23 березня 2026 року працівники Управління рибоохоронного патруля оперативно відпрацювали звернення громадян про масову загибель риби одразу в двох територіальних громадах Житомирського району — Черняхівській та Березівській. Обстеження берегової лінії та водного плеса двох річок підтвердило найгірші побоювання: кількість загиблих особин вимірюється сотнями.


Річка Очеретянка, Черняхів: перша точка катастрофи

Під час обстеження берегової лінії та водного плеса річки Очеретянка в межах селища Черняхів Житомирського району інспектори зафіксували масову загибель риби таких видів:

Вид рибиКількість загиблих особин
Товстолоб строкатий420
Короп (сазан)64
Білий амур48
Судак45
Окунь звичайний36
Плітка27
Щука25
Карась сріблястий6
Разом671

Це вже не перший тривожний сигнал із цього регіону. Раніше ми писали про екологічну катастрофу на Житомирщині: масовий мор риби у Черняхові, коли жителі селища виявили вкриту мертвою рибою річку ще вранці 22 березня.


Річка Крошенка, Березівська громада: масштаби більші

Паралельно проводилося обстеження річки Крошенка в межах Березівської територіальної громади. Тут картина виявилася ще більш катастрофічною:

Вид рибиКількість загиблих особин
Окунь звичайний383
Йорж341
Карась сріблястий260
Плітка234
Товстолоб строкатий207
Судак69
Короп (сазан)74
Білий амур41
Сом європейський4
Разом1 613

Загальна кількість загиблих особин на двох водоймах перевищує 2 280 риб. Особливо тривожить загибель сома європейського — виду, що є індикатором стану водойми, — а також великої кількості судака та щуки, тобто хижої риби, яка займає верхівку харчового ланцюга.

Примітно, що подібний випадок стався і на іншій водоймі регіону: детальніше про нього — у матеріалі На Житомирщині масовий мор риби: у Шверидовому ставі зафіксували понад 1600 загиблих особин.


Що відбувається далі: проби, розрахунки, правоохоронці

Працівники Відділу інструментально-лабораторного контролю ДЕІ Поліського округу відібрали проби води для проведення лабораторних досліджень. Їхні результати мають встановити точну причину загибелі риби — чи то промислове або сільськогосподарське забруднення, чи скид стічних вод, чи інший антропогенний вплив.

Матеріали справи передані до Державної екологічної інспекції для розрахунку збитків, завданих унаслідок загибелі водних біоресурсів. Про інцидент також поінформовано інші правоохоронні органи.

Варто зазначити, що боротьба з незаконним впливом на водойми ведеться і в інших регіонах: так, нещодавно на Канівському водосховищі виявили 300 метрів браконьєрських сіток — врятовано десятки кілограмів риби. А на Чернігівщині браконьєр на Сеймі наловив риби на понад 60 тисяч гривень — порушника затримали.


Загроза для екосистеми

Масова загибель риби — це не просто втрата кількох сотень особин. Це удар по всій харчовій піраміді водойми. Загибель хижаків — судака, щуки, окуня — означає, що дрібна риба залишиться без природного регулятора чисельності. Загибель мирної риби — карася, плітки, товстолоба — позбавляє водойму фільтраторів та переробників органіки.

Відновлення популяції після подібного удару займає від двох до п'яти років навіть за умови повного усунення причини забруднення та активного зариблення.

Схожі проблеми фіксуються по всій Україні. Зокрема, в Черкаській області було зафіксовано задуху риби у ставку села Голов'ятине: Держекоінспекція відібрала проби води для аналізу.


Що робити, якщо ви побачили мор риби

Якщо ви стали свідком масової загибелі риби на водоймі — не зволікайте. Швидке реагування збільшує шанси встановити джерело забруднення та притягнути винних до відповідальності.

Телефон гарячої лінії Житомирського рибоохоронного патруля: 067 414 60 74

Повідомте про місце, приблизну кількість загиблої риби та будь-які ознаки, які могли б вказати на джерело забруднення: запах, колір води, наявність піни, сторонні труби чи скиди поблизу.