Мало хто знає, що за годину з Києва є ділянка річки, яку самі байдаркарі називають найекстремальнішою на всьому Тетереві. Відрізок Житомир — Коростишів — це 43 кілометри порогів-шивер, гранітних виходів, соснових борів і диких лісових хащ, що завершуються однією з найефектніших локацій Житомирщини — бірюзовим Коростишівським каньйоном. Це маршрут для тих, хто хоче відчути «майже гірську» річку на рівнині, а фінішувати там, де можна купатися серед скель, наче десь у Хорватії.
Розповідаємо про весь цей відрізок: що трапляється дорогою, де той загадковий «житомирський гейзер», і чому кінцева точка — Коростишів — варта окремої поїздки навіть без байдарки.
Річка з характером: чому саме цей відрізок
На більшості свого шляху Тетерів — спокійна рівнинна річка. Але саме між Житомиром і Коростишевом він показує зовсім інше обличчя. Тут Тетерів прорізає Український кристалічний щит, і в річищі з'являються гранітні береги, стрімкі схили, невеликі пороги, шивери й перекати. За великої весняної води ці пороги додають сплаву справжнього адреналіну, а за малої — оголюють мальовниче кам'яне дно.
Байдарковий клуб «Шатун», який проходив цей маршрут наприкінці травня, оцінив його довжину у 43 км і назвав «найекстремальнішою» частиною Тетерева — щоправда, з поправкою «по нашій воді», тобто пороги тут не карпатського рівня, а цілком доступні для підготовленого туриста. Оптимальний час — весна й початок літа, поки річка повноводна.
Що трапляється дорогою
Маршрут починається трохи нижче останньої з трьох житомирських гребель (так, у самому Житомирі на Тетереві аж три греблі). Далі річка веде повз низку мостів і природних принад:
- «Житомирський гейзер» — одна з місцевих цікавинок на лівому березі перед першим залізничним мостом на виході з міста. Назва, звісно, жартівлива: справжніх геотермальних гейзерів на Поліссі немає, це радше потужний вихід води (з труби чи джерела), який б'є вгору й нагадує міні-фонтан. Але як орієнтир і кадр для фото — цілком собі місцева пам'ятка.
- Село Бистрі — те саме, біля якого ще у 1895 році зводили залізничний міст першої житомирської залізниці; тут є пішохідний місток.
- Село Левків — з автомобільним мостом і невеликим порогом на виході; за селом Тетерів входить у гарні, але майже непрохідні лісові хащі, де майже немає місць для стоянки.
Малі та Великі Кошарища — дуже мальовнича ділянка з перекатами.
- Гребля в селі Харитонівка — гідроспоруда, яку доводиться обносити.
- Фінішна пряма — повз зону відпочинку Коростишева до антистапеля біля пам'ятника на лівому березі перед автомобільним мостом.
Уздовж усього шляху — соснові й мішані ліси, піщані пляжики в тіні дерев і безліч рибалок, для яких ця ділянка Тетерева теж улюблена.
Головна нагорода: Коростишівський каньйон
Фінальна точка маршруту — місто Коростишів, а поряд із ним ховається справжня зірка Житомирщини, заради якої сюди їдуть навіть ті, хто ніколи не сідав у байдарку. Це Коростишівський каньйон — затоплений гранітний кар'єр із прозорою бірюзовою водою, оточений скелястими берегами й сосновим лісом.
Кілька важливих речей про це місце:
- Це не одне озеро, а кілька затоплених кар'єрів поруч. Найбільше з них — з правого боку від в'їзду в Коростишів, оточене скелястим берегом; є й менші, не менш мальовничі. Досвідчені туристи радять обійти кілька ставків за одну поїздку.
- Через високі кам'яні стіни (з трьох боків — скелі, лише з одного пологий берег) малий кар'єр і прозвали «каньйоном». Вода тут прозора й має характерний блакитно-бірюзовий відтінок.
- Влітку тут купаються, засмагають просто на скелях, ставлять намети й смажать шашлики; на березі є кафе. Але саме через популярність у сезон тут буває дуже людно й гамірно — тож заради тиші й гарних фото краще їхати навесні, восени або в будній день зранку.
- Обережно: кар'єр глибокий, зі скелястими виступами — купатися варто лише в перевірених місцях, а стрибати зі скель у незнайомих точках небезпечно.
Трохи історії: видобуток каменю тут почали ще в 1890 році — добували лабрадорит, габро й сірий граніт. Коли після розпаду СРСР видобуток на цих ділянках згорнули, кар'єри заповнила вода — так і народилися сьогоднішні озера-каньйони. А Коростишів і донині лишається одним із головних центрів гранітодобувної промисловості України. З каньйоном пов'язана й місцева легенда — про «примарну наречену»: дівчину, яка закохалася в робітника кар'єру, але батько розлучив закоханих. Каньйон також давно вподобали скелелази (гранітні стіни різної складності) і кінематографісти.
Що ще подивитися в Коростишеві: місто графа, друга Бальзака
Коростишів — це не просто «місто біля кар'єру». За ним ховається дивовижно насичена історія, у центрі якої стоїть аристократичний рід Олізарів, що володів містом від 1565 року, і його найяскравіший представник — граф Густав Олізар (1798–1865).
Це людина, гідна авантюрного роману. Граф-поет і мемуарист, він дружив з Олександром Пушкіним (який присвятив йому вірш «Графу Олізару») і з Оноре де Бальзаком — і навіть був боярином (свідком) на вінчанні Бальзака з Евеліною Ганською в Бердичеві 1850 року. Олізар співчував декабристам і за це майже рік просидів у Петропавловській фортеці, а згодом його арештовували ще й за симпатії до польського повстання 1831 року. Окрема романтична деталь: його палко, але нерозділено кохала лише одна жінка — Марія Раєвська (майбутня дружина декабриста Волконського), і саме про це кохання згадує Пушкін у своєму вірші. Повернувшись із заслання, Олізар обустроював Коростишів: зводив будинки, збирав бібліотеку й картини, заклав пансіонат «на водах» і один із найкращих для свого часу парків.
Що з цієї спадщини можна побачити сьогодні:
- Пам'ятник Густаву Олізару — біля костелу й міського парку, встановлений 1999 року. Його автор, скульптор Віталій Рожик, зробив пам'ятник у незвичайному стилі: це не класична фігура, а плавний перехід від грубої гранітної глиби до людського образу — символічно для «міста на граніті».
- Костел Різдва Пресвятої Діви Марії — закладений ще 1608 року, у камені відбудований 1779-го стараннями Олізарів, у стилі пізнього бароко; поряд — родинна каплиця-усипальня Олізарів.
- Міський парк зі згаданими вже «трохи божевільними» кам'яними скульптурами — тваринами, міфічними істотами й видатними людьми. Від колишнього маєтку Олізарів тут збереглися лише кілька колон і стара купальня з характерною «мордою лева».
- Учительська семінарія — Коростишів був помітним освітнім центром: тут працювала одна з відомих учительських семінарій із зразковим двокласним училищем при ній.
А ще Коростишів — це буквально «місто на граніті»: камінь тут повсюди, навіть бордюри вздовж вулиць гранітні, а неподалік росте 500-річний дуб. Гарний краєвид відкривається з мосту через Тетерів.
Практична інформація
- Автомобілем: Коростишів лежить між Києвом і Житомиром, приблизно за 1,5 години від столиці; траса, щоправда, оминає місто, тож потрібно завертати.
- Громадським транспортом: автобуси Київ — Житомир ходять регулярно, але потрібен саме той, що заїжджає в Коростишів (не всі це роблять, бо траса йде повз). Регулярного залізничного сполучення з Києва до Коростишева фактично немає. Від автостанції Коростишева до кар'єру — близько 2 км пішки.
- Лайфхак від бувалих туристів: «головне не доїхати в Коростишів, а потім звідти вибратися» — планування зворотної дороги тут важливіше за саму поїздку, бо транспорт нерегулярний; закладайте на це час.
- Для сплаву: маршрут Житомир — Коростишів (43 км) розрахований на 2–3 дні з ночівлями; потрібні досвід, рятувальні жилети та взуття, яке не шкода замочити.
- Інфраструктура на каньйоні обмежена (є кафе, але не завжди) — воду, їжу й пакет для сміття беріть із собою.
FAQ
- Де починається і закінчується цей маршрут? Від Житомира (трохи нижче останньої з трьох міських гребель) до міста Коростишів; довжина близько 43 км.
- Чому цю ділянку вважають екстремальною? Тут Тетерів прорізає гранітний щит і має пороги, шивери й перекати, яких немає на спокійніших ділянках річки.
- Що таке «житомирський гейзер»? Місцева жартівлива назва потужного викиду води на лівому березі перед першим залізничним мостом; справжніх геотермальних гейзерів на Поліссі немає.
- Скільки гребель у Житомирі на Тетереві? Три; маршрут зазвичай починають нижче останньої з них.
- Що таке Коростишівський каньйон? Затоплений гранітний кар'єр (насправді кілька кар'єрів) із бірюзовою водою й скелястими берегами — одна з найвідоміших локацій Житомирщини.
- Чи можна купатися в каньйоні? Так, але кар'єр глибокий і зі скелястими виступами — купайтеся лише в перевірених місцях і не стрибайте зі скель наосліп.
- Коли краще їхати на каньйон? Заради тиші й фото — навесні, восени або в будній день; улітку у вихідні там дуже людно.
- Як дістатися до Коростишева громадським транспортом? Автобусом Київ — Житомир, який заїжджає саме в Коростишів (не всі це роблять); від автостанції до кар'єру близько 2 км пішки.
- Чи є потяг до Коростишева? Регулярного пасажирського залізничного сполучення з Києва фактично немає.
- Скільки часу треба на сплав усього маршруту? Зазвичай 2–3 дні з ночівлями на берегах.
- Хто такий Густав Олізар? Граф, поет і мемуарист, власник Коростишева, друг Пушкіна й Бальзака, який співчував декабристам і сидів у Петропавловській фортеці; йому в місті встановлено пам'ятник.
- Який зв'язок Коростишева з Бальзаком? Граф Густав Олізар був боярином (свідком) на вінчанні Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською в Бердичеві 1850 року.
- Відколи в Коростишеві добувають граніт? Промисловий видобуток каменю (лабрадорит, габро, сірий граніт) почався в 1890 році; місто й нині — один із центрів гранітодобування України.
- Що залишилося від маєтку Олізарів? Кілька колон і стара купальня з «мордою лева» в міському парку, а також костел Різдва Пресвятої Діви Марії з родинною каплицею поряд.
