Перша згадка про євреїв у Малині відноситься до 1784 року. Тоді в містечку проживало 400 жителів, з них 28 були євреями. Єврейські поселенці Малина об’єднувались в общину. Займались ремісництвом – кравецтвом і вели дрібну торгівлю. Окрім Малина, євреї поселялись також у Ксаверові та Чоповичах.
До нашого часу дійшло чимало цікавого інформативного матеріалу стосовно єврейського населення у Малині. Так, Л. Похилевич у «Сказаниях о населенных местностях Киевской губернии» повідомляє, що в 60-і роки ХІХ ст. в Малині, а також у Городищах та Гамарні мешкало 1032 православних, 80 римських католиків і 749 євреїв. А відомий дослідник П. Семенов пише, що того часу в Малині діяла синагога та дві єврейські молитвені школи. 1872 року у містечку проживало 1029 чоловік, 68 відсотків яких становило єврейське населення. За документами 1876 року відомо, що з числа жителів Малина 1719 чоловік сповідували іудейську релігію і 1000 християнську. Із культових споруд діяли православна церква, три єврейські синагоги та римсько-католицький костел.
Досить цікавою є інформація, що представлена в 10-му томі «Єврейської енциклопедії», яка видавалась у Санкт-Петербурзі на початку нашого століття. Зокрема, тут повідомляється: «Малин – містечко Київської губернії Радомисльського повіту. За ревізією 1847 року Малинське єврейське товариство складалося з 1064 душ. За переписом 1897 року в Малині жителів 4256, серед яких 2547 євреїв». Єврейство в житті Малина відігравало значну роль. Якщо взяти лише політичну сферу, то на початку ХХ століття у місті діє організація Бунду («Загального єврейського союзу»). Частина євреїв Малина сприймає ідеї марксизму. Вони вступають до соціал-демократичної групи, а потім – до більшовицької організації. В цьому зв’язку достатньо згадати імена М.Фельдмана, Ф.Зубовської, М. Малинської. Велику роботу по пропаганді революційних ідей проводив і єврей Ян Гамарник. Малин був рідним містом відомого єврейського письменника В.Н. Вайсблата. Сестра В.Н. Вайсблата була дружиною Євгена Дроб’язка, котрий уперше переклав на українську мову «Божественну комедію». Серед медиків, які працювали у Малині дожовтневого часу, великим авторитетом зокрема користувався І.Л. Докторович, про якого по Малину ходили легенди і вважалось, що не має жодної хвороби, яку б не міг він вилікувати.
Читайте також: Голокост у Малині: серпень-вересень 1941 року
Євреї Малинщини здійснювали значну культурно-просвітницьку роботу. Зокрема, у Ксаверові на початку 20-х років було створено товариство єврейської культури під назвою «Культурна ліга». Єврейська молодь, яка входила до «Ліги» проводила активну роботу по збереженню своєї національної культури. В цій організації діяли секції: бібліотечна, драматична, літературна, освітня. Саме завдяки зусиллям літературної та драматичної секцій систематично організовувались спектаклі за мотивами творів єврейських драматургів. Освітня секція сприяла відкриттю садка, виступила з ініціативою створення єврейської школи, яка діяла у Ксаверові, поряд з українською. «Культурна ліга» тісно співпрацювала і з активістами «Просвіти». У Малині в 20-30-і роки існувала єврейська школа, працював ряд національних культурних закладів. Слід згадати, що біля витоків спортивних традицій поруч з українцями М. Власенком, В. Якименком були і євреї – Ш. Рабінович, М. Малинський та ін.
Друга світова війна стала для єврейського народу великим випробуванням. Фашисти щодо євреїв здійснювали політику повного геноциду. Багато молодих євреїв Малинщини пішли на фронт. Мужньо боронили свою землю А.І. Гофман, Ф.М. Пурець, Г.Д. Рейдман та багато інших. Безсмертною славою героя покрив себе єврей В.З. Вайсер. Фашистські окупаційні власті на території Малинського району проводили масові єврейські розстріли. Зокрема, у Ксаверові окупанти розстріляли 50 євреїв, в тому числі стариків, жінок, дітей. У Малині за офіційними даними було розстріляно 1113 чоловік, більшість з яких євреї. Місце масових розстрілів знаходилось в районі так званого «військового містечка» (недалеко від заводу «Прожектор»). Після війни останки розстріляних перенесено на єврейське кладовище. Там встановлено і монумент пам’яті жертв. Неподалік колишнього Щербового яру, де власне і відбувались масові розстріли мирних мешканців, встановлено монумент пам’яті жертв нацизму. Обмеженість енциклопедичної статті не дає змоги у повному обсязі розкрити дану проблематику. У подальших наукових та краєзнавчих пошуках необхідна систематизація ролі єврейства як у Малині, так і в Малинському районі протягом тривалого історичного часу. Чесною працею заслужили повагу сім'ї Будиловських, Рейдманів, Рутманів, Гальперіних, Заків, Ярославських та багатьох інших. Безперечним є те, що євреї Малинщини внесли вагомий вклад у розвиток духовної і матеріальної сфери життя нашого краю.
Володимир Студінський
Студінський В. Євреї на Малинщині // Малинські новини. – 1995. – 27 вересня. – С.3.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
