Журба: село на Овруччині, яке евакуювали за один день

29 травня 1986 року, через місяць після вибуху на Чорнобильській АЕС, село Журба перестало бути домом. За один день усіх його мешканців — а це 192 особи — вивезли. Більшість із них уже ніколи не повернулася. Сьогодні Журби немає на жодній адміністративній карті, а її дерев'яна церква, що пережила і дві війни, і радянську владу, згоріла дотла вже у мирному 2020-му. Це історія одного з перших і найкраще задокументованих відселень на Житомирщині.

📍 Де була Журба

Журба розташовувалася на сході Овруцького району (Овруччина), приблизно за 32 кілометри на північний схід від Овруча і за 7 кілометрів від залізничної станції Нивки. Село стояло на річці Дільна, у поліській лісовій місцевості.

Від Чорнобильської АЕС Журбу відділяло 67 кілометрів — достатньо близько, щоб після аварії опинитися серед найбільш забруднених територій Житомирщини.

📜 Журба до 1986 року: майже два століття життя

Журбу заснували в першій половині XIX століття. Це було типове поліське село — невелике, серед лісів, із укладом, що формувався поколіннями.

Як змінювалося населення села:

Рік	Населення	Господарства
1906	216 осіб	32 двори
1972	217 осіб	72 двори
1981	170 осіб	—
1986 (на момент евакуації)	192 особи	70 господарств

За радянських часів Журба була центром сільської ради. У селі діяли школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт і відділення зв'язку — повний набір установ для повноцінного сільського життя.

Журба й боротьба за незалежність УНР

Один із найяскравіших епізодів історії села пов'язаний із Листопадовим рейдом 1921 року. 17 листопада 1921 року через Журбу, повертаючись із походу, проходили залишки Волинської групи Армії Української Народної Республіки під командуванням Юрія Тютюнника.

У селі відбувся тригодинний відпочинок — і саме тут, у Журбі, із залишків Волинської групи було сформовано кінний дивізіон. Це був один із останніх збройних епізодів боротьби за незалежність УНР.

☢ 26 квітня 1986 року: початок кінця

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 26 квітня 1986 року. Радіоактивна хмара накрила величезні території — і північно-східна частина Овруцького району опинилася серед найбільш забруднених на Житомирщині.

Журба, що лежала за 67 км від реактора, потрапила в зону, де подальше проживання людей ставало небезпечним. Рішення про евакуацію ухвалили швидко.

🚛 29 травня 1986 року: евакуація за один день

29 травня 1986 року мешканців Журби вивезли. Фактично за один день ціле село — 192 людини, 70 господарств — зібрало найнеобхідніше і покинуло домівки.

Для людей це означало раптовий і незворотний злам: ще вранці — звичне життя у власному домі, а до вечора — ти переселенець, з кількома валізами речей. Худобу, господарство, більшу частину майна, могили рідних — усе доводилося лишати.

Радіаційний фон на день евакуації

Від 5 до 20 мР/год (до 1000 разів перевищував допустиму норму)

Рівень забруднення Цезієм-137

1986 рік – 185-555 кБк/м²(перевищує доаварійний у 277 разів)

2006 рік – 185-555 кБк/м²(практично не змінився, перевищує доаварійний до 277 разів)

Рівень забруднення Стронцієм-90

1986 рік – 40-100 кБк/м²(перевищує доаварійний до 100 разів)

2006 рік – 40-100 кБк/м²(практично не змінився, перевищує доаварійний до 100 разів)

Ізотопи плутонію 2-4 кБк/м², америцію 1-2 кБк/м²

Прогноз по америцію до 2056 року 2-4 кБк/м²

Евакуація Журби — один із найшвидших епізодів відселення на Овруччині. Поспіх диктувався рівнем забруднення: що вищі показники, то менше часу давали на збори.

📋 1991 рік: село офіційно зникає

Між фактичним відселенням і юридичною ліквідацією минуло понад п'ять років.

14 листопада 1991 року Журбу офіційно зняли з адміністративного обліку — разом із сусідніми селами Деркачі, Липські Романи та Підчашшя. Це була перша велика хвиля ліквідації відселених сіл Овруччини.

З цього моменту Журби не існує юридично: немає сільради, немає поштової адреси, немає рядка в переліку населених пунктів.

🔥 2020 рік: згоріла церква Святого Пантелеймона

Здавалося б, після відселення історія села мала просто тихо згаснути. Але у Журби був ще один трагічний епізод — уже у XXI столітті.

У селі стояла дерев'яна церква Святого Пантелеймона, споруджена на початку 1900-х років. Вона пережила Першу світову, революцію, радянську владу, Другу світову, Чорнобиль і відселення — понад століття.

У квітні 2020 року церква згоріла внаслідок пожежі. За словами місцевих, у храмі зберігалися стародавні ікони — вони згоріли разом із церквою.

Назавжди в полум’ї зникла дерев’яна церква Святого Пантелеймона. В порожньому селі, серед покинутих осель звучали в ній молитви. Збудована на початкуXIX ст.,вона бачила і пережила багато лиха, зустріла XXI тисячоліття і була стерта з лиця землі вогняною стихією.

Так Журба втратила свою останню вцілілу будівлю-символ — споруду, яка єдина ще зв'язувала покинуте село з його минулим.

с. Журба Церква Св. Пантелеймона. Фото 1997 р. Автор Рюіті Хірокава, японський фотожурналіст. Фото з книги «Чорнобиль. 458 зниклих сіл. Фотодокументи» подарованої музею автором.

🌲 Що залишилося

Як і більшість відселених поліських сіл, Журба не зникла фізично — вона залишилася на своєму місці, але без людей. Покинуті будинки поступово руйнуються, подвір'я заростають лісом.

Овруцький краєзнавчий ресурс Ovruch.info свого часу публікував сучасні фотографії Журби та спогади колишніх мешканців — насамперед людей, які вчилися в місцевій школі. Ці свідчення — часом єдиний спосіб зберегти пам'ять про село, якого немає в офіційних документах.