Заповідна Житомирщина: куди втекти з міста
Житомирщина – край, багатий на природну спадщину.
Для її охорони тут було створено ряд заповідників і заказників, що презентують усе розмаїття природи краю. IGotoWorld.com пропонує огляд найцікавіших для туристів об’єктів природно-заповідного фонду Житомирської області.
Туристична інфраструктура Житомирщини, на жаль, розвинена недостатньо, тому, щоб не заблукати при пошуках деяких об’єктів, радимо мати при собі карту або супутниковий навігатор чи телефон із навігацією.
Дениші, Житомирський район
Мальовнича скеляста місцина, розташована на берегах Тетерева. Річка торує свій шлях крізь виходи гранітів, утворюючи живописний каньйон і пороги; зведена на ній гребля утворила водосховище із прямовисними скелястими берегами. З-поміж скель видніється профіль двох дельфінів – вода в купі з вітром виступили природними скульпторами. Завдяки скелям Дениші стали улюбленим місцем тренувань альпіністів усіх рівнів. Над річкою височіє старовинний дубовий ліс, для охорони якого створено заказник «Над Тетеревом». Вік окремих дубів тут сягає 300 років! Красу місцевості довершує Тригірський чоловічий монастир на узгір’ї.
Як дістатись: їхати автобусом із Житомира до санаторію Дениші маршруткою № 177 з автовокзалу, вийти на зупинці перед мостом на Тригір’я. Можна вийти в самому селі Дениші і подивитися на закинутий палац родини Терещенків.
Поліський заповідник, Селезівка, Овруцький район
Якщо вам закортіло втекти геть далеко від цивілізації – отже, вам сюди. Важко знайти в Україні більш віддалене і глухе місце. Перше, що викликає подив і захоплення тут, – тиша: не чутно ні автодоріг, ні залізниць, їх просто немає. На десятки кілометрів навколо жодних населених пунктів, суцільні ліси і болота, в яких живуть вовки, рисі, глухарі і журавлі. В околицях заповідника збереглося бортництво – розведення бджіл у видовбаних із великих лісових колод бортей. Для відвідування заповідника потрібно зв’язатися з адміністрацією. Плюсом для туристів є можливість проживання в гостьових будиночках заповідника на березі р. Болотниця, на якій відновлено справжній водяний млин.
Як дістатись: автобусом з Овруча до с. Селезівка, ходить один раз на добу ввечері біля 18:00 (уточнити час краще за телефоном Овруцької автостанції). До Овруча їхати автобусом з Києва або Житомира.
Камінне село, Рудня-Замисловицька, Олевський район
«Український Стоунхендж» – саме на такі порівняння можна натрапити, читаючи про урочище. За легендою, в село зайшов старець; на прохання напитися води, він отримав відмову, люди не знали що то був Бог. Старий обернувся і перетворив село на камінь. Насправді ж, велетенське каміння було принесене льодовиком. Його розміри вражають: окремі валуни сягають кількох метрів заввишки, і мають гладку, обтесану стародавнім льодовиком, поверхню. На одному з каменів лишились «сліди Бога» – відбиток великої ступні. Дивує правильна конфігурація розташування каменів: немов і дійсно від села лишились одні кам’яні вулиці… Для охорони місцевості тут створено однойменний геологічний заказник.
Як дістатись: на автотранспорті, таксі або автобусі (ходить раз на день) з м. Олевськ до села Рудня-Замисловицька, звідти 3 км пішки ґрунтовою дорогою за вказівниками. Можна також приїхати потягом з Києва (або електричкою з Коростеня) до залізничної станції Пояски, і звідти йти насипною дорогою в лісі 20 км.
Поясківський заказник, Олевський район
Про Біловезьку Пущу в Білорусі чули всі, а про Поясківський ліс – ні, хоча це наша «Пуща». Це єдиний на Поліссі ліс, наближений до пралісу – тут не проводилися вирубки з 1924 року (крім браконьєрських), а обхват найбільшого дуба складає майже 6 м! Присутні тут і 3-метрові сосни. Неабиякого шарму і краси надає лісу велика кількість сухих і впалих дерев, які вкриті суцільними килимами мохів, папоротей та іншої рослинності. Побачити таку красу в інших лісах не вдається через санітарні рубки сухостою. Тільки побувавши тут, з’являється розуміння, як має виглядати справжній ліс.
Найбільший дуб тут: 51.315017 27.879750. Біля нього проходить східна межа заказника, що має конфігурацію квадрату зі стороною в 1 км.
Як дістатись: на автотранспорті, таксі або автобусом (ходить раз на день) з м. Олевськ до села Шебедиха, звідти 5 км пішки лісом до заказника. Можна приїхати потягом до ст. Пояски, звідти насипною дорогою через Шебедиху 15 км до заказника. В ідеалі можна поєднати відвідини Поясківського заказника і Камінного села.
Важливо! Зараз в околицях заказника триває нелегальний видобуток бурштину. Зазвичай бурштинокопачі не проявляють агресії до туристів, але потрібно бути готовим до запитань, куди і навіщо ви йдете, а проходячи повз копальні, не звертати великої уваги на них і не фотографувати/знімати на відео процес і людей.
Дідове озеро, неподалік с. Кованка, Овруцький район
Одне з найвіддаленіших, і, відповідно, найчистіших та мальовничих озер краю. Якщо Волинська і Рівненська області багаті на озера, то Житомирщина цим похвалитися не може, а Дідове озеро – приємний виняток із правила. Утворене греблею на річці Плотниця, що протікає тут з-поміж непролазних боліт. Озеро має частково заболочені береги із виходами на воду у вигляді затишних альтанок. Територія входить до складу однойменного гідрологічного заказника.
Як дістатися: автобусом від Житомира, або від Овруча до с. Кованка.
Важливо! Унаслідок літньої спеки і бездощового періоду влітку озеро може дуже сильно обміліти.
Джерело: http://news.dks.com.ua/