Історія села Кодня на Житомирщині нерозривно пов’язана з подіями 1768 року — трагічним фіналом Коліївщини, одного з наймасштабніших гайдамацьких повстань XVIII століття. 

Саме тут, у невеликому містечку, що тоді називалося Коднею або Коденградом, відбулася масова розправа над учасниками повстання та людьми, запідозреними у співчутті до них. Кодня стала символом жорстокості репресій і страху, який надовго закарбувався в народній пам’яті.

Історичний контекст: Коліївщина та поразка повстання

1768 рік увійшов в історію як рік вибуху гайдамацького руху на Правобережній Україні. Повстання, відоме під назвою Коліївщина, охопило значні території Київщини, Поділля та Брацлавщини. Серед його найвідоміших керівників були Максим Залізняк та Іван Гонта.

Після початкових успіхів повстання ситуація змінилася. Російські війська, які спочатку створювали ілюзію підтримки православного населення, зрештою затримали частину гайдамацьких ватажків і передали їх польській владі. Цей крок став фатальним для багатьох учасників руху. Захоплені повстанці опинилися в Кодні, де було створено спеціальний судовий орган — так званий Коденський трибунал.

Коденський трибунал: суд чи каральна машина

У 1768 році в Кодні розпочав роботу каральний трибунал, який діяв приблизно чотири роки. Його очолював Юзеф-Габріель Стемпковський — представник польської адміністрації, що керував розправами над гайдамаками.

Більшість документів трибуналу згодом було знищено. До нашого часу дійшла лише одна так звана Коденська книга, у якій зафіксовано 336 судових справ. Із них:

  • 218 осіб було засуджено до смертної кари;
  • 151 страчено через обезголовлення;
  • 57 повішено;
  • 1 особу посаджено на палю.

Однак дослідники припускають, що реальна кількість страчених могла перевищувати три тисячі. Страх, який породила Кодня, був настільки сильним, що в народі з’явився вислів-прокляття: «А щоб тебе свята Кодня взяла».

Жорстокість покарань

Покарання були показовими та надзвичайно жорстокими. Осіб, яких підозрювали у підтримці гайдамаків, часто калічили — відрубували праву руку та ліву ногу, залишаючи живими як «застереження» для інших. Таке каліцтво ставало своєрідним клеймом.

Серед способів страти були:

  • четвертування,
  • посадження на палю,
  • повішення,
  • обезголовлення.

Польський письменник Ян Дуклан Охотський у своїх спогадах описував страту Івана Гонти, зазначаючи її особливу жорстокість. Ці описи й сьогодні вражають своєю трагічністю.

Поховання та меморіальна пам’ять

Частину страчених гайдамаків було поховано у братській могилі неподалік сучасної Кодні. Інші залишилися у безіменних похованнях — одиночних або колективних, місцезнаходження яких нині важко встановити.

Сьогодні за селом височіє меморіальний курган — символ пам’яті про загиблих. Меморіал у Кодні є важливим місцем історичної пам’яті українського народу. Він нагадує про драматичні сторінки боротьби XVIII століття та про ціну, яку заплатили повстанці.

У селі також встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку. Відомо, що поет відвідував могили гайдамаків, а тема Коліївщини та гайдамацького руху посідає важливе місце у його творчості.

Давніша історія Кодні

Кодня має глибшу історію, що сягає середньовіччя. Містечко Коденград згадується в документах уже з 1301 року. До кінця XVIII століття його власниками були представники шляхетських родів Тишкевичів і Сапег.

У XIX столітті село перейшло до родини Коженьовських. Існує припущення про можливу спорідненість із родиною Юзефа Коженьовського — відомого в світі як Джозеф Конрад, англійського письменника польського походження.

Міхал Коженьовський збудував у Кодні муровану класицистичну церкву Різдва Богородиці — єдину значну архітектурну пам’ятку села, яка збереглася донині.

Єдина архітектурна пам’ятка Кодні – церква Різдва Богородиці, збудована у 1841 році.

Кодня сьогодні: місце пам’яті на Житомирщині

Село Кодня розташоване неподалік траси Житомир — Бердичів. Подорожуючи цим маршрутом, варто звернути за дороговказом і відвідати меморіал. Це не лише історична локація, а й простір для осмислення складної та трагічної спадщини минулого.

Кодня — це нагадування про те, що українська історія має не лише сторінки героїзму, а й глибокі рани. Меморіал гайдамакам слугує знаком пам’яті про тих, хто загинув у боротьбі, і водночас символом незламності національного духу.

Значення Кодні в історичній пам’яті

Події 1768 року в Кодні стали одним із найтрагічніших епізодів Коліївщини. Вони демонструють, наскільки жорстокими могли бути репресії у XVIII столітті, а також наскільки глибоко ці події закарбувалися в колективній пам’яті українців.

Сьогодні Кодня — це історичний та меморіальний осередок Житомирщини, що поєднує у собі давню історію, трагічні події XVIII століття та сучасне прагнення зберегти пам’ять про гайдамаків.

Пам’ять про них живе не лише в архівах і літературі, а й у самому ландшафті — в кургані, братських могилах та народних переказах, які передаються з покоління в покоління.

Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія.