Норинь — річка Житомирського Полісся завдовжки 84 км, ліва притока Ужа. Вона бере початок біля села Листвин на Словечансько-Овруцькому кряжі, тече через Овруччину й Народичі та впадає в Уж. Головне місто на її берегах — давній Овруч, літописний Вручий.
Яка це річка
Площа басейну Норині — 832 км², похил — 1,5 м на кілометр, тож течія тут жвавіша, ніж на багатьох поліських річках. Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, заплава місцями заболочена, русло помірно звивисте, де-не-де спрямлене. Назва, найімовірніше, балтійського походження, але її значення невідоме.
Овруч над Норинню
Овруч стоїть на берегах Норині з часів Київської Русі. Тут, за літописом, 977 року загинув древлянський князь Олег, а в місті стоїть Василівська церква — одна з найдавніших пам'яток давньоруської архітектури в Україні. Поруч — Василівський жіночий монастир. Поблизу міста на річці створено водосховище Норинь з дамбою.
Овруцький кряж, з якого витікає Норинь, славився рожевим шифером: ним прикрашали Софійський собор і Золоті ворота в Києві.
Притоки
Зліва в Норинь впадають Білка, Іллінка, Хайчанка й Бовдунка, справа — Прибитки, Лізниця, Мощаниця й Вільшанка. Особливо гарні краєвиди на берегах — біля сіл Довгиничі й Заріччя.
Порада
Норинь — гарна річка для прогулянок і риболовлі біля Овруча. Купатися краще вище міста: нижче скиду очисних споруд якість води гірша.
Як дістатися
До Овруча ходять поїзди й автобуси з Коростеня, Житомира й Києва. Річку видно просто в місті. Більше — у статтях про Овруч, Словечансько-Овруцький кряж і Коростенський район.
