зв’язки учасників ринку, що виводять до оточення керівного складу Уряду України та особисто президента. Наприклад, Почесним консулом Сейшельських островів (місце реєстрації компанії-власника обленерго – ред.) із 2003 року є бізнес-партнер Порошенка та власник корпорації “Богдан” Олег Гладковський (до 2014 року – Свинарчук). Така інформація розміщена на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України. Із серпня 2014 року Президент назначає свого давнього друга головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Із лютого 2015 року, дуже добре відомий останнім корупційним скандалом — Олег Гладковський. Який обіймає посаду першого заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони, одночасно залишаючись за попереднім прізвищем консулом країни, що є офшорною зоною.
За матеріалами сайту: CORRUPT UA
