На Рівненщині найвідоміші святі джерела — на півдні області, на межі Волинської височини: тут вода виходить зі схилів і ярів, над нею століттями ставили каплиці, а при деяких згодом виросли монастирі. Обласний лабораторний центр 2019 року перевірив 28 святих джерел області; до «блакитного списку» з бездоганною водою потрапили три — Святої Анни в Онишківцях, Святого Сергія в Грушвиці Першій і джерело в Городищі.
Джерело Святої Анни в Онишківцях
На західній околиці Онишківців Смизької громади Дубенського району, за кілометр від межі з Тернопільщиною і приблизно за 30 км від Почаївської лаври, б'є найвідоміше джерело області. Про цілющу воду тут знали ще в XVI столітті. Легенда розповідає, що на цьому місці стояла церква, яку під час татарського нападу «поглинула земля». Згодом пастушки знайшли ікону праведної Анни; її кілька разів переносили до сільської церкви, а вона поверталася на те саме місце. Тоді люди поставили тут каплицю, і поруч забило джерело. В іншому переказі пан, що глузував з ікони, осліп і прозрів, лише вмившись цією водою, — і дав гроші на каплицю.
Нову каплицю звели 1853 року на пожертви, 1887-го підвели під неї кам'яний підмурівок. У Першу світову австрійські війська розібрали каплицю й сусідню Троїцьку церкву на укріплення; у 1930-х на пожертви збудували нову молитовню. 1959 року святиню закрили: каплицю розібрали, а джерело засипали й накрили бетонними плитами. 1991 року місцеві розчистили його, а з тих самих плит виклали невелику купіль. 2000 року тут відкрили жіночий скит Городоцького Свято-Миколаївського монастиря (УПЦ МП).
Тепер над джерелом церква Святої Анни, криниця й окремі чоловіча й жіноча купальні, оновлені 2019 року. Вода цілий рік має 4–6 °C. Анну шанують як покровительку материнства, тож сюди найбільше приїжджають жінки, які моляться про дітей, а в день Святої Анни намагаються зануритися в купальні.
Джерело Святого Миколая в Гільчі Першій
У центрі Гільчі Першої Здовбицької громади, біля траси Рівне — Острог, є урочище Святого Миколая. Вода тут витікає двома потічками-«близнюками» з кам'яного грота, до якого ведуть кілька сходинок. Джерела називають «громовими»: за легендою, блискавка вдарила в схил, і з гроту потекла вода. Інший переказ каже, що 988 року люди, які поверталися з хрещення в Києві, зупинилися тут напитися й побачили у воді відображення святого Миколая. За місцевими переказами, цю воду пили повстанці Северина Наливайка й козаки Хмельницького, що поверталися з-під Берестечка.
Каплиця святого Миколая над джерелом стоїть із середини XIX століття. Купальня має форму людського ока з острівцем-«зіницею» посередині, а води в ній по коліна — бо найбільше розповідей про зцілення тут стосуються очей. Велике освячення води буває чотири рази на рік: на Водохреще, на весняного Миколу 22 травня, 7 липня і на зимового Миколу 19 грудня. За пів кілометра, у селі, стоїть церква святого Миколая 1900 року. Найближче місто — Здолбунів.
Липки: монастир, що виріс біля джерела
У Липках Гощанської громади джерело б'є на схилі пагорба, де нині стоїть Свято-Успенський чоловічий монастир. Легенда пов'язує його з татарським нападом: церква разом із захисниками провалилася під землю, а потік води вважали сльозами останніх оборонців давнього поселення. За переказом, уродженець Липок Іван Наумчук, хворий на тиф, побачив уві сні жінку, яка звеліла випити води з джерела. Він одужав, а згодом у Почаївській лаврі впізнав ту жінку на Афонській іконі Божої Матері. Ставши ченцем Яковом, він у 1920-х заснував біля джерела скит Почаївської лаври з семибанним храмом.
1939 року скит закрили, за німецької окупації він діяв знову, 1951-го його закрили остаточно, а 1961-го храм зруйнували. Віряни й далі доглядали джерело та поставили над ним капличку. Монастир відроджується з 1992 року; від самого джерела 1999 року почали будувати храм Живоносного Джерела, освячений 2004-го. У надбудові над джерелом — колодязь і купальня. Від Липок недалеко до Гощі.
Живоносне джерело у Федорині
В урочищі Федорина біля Масевичів Рокитнівської громади, у поліських лісах на півночі області, за легендою, Богородиця залишила слід стопи, і з нього потекла вода. Місцеві косарі знайшли джерело біля Данилового хутора, розчистили й поставили дубовий цямрин, після чого вода «забурлила», а люди почали ходити сюди по воду. У 1970–1980-х влада хотіла засипати криницю піском, але сусіди заступилися, і район наказав нічого не руйнувати. 1999 року тут відкрили чоловічий монастир на честь ікони «Живоносне джерело»: спершу дерев'яний храм на місці джерела, згодом корпуси й собор Антонія і Феодосія Печерських, освячений 2005 року. Найближче селище — Рокитне.
Джерело Святої Трійці в Гориньграді Першому
Біля Свято-Троїцького храму в Гориньграді Першому Рівненського району б'є джерело, з якого починається струмок до Горині. Мурований храм збудували 1812–1816 років коштом князя Гаврила Святополк-Четвертинського на місці дерев'яної Троїцької церкви, згаданої 1789 року; джерело відоме з часу його будівництва. Під час реставрації храму в 2009–2016 роках джерело облаштували: тут каплиця, купальня й пам'ятний знак, а на Водохреще в купальні занурюються.
Хотин на Березнівщині
У Хотині Березнівської громади стоїть Покровська церква 1760 року на кам'яному фундаменті; 2001 року парафію перетворили на чоловічий монастир. 2011 року освятили джерело неподалік, а 2013-го над ним збудували дерев'яну каплицю. Не варто плутати це село з іншим Хотином під Рівним.
«Безодня» біля Привільного
На околиці Привільного Дубенського району, приблизно за 10 км від Дубна, є джерело, яке місцеві звуть «Безоднею», а старожили — «бізнею». Легенда розповідає, що пан змусив бідного селянина орати його волами у Великодню ніч, і земля під ними провалилася, утворивши безодню з водою; кажуть, що у Великодню ніч звідти чути рев волів. Вода надходить з великої глибини й має 3–4 °C. 2011 року жителі розчистили джерело, поставили хрест і проклали дорогу, а 2012-го його освятили на честь Пресвятої Трійці.
Джерело Святого Сергія в Грушвиці Першій
Біля давньоруського городища X–XI століть у Грушвиці Першій Великоомелянської громади б'є джерело, освячене 8 жовтня 2017 року на честь святого Сергія. Колись на Юрія тут, в урочищі «Городище», освячували воду. Облаштування просте: дерев'яний зруб, журавель, габіони й сходи на схил. 2019 року обласний лабцентр вніс його воду до «блакитного списку» найчистіших джерел області.
Джерело Варвари в Гурбах
В урочищі Гурби біля Мостів, на місці найбільшого бою УПА з військами НКВС у квітні 1944 року, з 2006 року будують меморіал і Свято-Воскресенський монастир. Поруч із пантеоном, козацькими курганами й хрестами облаштували джерело великомучениці Варвари: криницю з дашком і хрестом над кам'яним обрамленням.
Тріщава над Горинню
На Сарненщині, за пів кілометра від Горині, у заповідному урочищі Тріщава з 200-річними дубами б'є джерело, воду якого вважають цілющою. Ще з початку XIX століття сюди привозили немічних і хворих. До 1917 року біля джерела стояли два храми; більшовики їх зруйнували, джерело залили бетоном, а на його місці влаштували танцмайданчик. 1991 року джерело відновили й відбудували каплицю, освятивши її на Івана Купала. Відтоді щороку 7 липня, на Різдво Іоанна Предтечі, тут служать літургію просто неба й освячують воду.
Сарненщина: Степань, Удрицьк, Золоте, Вежиця
Біля Степані переказ пов'язує джерело з Північною війною: поранений шведський король Карл XII, чия армія стояла неподалік, нібито осліп, умився водою з джерела й прозрів, а тоді звелів поставити тут каплицю. Каплиця простояла кілька століть, у 1960-х її розвалили, а 2000-х громада власним коштом відбудувала дерев'яну восьмикутну каплицю й упорядкувала джерело.
При в'їзді до Удрицька, в тіні вікових дубів біля дороги на Хочин, урочище здавна зветься «Криничка». Колодязь із джерельною водою стоїть тут не одну сотню років, і для удричан і хочинців він став святою берегинею: до нього приходять помолитися, приносять квіти й стрічки. Тепер це мурований зруб під синім дашком з іконою й хрестом.
У Золотому, за словами старожилів, водою з чудодійної криниці лікували очі — промивати їх приходили пішки навіть із Пінська. Джерело освячене, над ним дерев'яний навіс з образком.
У Вежиці на Рокитнівщині переказують, що польський пан віз хвору доньку до знахарів і заночував під розлогою сосною; уві сні старець звелів поїти дівчину відваром з її віток, донька видужала, і пан поставив біля дерева капличку. На початку XX століття на Водохреще вежичани ходили до неї хресним ходом і святили воду з джерела. Каплиці й джерела вже немає, а «Цар-дерево», обв'язане стрічками, люди шанують і досі.
Ще кілька освячених джерел
Здовбиця: за місциною, яку називають «Палаци» (за легендою, там стояв замок), 2015 року джерело почистили, обгородили й освятили на честь архістратига Михаїла, як і сільський храм. Мошків на Млинівщині: давно відоме джерело святого Онуфрія з водою 8 °C стікає до річки Козульки, а поблизу колись працював завод мінеральних вод; освятили його 2018 року. Ясениничі над річкою Устя: на Водохреще на джерелі святителя Миколая та великомучениці Варвари служать водосвяття. Грабів Рівненського району: 11 липня 2010 року облаштували й освятили джерело біля ставка.
Кунин: джерело «Святка» місцеві називають духовною святинею села. Легенда розповідає, що полонені ординцями люди молилися до Богородиці, з'явився її образ, земля розступилася й поглинула нападників, а там, де образ зник, забило джерельце. У дворі Корецького Свято-Троїцького монастиря, заснованого 1620 року князем Самуїлом Корецьким, є монастирська криниця, з якої п'ють прочани. Поблизу Хотина під Рівним (Шпанівська громада) природне джерело на лівому березі Горині, гідрологічна пам'ятка з 1983 року, громада обмурувала каменем, зробила купальню, і останніми роками тут освячують воду на Водохреще.
Карпилівка Городоцької громади: джерело святих апостолів Петра і Павла на вулиці Набережній, біля однойменного храму. Тут офіційне місце купання на Водохреще, а влітку біля джерела святкують Івана Купала. Від Карпилівки недалеко до Городка з монастирем на острові.
Птича Дубенського району: 6 серпня 2015 року тут освятили джерело на честь Пресвятої Богородиці й рівноапостольної Марії Магдалини; на освячення прийшло понад тисячу людей, а на Водохреще тут служать велике водосвяття.
Монастирі області, при яких є джерела, і решта святинь — у статті «Монастирі й святині Рівненщини». Усі відомі джерела й криниці Рівненщини позначені на карті джерел Полісся, а найвідоміші джерела краю — у статті «Святі джерела Полісся».
Святі джерела інших областей Полісся: Волині, Житомирщини, Київщини, Чернігівщини, Сумщини.
