У лісах Житомирського Полісся, на правому березі Ірші поблизу Чоповичів, розташоване урочище Кип’яче. Головною його пам’яткою є чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері, який належить до Овруцької єпархії Української Православної Церкви.
Сьогодні сюди приїжджають паломники та туристи, щоб побачити монастир, джерело й купальню, а також побути серед поліського лісу. Історія самого місця значно старша за сучасну обитель — вона пов’язана з джерелом, переказом про явлення Казанської ікони та монастирем, який існував тут ще на початку ХХ століття.
Де розташований Кип’яче
Урочище Кип’яче знаходиться приблизно за 5 кілометрів від Чоповичів. Монастир стоїть серед лісу, неподалік від правого берега річки Ірша.
Територія Кип’ячого — це не лише монастирські будівлі. Тут розташоване джерело, з яким пов’язана історія урочища, а також купальня. Поруч є лісові дороги та природні ландшафти Полісся.
Звідки взялася назва Кип’яче
Назву урочища пов’язують із джерелом.
За місцевим переказом, у 1911 році вода в джерелі раптом почала вирувати й нагадувати кипіння. Саме від цього, за переказами, місцевість отримала назву Кип’яче. Житомирський обласний туристичний інформаційний центр також пов’язує назву урочища з цим джерелом.
Історичні матеріали, які зберегли спогади мешканців Чоповичів, розповідають про іншу важливу подію того ж року — появу у воді джерела образу Казанської ікони Божої Матері.
Це саме церковний переказ, а не подія, яку можна підтвердити незалежними історичними джерелами. За спогадами, ікону побачили пастухи, після чого про незвичайну знахідку повідомили місцевому священнику. Образ перенесли до Чоповицької церкви.
З цією історією й пов’язана подальша поява монастиря біля джерела.
Як виник монастир
Після подій 1911 року біля джерела почала формуватися релігійна святиня. За даними Житомирського обласного туристичного інформаційного центру, у 1917 році тут заклали Свято-Преображенський монастир.
Поблизу джерела спорудили Казанську каплицю, а трохи вище збудували невелику дерев’яну церкву на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Водночас різні джерела по-різному описують походження першої обителі та час її заснування. У матеріалах Овруцької єпархії заснування монастиря пов’язують з архієпископом Антонієм Храповицьким, а в історичній довідці Чоповицької громади згадується монастир Києво-Печерської лаври на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі. Тому ці версії варто розглядати окремо, не змішуючи їх в одну беззаперечну історичну схему.
Монастир пережив радянські переслідування
Існування першої обителі припинилося після встановлення радянської влади.
Щодо точної дати її знищення джерела також не однакові. В історичній довідці Чоповицької громади йдеться про спалення монастиря наприкінці 1920-х років. Туристичний інформаційний центр зазначає, що обитель могла діяти до 1934 року, після чого була знищена радянською владою.
Таким чином, від початкового монастирського комплексу до наших днів не збереглася його первісна забудова.
Проте саме джерело залишилося головним сакральним центром урочища.
Відродження монастиря
Сучасний чоловічий монастир почав відроджуватися вже після відновлення релігійного життя в незалежній Україні.
27 грудня 2002 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення про відновлення монастиря в урочищі Кип’яче. Нову обитель відкрили вже під нинішньою назвою — чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері.
У 2007 році намісником монастиря призначили архімандрита Євстратія (Кондакова), який і нині зазначений як керівник обителі в офіційному довіднику монастирів.
Храм преподобного Серафима Саровського
Сучасний монастирський комплекс поступово розбудовувався вже у XXI столітті.
У 2008–2011 роках на території обителі спорудили храм на честь преподобного Серафима Саровського. Він став одним із основних храмів сучасного монастирського комплексу.
Таким чином, нинішня забудова Кип’ячого — це переважно новий монастирський комплекс, який сформувався вже після відродження обителі.
Джерело та купальня
Головна природна особливість Кип’ячого — джерело, яке стало центром місцевого паломництва ще на початку ХХ століття.
Поруч із чоловічим монастирем облаштована купальня. Її використовують паломники та відвідувачі урочища.
У туристичних описах воду джерела називають цілющою. Однак лікувальні властивості води — це передусім частина релігійної традиції та місцевих переказів; їх не варто подавати як медично доведений факт.
Для відвідувачів значення має не лише сама вода. Джерело разом із лісом, монастирськими спорудами та купальнею формує цілісний образ Кип’ячого як природно-сакральної локації.
У Кип’ячому є два монастирські комплекси
Цікаво, що неподалік чоловічого монастиря в урочищі Кип’яче існує й жіночий монастир на честь Афонської ікони Божої Матері.
Це окрема обитель зі своєю історією. Вона виникла вже у XXI столітті: початком її історії вважається громада сестер милосердя, створена у 2001 році, а рішення про відкриття монастиря Священний Синод УПЦ ухвалив 24 січня 2007 року. У 2012 році жіночій обителі надали статус ставропігії.
Тому Кип’яче сьогодні фактично є великим релігійним комплексом із двома монастирськими обителями — чоловічою та жіночою.
Кип’яче серед поліських лісів
Навіть якщо відкинути релігійну складову, урочище цікаве як природна локація.
Монастир розташований серед лісів Житомирського Полісся, неподалік Ірші. Тут немає міської забудови, характерної для Чоповичів чи Малина, тому дорога до Кип’ячого поступово змінює міський ландшафт на лісовий.
Саме поєднання лісу, річки, джерела та монастирської забудови робить урочище впізнаваним місцем у цій частині Житомирщини.
Що подивитися в Кип’ячому
Під час поїздки сюди можна побачити:
- чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері;
- монастирські храми та територію обителі;
- джерело Кип’яче;
- купальню;
- жіночий монастир на честь Афонської ікони Божої Матері;
- лісове урочище на березі Ірші;
- місця, пов’язані з історією першого монастиря початку ХХ століття.
Тобто Кип’яче — це локація, яку можна поєднати з поїздкою до Чоповичів та іншими природними й історичними місцями Малинщини.
Чим Кип’яче відрізняється від звичайного монастиря
Головна особливість Кип’ячого — його історія починається не з великого храму чи монастирського маєтку, а з джерела.
Саме навколо нього сформувався місцевий переказ про явлення ікони, згодом виникла каплиця, а потім монастир. Після знищення першої обителі джерело залишилося місцем пам’яті, а на початку XXI століття поруч знову сформувався монастирський комплекс.
Тому сьогодні Кип’яче — це одночасно історичне місце, природна локація та православний паломницький центр Житомирського Полісся.
Практична інформація
Назва: чоловічий монастир на честь Казанської ікони Божої Матері
Розташування: урочище Кип’яче, поблизу Чоповичів, Житомирська область
Відстань від Чоповичів: близько 5 км
Юрисдикція: Овруцька єпархія Української Православної Церкви
Намісник: архімандрит Євстратій (Кондаков) (2026)
На території: монастир, храми, джерело та купальня
