У густих поліських лісах Житомирщини та Рівненщини живе професія, якій понад півтори тисячі років. Бортництво – добування меду диких бджіл з природних та штучних дупел – це не просто промисел, а унікальна культурна спадщина, що передається з покоління в покоління. Сьогодні українське Полісся залишається одним із небагатьох місць у Європі, де ця традиція не лише зберігається, але й відроджується.

Що таке борть і як працює бортник

Борть – це видовбане в стовбурі живого дерева або зрізана колода дупло, яке стає домівкою для диких бджіл. У глухих хащах листвяних дерев борті знаходяться на стовбурах або у дуплах сухих дерев на відстані 5-15 метрів від землі. На Поліссі традиційно використовують товсті сосни, дуби та липи віком понад 100-150 років.

На Русі бортництво мало велике господарське значення й охоронялося законами – «Руська правда» передбачала суворі покарання за знищення бортних дерев. Мед і віск були основними експортними товарами Київської Русі, а топоніми Полісся досі зберігають пам'ять про цей промисел: річка Уборть, село Перга, урочища з назвами Бортне.

У 90 роках ХХ століття бортництво отримало нове дихання. Значна частина місцевого населення, яка потрапила у "лещата" економічної кризи, повернулася до майже забутого способу отримання меду. Сьогодні у селах Житомирської та Рівненської областей бортникують понад 100 родин, а загальна кількість бортей перевищує 500.

Визнання на національному та міжнародному рівні

У 2018 році бортництво було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а Житомирщина визнана центром відродження цієї унікальної практиці. У грудні 2020 року культура бортництва Білорусі та Польщі увійшла до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, а українські фахівці активно працюють над отриманням аналогічного визнання.

 

Голоси з лісу: бортники розповідають про своє ремесло

Анатолій Скумін з села Хочине: "З бджіл треба приклад брати"

Анатолій Скумін – один із найвідоміших бортників Поліського природного заповідника, герой повнометражного фільму "Ukraїner. The Movie". Його розповідь про бортництво – це філософія життя у гармонії з природою.

Про початок шляху: "Хата, де я жив раніше, то там була груша така товста. На цій груші стояв вулик. Пам'ятаю, як дід залазив на це дерево, на цю борть і вибирав мед. І давав мені крихітну жменьку, давав пробувати смачний цей медок. Я його ласував. То в мене в душі ще тоді зародилося, що треба і собі ж так", – згадує Анатолій дитинство.

Про унікальність лісових бджіл: "Бджоли в рамочних вуликах більш спокійні, більше за ними догляду, їм більше створюють комфортних умов, щоб вони працювали. А ця лісова бджола, вона повністю живе в дикому стані. Вона що мільйони літ назад, а що зараз — то одне і те саме. Вона вже пристосувалася до любих умов виживання".

Про організацію бджолиної сім'ї: "І любо біля них ходить дивитися, як вони працюють, як у них все слажено. З них треба приклад брати. Бджоли працюють із 5-ї години ранку і до 10-ї години вечора, кожна знає свої обов'язки. Там нема ні сварки, ні скандалу, ні доказу, ні пиятики, нічого. Усе працює, бо так воно склалося за мільйони років".

Про філософію бортництва: "Займаюся для того, щоб сохранить лісову бджолу. Це в нас тільки зосталося, на Поліссі, ще з Білорусії займаються і в частині Рівненщини. У цих краях десь до п'ятсот бортей ще є. Я вважаю, що це треба берегти — і для людей корисно, і для себе корисно".

Про життєву мудрість: "Треба жить, щоб бути корисним. Корисним для людей. Тоді люди тебе і будуть поважати".

Спільнота бортників: взаємодопомога у лісах

"Буває такий случай, що там чи борть упала там з дерева, чи якийсь пожар, то ми обкопаємо оце, щоб не подійшов, не згоріли борці. Ми одне одного підтримуємо в селі, аякже. Чи там хтось відкрив вулика, хтось заліз, щось украв. То вже інших попереджає: 'Я там по гриби ходив, у тебе там борть открита, йди подивися'", – розповідає Анатолій про спільноту бортників Хочиного, де близько 20 людей займаються промислом.

Як добувають дикий мед: техніка та традиції бортництва

Створення та розміщення бортей

Виготовлення борті: Традиційну борть вирізають із товстого дерева (діаметром не менше 80-100 см). Верх дерева зрубували, щоб його не переламав вітер, але борть не шкодила дереву, адже бджоли запобігали гниттю внутрішніх стінок борті, покриваючи їх прополісом.

Внутрішній об'єм борті становить 40-60 літрів. Всередині роблять вертикальні прорізи для кріплення стільників, льоток (отвір для бджіл) розташовують на висоті 1-1,5 метра від низу борті. Обов'язково залишають "слє" – бічну дерев'яну кришку, через яку бортник забирає мед.

Розташування бортей: Радіус розміщення бортей може сягати 20 і більше кілометрів, тому бортники часто переміщаються від борті до борті кіньми. Кожна борть потребує "кормової бази" в радіусі 2-3 км, тому їх розташовують на значній відстані одна від одної.

Секрети досвідчених бортників: "У дереві дупло може бути на висоті 2–3 метри, а бджолам краще визимувать у більш комфортних умовах. Тобто як становити дупло — то на висоті до метра. Воно буде тепліше і їм буде комфортніше виводить нову сім'ю і існувати".

Річний цикл бортника

Весна – "творіння вуллів" (березень-травень): На початку березня і до травня бортники йшли в ліс і «творили вуллє», тобто чистили вулики та борті від померлих за зиму бджіл, павутиння та сміття. Потім борті обприскували медовим розчином з травами для приваблення роїв.

У цей період відбувається роїння – бджоли виводять нові сім'ї. Спочатку прилітають "розвінчаті" (розвідники), які оглядають порожні борті. Якщо місце підходить, вони приводять матку з рієм.

Літо – активний догляд: Бортники регулярно перевіряють стан бджолиних сімей, захищають борті від хижаків (куниць, птахів, ведмедів), стежать за накопиченням меду. "Я собі із сорока можу десять вуликів перевірити, а останні навіть й не дивитися: я тонко знаю, в якому вулику може бути на осінь мед, де треба перевірити, а де я не відкриваю навіть", – ділиться досвідом Анатолій Скумін.

Осінь – збір меду (вересень-жовтень): Поліські бортники добувають мед переважно восени і зрідка навесні, за сприятливої погоди від середини вересня до середини жовтня (обов'язково до свята Покрови). Мед добувається один раз на рік - 21 вересня, на Пречисту, хоча конкретна дата залежить від погоди та цвітіння вересу.

Зима – підготовка та планування: Взимку бортники ремонтують інструменти, виготовляють нові борті, планують розміщення вуликів на наступний сезон.

Небезпека професії: робота на висоті

Бортництво, на відміну від пасічництва, небезпечне не тільки тим, що комахи можуть вжалити: це робота на висоті, яка потребує вправності. Бортнику потрібно піднятися на висоту 5-15 метрів з важким спорядженням, відкрити борть, заспокоїти бджіл димом, вирізати стільники з медом і спуститися вниз.

Традиційне спорядження бортника:

  1. Острога – довгий сучкуватий стовбур сосни, що слугує драбиною
  2. Жень (лезиво) – плетені зі шкіри канати довжиною 25-30 метрів зі спеціальним сідалом для підйому
  3. Димар – для заспокоєння бджіл
  4. Гнилушки – сухі гниючі шматки дерева для димаря (найкраще з верболозу)
  5. Ножі – для вирізання стільників
  6. Лазбень – коробка з липової кори для складання меду
  7. Захисний одяг – сітка на обличчя, рукавиці
  8. Вода – щоб змити липкість з рук

Процес добування меду: Бортник підіймається до борті, впускає дим у льоток, щоб заспокоїти бджіл, знімає бічну кришку (слє) і акуратно вирізає стільники з медом. Обов'язково залишає третину меду для зимівлі бджіл – інакше сім'я загине.

"Мед бортники беруть не як з рамкових вуликів — медогоном, а випресовують, адже він дуже тягучий за своєю консистенцією". Стільники давлять руками або використовують прес, отримуючи густий ароматний мед з домішками воску, перги та прополісу.

Бортний мед: чому він унікальний і такий цінний

Смакові характеристики та склад

"Смак бортного меду важко переплутати з іншими смаколиками. З першої ложки відчувається різноманіття смаків: першоцвіт, різнотрав'я доповнюються хвойними нотками".

"Дуже має високу цінність цей лісовий мед порівняно із медом, який бджоли зносять у лісостеповій зоні з однієї рослини", – пояснює Анатолій Скумін.

З чого складається бортний мед: "Мед в основному йде з лісової малини, із чєрнікі, горобина теж цвіте, дуже багато лісових ягід". До складу також входять:

  • Верес
  • Липа
  • Крушина
  • Брусниця
  • Іван-чай
  • Різнотрав'я поліських галявин
  • Медуниця
  • Первоцвіти

Відмінності від пасічного меду

Екологічна чистота: Цей мед є абсолютно екологічно чистим і абсолютно без ніяких домішок. Дикі бджоли збирають нектар на відстані до 5 км від борті, у недоторканих лісових масивах Полісся, де немає полів з хімічною обробкою.

Природна терморегуляція: "Старі борті впитують у себе цю вологу. І вони є, допустим, якщо за сто років запрополісовані, то дуже пахучі, хворобі дуже важко проникнути". Завдяки цьому мед зберігає всі корисні властивості, не перегрівається і не кисне.

Багатий склад: На відміну від рамкового меду, бортний містить:

  • Частинки прополісу (природний антибіотик)
  • Пергу (бджолиний хліб, багатий на білок)
  • Маточне молочко
  • Воскові домішки
  • Ферменти диких бджіл

Урожайність та ціна: Собівартість бортного меду досить висока. З борті мед беруть тільки один раз на рік, і небагато – максимум до 10 кг. "Так на якусь бізнесову основу перенести це, то вже давно невигідно, потому що меду сюда зноситься від бджіл мало. Хай буде там п'ять кілограмів. Може, десь і більше, а в деяких і зовсім не буде цього року".

Ціна меду становить 200-250 гривень за літр, що вважається дорого, але попит є великий (дані на 2018 рік). Станом на 2025 рік ціна може сягати 500-800 гривень за літр залежно від урожайності сезону.

Лікувальні властивості

Бортний мед традиційно використовують для:

  • Лікування застуди та бронхіту
  • Зміцнення імунітету
  • Загоєння ран (завдяки прополісу)
  • Покращення травлення
  • Заспокоєння нервової системи
  • Підвищення життєвого тонусу

Читайте на тему: Бортництво як екотуризм: що пропонують для відвідувачів