Случ біля Любара: де ловити щуку й окуня на трьох водосховищах

Верхня Случ біля Любара — це не та широка поліська річка, яку знають у Звягелі. Тут вона тече лісостепом серед гранітних скель, а три невеликі греблі ГЕС — у Пединці, Любарі та Старій Чорторії — перетворюють її на ланцюжок тихих плес. Це місце для спінінгістів, які шукають щуку й окуня, і для поплавочників, яким потрібні плітка, червонопірка й карась. Людей тут небагато, лов вільний, а місцеві рибалки навіть проводили в Любарі змагання з ловлі хижака з човнів.

Коротко

• Тип: середня річка з трьома невеликими водосховищами ГЕС (Пединківське, Любарське, Старочорторийське).
• Платно чи безкоштовно: безкоштовно, за загальними правилами любительського рибальства.
• Основна риба: щука, окунь, плітка, червонопірка, карась сріблястий.
• Як ловлять: з берега — спінінгом і поплавком; на плесах вище гребель — також з човна.
• Найкращий час: червень (після нерестової заборони) і осінь — з вересня до льодоставу.
• Особливість: скелясті гранітні береги, водяний млин і греблі ГЕС у межах селища; влітку, у спеку, ріка міліє.

Про річку і водосховища

• Річка: Случ — права притока Горині (басейн Прип'яті), завдовжки 451 км, з них 194 км — у Житомирській області.
• Ділянка: від межі з Хмельниччиною біля Провалівки до Старої Чорторії й далі в бік Миропіля — усе в межах Любарської громади Житомирського району.
• Пединківське водосховище (с. Пединка): площа близько 43 га, об'єм 1,2 млн м³, на ньому працює Пединківська ГЕС. Підпір сягає Провалівки.
• Любарське водосховище (смт Любар): близько 60 га, об'єм 1,1 млн м³, Любарська ГЕС. Перша ГЕС потужністю 200 кВт запрацювала тут 30 жовтня 1950 року.
• Старочорторийське водосховище (с. Стара Чортория): близько 33 га, об'єм 1,08 млн м³; Чорторийська ГЕС діє з 2014 року.
• Тип водосховищ: руслові, тобто це розширене русло самої Случі з підпором від гребель.
• Береги: район лежить на Українському кристалічному щиті, тож у долині річки виходять граніти. У Любарі правий берег скелястий, лівий — високий.

Історія

Любар — одне з найстаріших містечок Волині, його пов'язують з князем Любартом. Случ тут століттями була кордоном: у XVI столітті — між Волинським і Київським воєводствами, а в 1704 році гетьман Іван Мазепа, стоячи обозом біля Любара, проголосив річку кордоном з Річчю Посполитою. Наприкінці XVIII століття на любарській греблі збудували нові шлюзи, а згодом — канали до двох млинів обабіч греблі.

Яка риба водиться

На любарській ділянці Случі живуть щука, окунь, плітка, червонопірка, карась сріблястий, верховодка й амурський чебачок — такий склад виявили іхтіологи Житомирського університету на Случі в Любарському й Новоград-Волинському районах. Щука й окунь — основна ціль місцевих спінінгістів; окунь на річці буває численним, а щука трапляється і до кілограма.

Загалом у Случі відомо 37 видів риб і круглоротих. Найчисленніші з них — щука, плітка, червонопірка, верховодка, плоскирка, лящ, в'юн і окунь. Частина видів занесена до Червоної книги України (марена дніпровська, ялець, минь, йорж-носар, мінога українська) — їх ловити заборонено.

Де ловити

Любарське водосховище і русло в селищі. Найпопулярніша ділянка: плесо вище греблі, скелясті береги біля старого водяного млина і русло нижче греблі. Тут проходили і фестиваль «Рибний день на Случі» (лов з берега біля автопарку), і змагання «Любарський хижак» зі спінінгом з човнів. Підійти до води найпростіше в самому селищі — з обох берегів.

Пединківське водосховище. Плесо між Провалівкою і Пединкою, нижче за течією — гребля Пединківської ГЕС. Береги низькі, луговий заплавний берег чергується з лісом. Біля Пединки на березі є ботанічна пам'ятка природи «Провалівка» (5,7 га), де росте червонокнижний плавун щитолистий — водяна рослина з жовтими квітками; не пошкоджуйте її зарості.

Старочорторийське водосховище. Найменше з трьох плес, нижче Любара. Під'їзд — через Стару Чорторію, за 12 км від селища.

Між греблями. Вище плес Случ тече як звичайна рівнинна річка з ямами, трав'яними берегами й мілинами. У маловоддя тут багато мілин, тож риба збирається на ямах.

Як і на що ловити

Що кажуть рибалки

• Окунь на Случі в Любарі охоче бере на дрібний силікон: віброхвіст 3 дюйми, дрібні черв'ячки 1,6 дюйма на вантажі 4 г, мікроджиг з вольфрамовою головкою 1,5 г. Рибалка описує понад 50 окунів за коротку ранкову сесію на дрібні приманки-личинки.
• Щука влітку виходить із трави на силіконові приманки 2,5 дюйма; у листопаді щуку близько кілограма ловили на ямі на віброхвіст 3,3 дюйма.
• Окунь часто стоїть під протилежним берегом — приманку доводиться закидати далеко.
• Ранок — найкращий час: місцеві виходять на берег о 5–6 годині.
• Наприкінці жовтня на любарському плесі ловлять щуку спінінгом з човна — саме в цей час проводили змагання «Любарський хижак».

Загальні поради для такої річки

• Спінінг: щука й окунь — на віброхвости, твістери, обертові блешні й воблери; на плесах вище гребель — уздовж трави й очерету, нижче гребель — на ямах і в місцях зі зворотною течією.
• Поплавок: плітка, червонопірка, карась — біля трави й очерету на тихих плесах; черв'як, опариш, хліб, тісто.
• Спека й маловоддя: риба відходить на глибину, тож шукайте ями й плеса біля гребель.
• Час кльову: світанок і вечір; влітку вдень активність слабка.

Сезони

• Весна. З 15 лютого до 31 березня на Житомирщині заборонено ловити щуку, а з 1 квітня діє нерестова заборона (див. «Правила»). Після неї — найкращий час для окуня й щуки на дрібні приманки.
• Літо. Ранок і вечір; окунь на мікроджиг, щука біля трави, плітка й карась на поплавок. У спеку рівень падає, риба йде на глибші ділянки.
• Осінь. Найкращий сезон для хижака: щука на ямах і на плесах вище гребель, з вересня до льодоставу.
• Зима. З льоду ловлять на тихих плесах; біля гребель і на течії лід ненадійний.

Зариблення

У 2020 році місцеві рибалки з громадської організації «Случ» переселяли в річку в межах Любара щук, виловлених у навколишніх озерах (за один день — 14 щук).

Власник і умови доступу

Случ і водосховища на ній — державні водні об'єкти. Любарську й Пединківську ГЕС експлуатує ТОВ «Райенерго». Лов на руслі й плесах вільний і безкоштовний за загальними правилами. У Любарі діє громадська організація рибалок-любителів «Случ», яка проводить фестивалі й допомагає рибоохороні.

Екологічний стан

• Замор 2025 року. На початку червня 2025 року на Пединківському водосховищі біля Провалівки масово загинула риба — за оцінкою екоінспекції, близько 28 т; на воді бачили жирні плями. Аналіз води біля Вигнанки й Провалівки показав сильне органічне й бактеріальне забруднення. Причину офіційно не встановили, поліція відкрила кримінальну справу. Після такого замору риби на верхній ділянці (Провалівка — Пединка) може бути менше.
• Маловоддя. У спекотні літа Случ тут міліє, з'являється багато мілин, а великій рибі доводиться відходити на ями й плеса біля гребель.
• Браконьєрство. Рибоохорона знаходила сітки біля Провалівки (з човна, 2025) і біля Нової Чорторії (у нерест, 2026); місцеві рибалки теж знімають знайдені сітки й передають їх рибоохороні.
• Сміття. Береги в Любарі прибирають активісти разом із рибоохоронним патрулем.

Правила риболовлі

• Нерестова заборона: на руслі Случі — щороку з 1 квітня до 20 травня; на Пединківському, Любарському й Старочорторийському водосховищах — до 10 червня; у затоках і придаткових водоймах — до 30 червня. У цей час можна ловити лише з берега, не більше ніж двома гачками або спінінгом з однією приманкою; рух моторних човнів заборонений. Обласна рибоохорона може встановлювати суворіші умови — перевіряйте наказ поточного року.
• Щука: на Житомирщині щороку заборонена з 15 лютого до 31 березня.
• Зимувальні ями: з 1 листопада до початку нересту на визначених ділянках ловити заборонено.
• Добова норма: 3 кг риби плюс одна рибина; не більше семи гачків на всіх снастях.
• Мінімальні розміри: щука — 50 см, судак — 42, лящ і короп — 30, головень — 24, лин — 20 см.
• Червонокнижні види (марена, ялець, минь, мінога, йорж-носар) — відпускайте.
• Рибоохоронний патруль Житомирщини: (067) 414-60-74.

Відпочинок біля води

Облаштованих пляжів, прокату човнів і баз відпочинку на цій ділянці немає. Береги в Любарі — це скелі, луки й міський парк, закладений над Случчю ще в 1959 році. За межами селища — заплавні луки й ліс, де рибалки відпочивають «дико». Купатися після замору 2025 року й при каламутній воді не варто: аналізи показували забруднення.

Як доїхати

• З Житомира: близько 85 км трасою Н-03 (Житомир — Хмельницький) через Чуднів; навігатор може запропонувати об'їзд через Бердичів — близько 110 км, 1 год 40 хв.
• З Бердичева: близько 68 км, приблизно година.
• З Хмельницького: близько 100 км трасою Н-03.
• З Києва: близько 250 км (3,5 години) трасою М-06 до Житомира, далі через Бердичів або Чуднів.
• Залізниця: найближча станція — Печанівка, за 24 км від Любара.
• До водосховищ: Пединка — 16 км від Любара на південний захід, Стара Чортория — 12 км на північ.
• GPS: Любар — Як доїхати; Пединка — Як доїхати; Стара Чортория — Як доїхати.

Де поїсти й переночувати

• Ресторан «Любар», смт Любар, вул. Лесі Українки, 84 (виїзд на Хмельницький, навпроти АЗС): українська кухня, парковка. Тел. (096) 379-54-83.

Вибір ночівлі в Любарі невеликий; більше готелів — у Бердичеві та Житомирі.

Що подивитися поруч

• Любар: водяний млин ХІХ — початку ХХ століття на скелястому березі Случі; пам'ятний знак гетьманові Мазепі над річкою на вул. Миру; домініканський костел святого Архангела Михаїла (XVIII ст.); споруди Василіанського монастиря на високому лівому березі (пам'ятка національного значення); палац Водзіцьких; Троїцька церква (1781–1784); Музей історії Любарського краю (вул. Незалежності, 38).
• Нова Чортория (16,5 км від Любара): палац Прушинських-Оржевських з в'їзною брамою, родовою усипальницею і пейзажним парком площею понад 70 га.

Безпека

Під час воєнного стану уважно стежте за повідомленнями про повітряну тривогу та виконуйте вимоги місцевих органів влади. У разі оголошення тривоги не перебувайте на воді та негайно залиште відкриту місцевість. Біля гребель ГЕС сильна течія і вири — не підходьте близько до водоскидів і не заходьте на споруди. Гранітні береги слизькі, особливо після дощу; взимку біля гребель лід тонкий.

Плюси і мінуси

Плюси:

• мальовнича річка з гранітними берегами;
• три тихі плеса для спінінгу з берега й човна;
• численний окунь і щука;
• безкоштовна рибалка, мало людей;
• цікаве старе містечко поруч.

Мінуси:

• замор 2025 року і забруднення води на верхній ділянці;
• у спеку ріка міліє;
• браконьєрські сітки;
• немає пляжів, баз і прокату;
• далеко від Києва.

Чи радять рибалки

Так, але як місцеву річку, а не як трофейну водойму. Рибалки з Любара називають Случ «рідною» й «домашньою» і їздять сюди по окуня на ультралайт і щуку на силікон; місцева громадська організація рибалок проводила тут фестивалі й змагання. Великої риби тут небагато, а після замору 2025 року на пединківській ділянці, найімовірніше, доведеться шукати рибу довше.

Часті запитання

Скільки водосховищ на Случі біля Любара?

Три: Пединківське (близько 43 га), Любарське (близько 60 га) і Старочорторийське (близько 33 га). Усі вони утворені греблями малих ГЕС.

Чи платна рибалка?

Ні, лов на Случі й на цих водосховищах безкоштовний за загальними правилами.

Яку рибу найчастіше ловлять?

Окуня й щуку спінінгом, плітку, червонопірку й карася на поплавок.

Коли нерестова заборона?

На руслі — з 1 квітня до 20 травня, на водосховищах — до 10 червня. Окремо на Житомирщині діє заборона на щуку з 15 лютого до 31 березня.

Чи можна ловити з човна?

Так, поза нерестовою забороною. Під час нересту — лише з берега, а рух моторних човнів заборонений.

Чи можна купатися?

Офіційних пляжів немає. Після замору 2025 року аналізи показували забруднення води, тож купатися не рекомендуємо.

Інформацію перевірено 25 жовтня 2026 року. Заклади й умови доступу змінюються — уточнюйте перед поїздкою.