У зоні відчуження Чорнобильської АЕС розташовувалися спеціальні відстійники техніки, яка використовувалася під час ліквідації наслідків аварії 1986 року. Одним із найвідоміших є кладовище техніки біля села Рассоха — велика площа, де зберігалася заражена та частково відпрацьована техніка.
Техніка та її призначення
На відстійнику зберігалися пожежні автомобілі, вантажівки, гелікоптери, інженерні машини IMR, бронетехніка — БТР, БРДМ та інші транспортні засоби. Частина машин була не сильно заражена і могла бути використана повторно після дезактивації. Інші машини залишалися на відстійнику, очікуючи на обробку або утилізацію.
Кладовище не було основним сховищем найбільш забрудненої техніки — для неї відводили окремі поховання. На Рассосі зберігалися машини, які планували дезактивувати і використовувати далі у зоні, а також гнилі або пошкоджені автомобілі, що не підлягали негайній утилізації.

Ліквідація та стан відстійника
Станом на сьогодні близько 75% відстійника ліквідовано. З транспортних засобів, що залишилися, приблизно 85–90% вже очищені від радіаційного забруднення. Водночас серед «брудних» залишків можна виділити гелікоптери, ІМР-и, БРДМ та БТР.

Ліквідатори з Житомирщини
У ліквідації наслідків аварії брали участь тисячі людей з різних регіонів України, включно з Житомирщиною. Вони працювали у найгарячіших точках зони відчуження, забезпечуючи протипожежні заходи, прибирання зруйнованих ділянок та транспортування техніки. Самовідданість ліквідаторів залишилася одним із ключових символів героїзму, пов’язаного з Чорнобилем.
Пам’ять та значення
Кладовище техніки у Рассосі — це не лише технічна пам’ятка чорнобильської епохи, а й нагадування про масштаби робіт ліквідаторів і важливість безпеки в радіоактивних зонах. Навіть після ліквідації відстійника його історія залишається частиною української національної пам’яті про аварію.
Автор фото: Станіслав Поліський про Чорнобиль




