Село Горбулів розташоване на північному сході Черняхівського району, на межі з Радомишльським та Коростишівським районами. Це одне з найцікавіших сіл Житомирщини, яке приваблює туристів своєю історією та архітектурними пам’ятками: дерев’яною козацькою церквою, костелом ХІХ століття, залишками давньоруського городища, трьома гранітними кар’єрами, пам’ятниками козакам повстанського загону Соколовських і радянському періоду, а також мальовничою природою Полісся.

Згідно з легендою, село виникло ще за часів Київської Русі. У 1151 році князь Андрій Боголюбський заснував тут монастир. Назва «Горбулів» походить від слова «горб»: мандрівники, що прямували з Моделева чи Потіївки до Житомира, бачили зліва величезний пагорб, відомий як Дівич-гора, і саме це поселення отримало таку назву. 

У XII столітті село було зруйноване під час навали хана Батия, а в письмових джерелах Горбулів згадується лише у 1584 році. З 1910 року тут розпочалася промислова розробка родовищ лабрадориту завдяки італійському підприємцю Ліві. Ця діяльність триває й досі – у Горбулеві працюють три кар’єри.

Дорога до села, що колись була свідком боротьби за волю України під час Української Народної Республіки, майже не змінилася. Сьогодні нею курсує грейдер, що перетворює старовинні стежки на майже історичні шляхи. Пам’ятний хрест, встановлений у 2010 році біля церкви завдяки місцевим патріотам, нагадує про героїчні сторінки села.

У Горбулеві збереглися спогади про бойовий дух мешканців. У храмі ми зустріли бабусь, які з гордістю розповідали про свою церкву та рідне село, переживаючи за долю України. Церква вражає своєю наївною простотою та водночас витонченими розписами XVIII століття, особливо в південному Миколаївському приділі.

Покровська церква.

Покровська церква Горбулева, побудована у 1746 році, є справжньою архітектурною перлиною. Її хрещата форма та багаті різьблені елементи свідчать про витонченість українського дерев’яного зодчества. Під час служби церковнослов’янські молитви, підсилені українською вимовою, піднімалися до небес, а серед голосів старших парафіян звучав спів юної отаманші Марусі Соколовської, доньки дяка та сестри священика, яка загинула у бою з більшовиками.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії зведений у 1857 році за кошти місцевого поміщика Подгороденського. У радянський період він зазнав руйнувань, зараз перебуває в напівзруйнованому стані, проте проводилися збори на його відновлення. Поруч – старий польський цвинтар із надгробками ХІХ століття.

Особливою гордістю Горбулева є родина Соколовських – героїв Радомишльського краю. Під час війни проти більшовиків вони очолювали повстанські загони. Сини Дмитро та Василь, а також донька Олександра, прославилися своєю відвагою, захищаючи село та навколишні райони. Маруся Соколовська, як отаманша, боролася на Поліссі та Поділлі, брала участь у визвольних походах та навіть у з’їзді отаманів у Германівці.

У Горбулеві після падіння радянської влади були відновлені могили членів родини Соколовських та встановлено пам’ятник загиблим козакам і козачкам – «соколовцям», які воювали в Українсько-радянській війні 1917–1920 років.

У Горбулеві також є пам'ятник більшовикам, збудований із цвинтарних надгробків, у 1924 році.

Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.