1 жовтня — день, який для Малинської громади пов’язаний одразу з кількома іменами полеглих захисників України. Цього дня народилися воїни Андрій Костюченко та Михайло Романенко. А 1 жовтня 2022 року під Бахмутом загинув Сергій Приходько. Усі троє назавжди залишилися в історії Малинщини.

Андрій Костюченко

Андрій Вікторович Костюченко народився 1 жовтня 1990 року в Малині. Разом із батьками жив у Слобідці Малинської громади. Він був єдиним сином у родині.

Після закінчення Слобідської школи Андрій вступив до Малинського лісотехнічного коледжу, який закінчив у 2010 році. Того ж року його призвали на строкову військову службу. Службу проходив у військах швидкого реагування.

До захисту України Андрій долучився ще у 2014 році. Під час служби отримав тяжке поранення ніг, після якого проходив тривалу реабілітацію. Попри це, з початком повномасштабного вторгнення добровольцем знову став до лав ЗСУ.

Андрій був водієм артилерійської батареї військової частини спеціального призначення. Побратими знали його за позивним «Круглий». Рідні згадували Андрія як щиру, відповідальну та товариську людину, на яку завжди можна було покластися. Він любив техніку, займався ремонтом автомобілів і мотоциклів.

8 квітня 2023 року Андрій загинув у Бахмуті під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу. Йому було 32 роки.

Михайло Романенко

Михайло Олександрович Романенко народився 1 жовтня 1994 року в селі Іванівка на Житомирщині. Після дев’ятого класу вступив до Київського вищого професійного училища деревообробки, де здобув професію столяра, а згодом — спеціальність майстра-технолога з дерев’яних виробів.

Його професія була для нього не просто роботою. В Іванівці й сьогодні пам’ятають дерев’яні вироби, які він виготовляв власноруч.

У 2015 році Михайло був призваний на строкову військову службу, після чого ще три місяці перебував у зоні АТО/ООС. Після демобілізації працював за кордоном, а згодом повернувся до Малина та влаштувався на ПрАТ «Малинська паперова фабрика — Вайдманн». Підприємство направляло його на професійне навчання до Швейцарії. Колеги згадували Михайла як відповідального працівника та доброго друга.

У серпні 2020 року він одружився. У подружжя народилася донька, яку Михайло дуже любив.

Після початку повномасштабного вторгнення він одним із перших став на захист України. Михайло служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького, де був командиром відділення. Разом із побратимами воював, зокрема, на Бахмутському та Ізюмському напрямках, а також на Миколаївщині.

У серпні 2022 року за мужність і відвагу Михайло отримав нагрудний знак Командувача об’єднаних сил ЗСУ «За службу та звитягу» III ступеня.

6 лютого 2023 року Михайло загинув поблизу села Червона Гора Донецької області під час ближнього бою. Йому було 28 років.

Посмертно Михайлу Романенку присвоїли звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади». Також його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.

Сергій Приходько

Сергій Вікторович Приходько народився 3 червня 1973 року. Він жив у селі Лісна Колона Малинської громади.

Із 2021 року Сергій проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Був старшим вогнеметником вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Мав звання старшого солдата.

1 жовтня 2022 року Сергій загинув під час штурмових дій противника біля Бахмута на Донеччині, захищаючи Україну.

На момент загибелі йому було 49 років.

Посмертно Сергію Приходьку присвоїли звання «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» за вірність військовій присязі, мужність, самовідданість і героїзм.

Їхні життєві історії різні. Андрій любив техніку, Михайло — деревообробку та свою родину, Сергій професійно служив у війську. Але всіх трьох об’єднало одне — вони стали на захист України та віддали за неї найдорожче.

Малинська громада пам’ятає своїх захисників. Їхні імена назавжди залишаються частиною історії Малинщини.