29 серпня 2023 року Малинщина провела в останній шлях 33-річного Захисника Олександра Васіна. Траурний кортеж зустрічали живим коридором, ставши навколішки. Прощання із воїном відбулося на кладовищі села Буки.
Олександр Васін помер 19 серпня у Запорізькій обласній клінічній лікарні від важких поранень, отриманих під час бойових дій поблизу Роботиного. Десять днів потому громада зібралася, щоб провести свого Захисника в останню путь.
Народився Олександр 30 жовтня 1989 року в Житомирі, там минуло і його дитинство. Після школи вступив до Олевського професійно-технічного училища, здобув фах електрика. Перша робота була в Шершнівському лісництві, а згодом доля привела його на Малинщину — у село Забране, де він облаштовувався на місцевому кар'єрі ПП «Граніт».
Тут склалося все, заради чого варто жити: у 2014 році Олександр зустрів кохання, за рік став батьком, разом із дружиною вони придбали власну дімку в селі Бучки. Життя крутилося навколо родини, яку він любив і цінував понад усе, а у вільний час Олександра можна було знайти на риболовлі — це було справжньою пристрастю.
Повномасштабне вторгнення перекреслило ці плани. У грудні 2022 року Олександр Анатолійович пішов до лав захисників. Після навчання його зробили на найгарячіший напрямок — спочатку оборона Бахмута, потім передислокація на Запоріжжя, де він служив водієм аеромобільного відділення 3-го аеромобільного батальйону.
15 серпня 2023 року, під час бойових дій в районі Роботиного, Олександр отримав важкі поранення. Лікарі боролися за його життя чотири дні, але 19 серпня в Запорізькій обласній клінічній лікарні серця Захисника зупинилося.
Прощалися з ним усією громадою: слова співчуття рідним висловили міський голова Олександр Ситайло, військовий комісар Дмитро Піковський та староста Іван Венглівський. Поховали Олександра на кладовищі рідних Бучок. За особисту мужність і героїзм, визначені під час виконання військового обов’язку, Указом Президента України він посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Йому назавжди залишитися 33.
Вічна пам'ять Олександру Анатолійовичу Васіну.
