Олевськ — місто на півночі Житомирщини, центр Олевської громади Коростенського району. Воно стоїть на річці Уборть серед поліських лісів, за 165 кілометрів дорогою від Житомира й неподалік кордону з Білоруссю. Олевськ відомий мурованою церквою-фортецею 1596 року, історією «Поліської Січі» та Олевської республіки 1941 року, а за 30 кілометрів від міста лежить геологічна пам'ятка Камінне Село.
За легендою, місто заснував древлянський князь Олег, а перша достовірна письмова згадка про Олевськ походить з 1488 року. Розповідаємо, що подивитися в Олевську й чому сюди варто приїхати.
Де знаходиться Олевськ і як доїхати
Олевськ — місто на півночі Житомирської області, у складі Коростенського району. Стоїть на річці Уборть (притока Прип'яті, басейн Дніпра), у самому серці українського Полісся.
Відстані:
- від Житомира — близько 165 км дорогою
- від Коростеня — близько 88 км
- від Києва — близько 230 км
Як їхати:
- Автомобілем — через Коростень, далі на Олевськ
- Залізницею — Олевськ стоїть на історичній лінії Київ — Ковель, прокладеній на початку ХХ століття; у місті є залізничний вокзал, розклад поїздів уточнюйте на сайті Укрзалізниці перед поїздкою
- Автобусами — з Житомира й Коростеня
Місто розташоване близько до кордону з Білоруссю, тож перед поїздкою перевіряйте офіційні повідомлення обласної військової адміністрації та поради Прикордонної служби.

Олевськ сьогодні
- Населення: близько 10 тисяч людей (оцінка 2022 року)
- Площа міста: 10,24 км²
- Статус: з 2003 року — місто районного значення
- Громада: Олевська міська громада, утворена в грудні 2016 року — в її складі 57 населених пунктів і три селища (Дружба, Діброва, Новоозерянка), загальна площа громади — 2158 км², населення — близько 35 000 осіб.
- Район: з 2020 року — Коростенський (раніше Олевський був окремим районом, ліквідованим у ході реформи)
- З 2001 року Олевськ має статус історичного населеного місця
Фото Максима Мельникова



Історія Олевська
Найдавніший період
За археологічними дослідженнями територія сучасного Олевська була заселена ще в IV тисячоліття до нашої ери — про це свідчать знайдені тут крем'яні знаряддя праці доби неоліту. У центральній частині міста зафіксовано культурні нашарування від доби бронзи й залізного віку до пізнього середньовіччя.
Поряд із містом — давньоруське містечко «Бабина гора» і курганний могильник.
Давньоруські часи: легенда про князя Олега
За розширеною історичною версією, близько 977 року князь Олег Древлянський — син київського князя Святослава Ігоровича — заснував поселення, яке нібито отримало назву Олегськ на його честь.
Варто знати: ця версія базується на літописних згадках про загибель Олега Святославича в 977 році в Овручі, але прямих доказів заснування саме ним Олевська немає. Це гіпотеза, поширена в популярній літературі. Археологія підтверджує життя на цій території з давнини, але письмових документів про «Олегськ» X століття не існує.
Що відомо точно — Олевськ із Овручем і Коростенем утворював своєрідний трикутник на території Древлянської землі Київської Русі.
Перша письмова згадка — 1488 рік
Перша достовірна письмова згадка про Олевськ — 1488 рік. Тоді боярин Пирхайло звернувся до короля польського і великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика з проханням передати йому «волость Олевское» на поточний рік. На той час Полісся ввійшло до складу Великого князівства Литовського.
Польський період (XVI–XVIII ст.)
- 1545 рік — Олевськ і сусідні села приписали до Овруцького замку, яким володів магнат Йосип Немирич.
- 1569 рік — після Люблінської унії місто опинилося під владою Речі Посполитої
- 1596 рік — у місті збудовано Свято-Миколаївську церкву, що збереглася до сьогодні.
- 1641 рік — король Владислав IV Ваза надав Олевську Магдебурзьке право, дозволив проводити щотижневі торги і два ярмарки на рік
- 1648 рік — у ході повстання Хмельницького олевчани вбили власника міста Немирича і створили козацьку сотню.
Російська імперія
Після поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття Олевськ увійшов до складу Російської імперії. На початку XX століття місто отримало серйозні поштовхи для розвитку — через нього проклали залізницю Київ–Ковель.
Олевська республіка (1941)
Один із найбільш героїчних і найменш висвітлюваних епізодів української історії ХХ століття.
З 21 серпня по 15 листопада 1941 року Олевськ був столицею «Олевської республіки» — фактично автономної території, керованої українським партизанським рухом «Поліська Січ» на чолі з Тарасом Бульбою-Боровцем, засновником Української повстанської армії.

«Поліська Січ» вибила з району радянських військ і встановила власну військову та цивільну адміністрацію поза німецьким контролем. Армія Бульби-Боровця нараховувала до 10 тисяч повстанців і контролювала території півночі Житомирщини, сходу Рівненщини та південних районів Білорусі.
У 2011 році, до 70-річчя проголошення Олевської республіки, в місті встановлено пам’ятний знак — великий камінь із відповідною табличкою.

Радянська і сучасна доба
- 1923–2020 — Олевськ був райцентром
- 1924–2003 — селище міського типу
- З 1932 року — Київська область, з 1937 — Житомирська
- У радянські часи в Олевську працювали лісокомбінат, торфорозробка, швейна фабрика, льонозавод, маслозавод, завод електротехнічного фарфору та інші підприємства.
- У 2010-х роках в околицях міста виявили значні поклади бурштину
- У грудні 2016 року створено Олевську міську громаду
- У липні 2020 року Олевський район ліквідовано — місто перейшло до Коростенського району
Далі фото Романа Маленкова.



Сьогодні старовинний храм у Олевську виглядає так, його облицювали матеріалом, що викликає занепокоєння.

Новий костел
Миколаївська церква-фортеця
Адреса: м. Олевськ, центральна частина міста
Це одна з найстаріших церков Житомирщини, що збереглися: давніша за неї лише Василівська церква в Овручі. Докладніше про храм — у статті Миколаївська церква в Олевську. Збудована у 1596 році при шляхтичах Немиричах.
Особливості храму
- Оборонний характер — стіни товщиною 1,8 метра, вузькі вікна-бійниці.
- Готичний стиль у первісному вигляді, з одним куполом
- У 1864 році храм було відновлено й розширено — навколо головного купола з'явилися ще чотири декоративні бані
- Останній капітальний ремонт — 2007 рік
Цікавий факт: на одній зі стін церкви вмурований хрест із датою 1618 року, хоча офіційно храм датують 1596 роком. Існує версія, що в 1618 році церкву добудовували — це могло б пояснити розбіжність.
В Олевській церкві раніше зберігалася особлива цінна ікона «Богородиця Олевська», яку за радянської влади вилучили з храму. Сьогодні вона зберігається в Харківському музеї.
Камінне Село — головне диво околиць
Поблизу с. Рудня-Замисловицька (близько 30 км від міста), розташована одна з найзагадковіших природних пам'яток України — Камінне Село.
Це скупчення велетенських гранітних брил, розкиданих на лісовій площі. Місцеві легенди стверджують, що це закам'янілі мешканці давнього села, покарані за гріхи. Камені мають назви: «Камінь-човень», «Слід Божої Матері», «Сковорода», «Перевернута хата».
Геологічно — це природне утворення доби льодовикового періоду : моренні валуни, принесені давнім льодовиком.
Порада: громадським транспортом до Камінного Села дістатися складно, тож зручніше їхати автомобілем або таксі з Олевська чи з екскурсією місцевих гідів.
Що ще подивитися в Олевську
- Городище «Бабина гора» — давньоруська археологічна пам'ятка
- Курганний могильник — поряд із містом
- Пам'ятний камінь Олевської республіки (2011 рік)
- Олевський краєзнавчий музей — зібрання, що охоплює всі періоди історії міста
- Костел — пам'ятка релігійної архітектури (на жаль, значно понівечена пізнішими ремонтами)
- Будинок культури і Центр художньо-естетичної творчості учнівської молоді
- Берег річки Уборть — мальовниче місце для прогулянок, а навесні й улітку — для сплавів

Природа довкола міста
Олевщина — один із найлісистіших куточків Полісся. Поруч із містом — Олевський заказник, нащадок давнього корабельного гаю, а на схід, на межі з Овруччиною, лежить Поліський природний заповідник з болотами й борами. Уборть тут повільна й чиста, з піщаними берегами — її люблять рибалки й байдарочники. Ще одне поліське містечко над цією річкою — Ємільчине, а інші міста округи описано в статті Коростенський район.

Чому варто поїхати
- Полісся в чистому вигляді — ліси, болота, річки, тиша
- Жива історія — від древлянських городищ до Української повстанської армії
- Унікальна архітектура — оборонна Миколаївська церква XVI ст.
- Природні дива поряд — Камінне Село
- Бурштинова земля — околиці входять до бурштиноносної зони Полісся
- Автентика регіону — поліський діалект, традиції, кухня
Маршрут на один день
- 08:00–11:00 — дорога з Києва автомобілем;
- 11:00–12:00 — перепочинок і обід в Олевську;
- 12:00–13:30 — Миколаївська церква, прогулянка центром, пам'ятний знак Олевської республіки;
- 13:30–14:30 — Олевський краєзнавчий музей;
- 14:30–17:00 — поїздка до Камінного Села біля Замисловичів;
- 17:00–18:00 — прогулянка над Убортю;
- 18:00–21:00 — повернення до Києва.
Для повноцінного знайомства з регіоном краще закладати 2 дні з ночівлею.
Часті запитання
Де знаходиться Олевськ? На півночі Житомирської області, у Коростенському районі, на річці Уборть, близько 88 км на захід від Коростеня.
Скільки людей живе в Олевську? Близько 10 тисяч, а в усій Олевській громаді — понад 30 тисяч.
Чи легко дістатися до Олевська з Києва? Так — є залізничне й автобусне сполучення. Автомобілем — близько 230 км, приблизно 3,5–4 години.
Чи можна побачити бурштинові поклади? Околиці Олевська входять до бурштиноносної зони Полісся, але офіційного видобутку для туристів немає. Незаконні копачі — окрема проблема регіону.
Чи безпечно їхати в Олевськ? Місто розташоване на півночі Житомирщини, близько до кордону з Білоруссю — це варто враховувати. Перед поїздкою стежте за повітряними тривогами й офіційними повідомленнями обласної військової адміністрації та Прикордонної служби.
Чи відкрита Свято-Миколаївська церква для відвідувачів? Так, це діючий храм. Найкращий час для відвідувачів — поза богослужінням, а розклад служб краще уточнити заздалегідь.
Що ще варто відвідати в Олевській громаді? Окрім самого міста — Замисловичі з Камінним Селом і село Перга з традиційною поліською забудовою.



